Фактично, незважаючи на можливість оскарження рішень Антимонопольного комітету України в судовому порядку, суди обмежені у своїх повноваженнях. Це вбачається передусім у неможливості визначення розміру штрафу, що має бути накладений на суб’єкта господарювання, у судовому порядку.

Конкурентна політика Європейського Союзу спирається на ефективні правові механізми, що забезпечують належне функціонування ринкового економічного простору. Основоположним принципом конкурентної політики ЄС є регулювання та обмеження монополістичної діяльності на відповідних ринках.

У разі, якщо так сталося, що Антимонопольний комітет України виніс рішення про порушення суб’єктом господарювання законодавства у сфері економічної конкуренції, у такого суб’єкта зазвичай виникає питання – оскаржувати чи ні таке рішення в судовому порядку та чи є в нього шанси на перемогу, а саме: визнання недійсним оскаржуваного рішення.

Виводячи власні продукти на нові міжнародні ринки, слід усвідомлювати, що залежно від обраної юрисдикції діяльності, законодавство в сфері інтелектуальної власності може суттєво відрізнятися від національного. Це вимагає від топ­менеджменту виваженого підходу до питання захисту власних об’єктів інтелектуальної власності на міжнародному ринку, а також аналізу ризику можливих порушень прав третіх осіб на такі об’єкти.

Виходячи з досвіду одним із важливих чинників при захисті об’єктів інтелектуальної власності при виході компанії на іноземні ринки є вчасність. Стратегія охорони належних компанії об’єктів інтелектуальної власності за кордоном повинна вибудовуватися одночасно із плануванням виходу компанії на іноземні ринки.

Сучасний досвід компаній – резидентів України, які здійснюють експорт товарів на території інших країн, дозволяє провести аналіз питань та ситуацій, що виникають на територіях інших країн стосовно таких товарів, які експортуються резидентами України з території України та/або з інших територій, наприклад, з Китаю в інші країни.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держави­учасники гарантують тим, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, захищати їхні права і свободи.

Редакция «Юридической газеты» обратилась за правовой оценкой к специалистам относительно нововведений по заполнению декларации о доходах и имуществе в 2014 году.

Тема є досить актуальною, зокрема, з огляду на неоднозначність правозастосовної практики з таких видів податкових взаємовідносин. Останнім часом у нашій компанії доволі часто виникає необхідність доводити неправомірність дій податкової інспекції в інтересах своїх клієнтів.

Платникам податків досить часто доводиться стикатися з ситуацією, коли органи доходів і зборів не приймають податкові повідомлення­рішення за результатами перевірок у разі виявлення «порушення» податкового законодавства. При цьому суб’єкт господарювання, щодо якого проводилася перевірка, визнається «транзитером», а висновки акта вносяться до інформаційних систем Міндоходів.

Справді, починаючи з 2011 року в податкових органів виникла практика складання Акта перевірки відносно платника податку, без винесення в подальшому податкового повідомлення­рішення. Водночас висновки, викладені в Акті перевірки, використовувалися під час проведення перевірки його контрагентів.

Наприкінці березня набере чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» № 642­VII. У ЗМІ цьому Закону дали назву «антирейдерський закон». Детальніше зупинимося на двох основних нововведеннях: змінах до Кримінального кодексу України та змінах до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Відверто кажучи, я скептично ставлюся до різного роду законів та законопроектів, що мають на меті впровадження якихось особливих «антирейдерських» змін до чинного законодавства.

В свободной экономической зоне компании могут устанавливать 10­часовой рабочий день.

Если компания зарегистрирована в свободной экономической зоне и желает торговать своей продукцией на внутреннем рынке ОАЭ, то она должна уплачивать таможенную пошлину в размере 5%.

Основоположні права та свободи в законодавстві про захист економічної конкуренції є предметом обговорень в Європейському Союзі протягом тривалого часу. Контекст дискусії навколо взаємодії цих галузей можна узагальнити наступним чином. Європейська комісія акумулює ролі слідчого, прокурора і судді без ефективних внутрішніх гарантій їх відокремленості. Через це виникають сумніви у неупередженості Комісії, оскільки її функції щодо розслідування, обвинувачення та покарання суб’єктів господарювання за порушення законодавства про захист економічної конкуренції не відокремлені між собою.

На жаль, на сьогодні досить часто органи доходів і зборів України, нехтуючи нормами законодавства України, проводять перевірки платника податків, наводячи за текстом акта ті чи інші припущення, які без винесення податкового повідомлення­рішення, з огляду на реалії сьогодення, платник податків не може оскаржити в судовому порядку з надією на позитивний результат, та захистити своє порушене право.

Одним з важливих аспектів при виході компаній на міжнародні ринки є права інтелектуальної власності. Чимало компаній у цьому випадку намагаються захистити їх (ці права), проте часто забувають перевірити, чи вони самі не будуть порушниками (прав інтелектуальної власності третіх осіб.) Наприклад, планується вихід на міжнародний ринок нового пристрою для зчитування даних, а виявляється, що такий пристрій, скажімо, у США, вже запатентований іншою компанією.

На сьогодні трапляються непоодинокі випадки виникнення спірних правовідносин між українським підприємством та іноземною компанією. Найпоширеніші ситуації виникнення спору – це невиконання умов укладених договорів.

Аналіз міжнародного досвіду боротьби з корупцією свідчить про те, що за сучасних умов корупція виходить за рамки національних кордонів і потребує глобального підходу. Прояви корупції створюють загрозу не лише національній безпеці більшості країн світу, а й підривають міжнародні інститути влади та економіки. Саме тому в останні роки боротьба з корупцією набула транснаціонального значення, а деякі національні закони країн мають екстериторіальну дію.

Суперечності між нормами міжнародного та національного права досить часто виникають у практичній діяльності. Зазвичай у такій конкуренції виграють норми міжнародного права. Натомість нівелюється роль українського законодавства. Органи державної влади не приводять свої акти у відповідність до актуальних міжнародних договорів, і як результат виникають колізії та невизначеності.

Тимчасовий доступ до речей і документів та обшук мають спільні риси, що викликає низку питань при їх застосуванні, але, логічно, є й відмінності.

Тема протиправного захоплення та поглинання підприємств була і є актуальною для України з моменту проголошення її незалежності. Причинами цього явища стало багато негативних факторів, до яких насамперед необхідно віднести недосконалість вітчизняного законодавства та високий рівень корупції в державі. Хоча державою і робляться позитивні кроки в напрямку протидії протиправному захопленню підприємств, однак це питання все одно залишається проблемним.

Економічна криза, яка стрімко набирає обертів у країні, позначається на всіх галузях життєдіяльності. Насамперед її вплив на собі відчуває бізнес. Значний дефіцит бюджету є одним із основних симптомів цієї кризи. Для латання бюджетних дір влада активно залучає фіскальні органи, які не так давно формально об’єдналися під єдиною назвою – Міністерство доходів і зборів України. Але навіть об’єднавши всі сили в одному відомстві, фіскали не справляються з поставленими завданнями.

Події, що розпочалися з мирних протестів студентів київських вишів у листопаді 2013 року і на початку 2014­го набули форми глобального протесту не лише в Києві, а й у багатьох областях України, безумовно, потребують своєї оцінки, зокрема з юридичної точки зору.

Захист інформації є досить поширеним явищем в українському бізнесі. Нерідко для уникнення проблем під час перевірки контролюючих органів підприємці укладають з адвокатами договір про надання юридичних послуг з метою зберігання документів у офісі адвоката, куди, як відомо, доступ для правоохоронців дещо ускладнений. Адже непоодинокими є ситуації, коли після проведення виїмки документів та офісної техніки (зазвичай комп’ютерів та серверів) діяльність компанії виявляється паралізованою та не може повноцінно здійснюватися.

Тематика міжнародного податкового планування стає з кожним роком дедалі популярнішою. Так, велика кількість податків та напружена ситуація в країні тиснуть на бізнес, який вимушений шукати кращі шляхи для роботи з іноземними партнерами.

Прес­конференція, що відбулася 13 лютого цього року в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, була присвячена попереднім підсумкам роботи регулятора та всього фондового ринку в минулому році.

5 лютого в готелі Premier Palace відбулося засідання комітету фінансів і права Клубу готельєрів та рестораторів HOTELIERO, на якому старший юрист і керівник практики готельного бізнесу АО Arzinger Лада Шелковнікова висвітлила деякі аспекти укладення договору на управління готелем.

З 1 січня цього року кримінальна відповідальність за статтею 212 (ухилення від сплати податків) настає тоді, коли сума завданих державі збитків перевищує 609 тис. гривень. Тобто якщо податкова побачила якісь транзакції, що порушують податкове законодавство, якщо особа приховала дохід, і їй донарахували суму, меншу ніж 609 тис. грн, тоді потрібно доплатити сплачений податок, сплатити штраф або пеню та й жити собі спокійно.

Питання побудови бізнесу притаманні всім сферам, і юридичній у тому числі. На сьогодні досить поширеним є проведення заходів, що спрямовані на підвищення ефективності діяльності підприємців, менеджерів та власників підприємств. З метою обговорення окремих питань ведення бізнесу «Юридична газета» звернулася до експерта з систематизації бізнесу та побудови сильних команд, засновника компанії «Бізнес­Конструктор» Кирила Куницького

Интервью, которое Вы, читатель, держите в руках, больше похоже на разговор двух приятелей по конференции. Им оно, в сущности, и является. Вам, вероятно, любопытно будет узнать, что средний оборот для партнеров большой прибалтийской шестерки (Sorainen, Raidla, Borenius, Tark, VARUL, LAWIN) за 2012 год составил 913, 765, 407, 363, 380, 390 тысяч евро соответственно, в то время как средний оборот для сотрудников этих же фирм составил 143, 131, 82, 76, 63, 67 тысяч евро соответственно.