Вибух чуло все місто. Зранку в новинах повідомили: ворожа ракета влучила в «інфраструктурний об’єкт». Назву, звісно ж, не озвучили, проте у місті всі знали, що це за об’єкт. Керівництво «об’єкта» звернулося до податкової служби із заявою про відсутність можливості виконання податкових обов’язків і отримало… негативне рішення, яке згодом підтримав суд. Це реальний і, на жаль, непоодинокий випадок.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З одного боку, держава на законодавчому рівні — відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) — визнала, що через військову агресію не всі платники податків мають можливість своєчасно виконувати свій податковий обов’язок, а також запровадила інструмент, який начебто дозволяє цю неможливість довести: у Порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 (далі — Порядок №225), наведено і критерії (підстави) неможливості, і перелік документів, що її підтверджують. З іншого боку, право визнання неможливості закріплено за контролюючими органами, які, звісно ж, керуються зазначеним Порядком, проте оцінюють критерії і документи на свій розсуд.
Набутий досвід і судові справи (а їх, варто зауважити, чимало!) дають змогу певною мірою узагальнити підходи контролерів і судів, упередити можливі помилки з боку платників податків — юридичних осіб й оцінити їхні шанси на отримання позитивного рішення у разі подання заяви щодо неможливості виконання податкового обов’язку.
Хто і що має доводити?
«Обов’язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок покладається на контролюючий орган», — прямо зазначено в останньому абзаці п. 1 розд. III Порядку №225. Проте зі змісту документа випливає, що тягар доведення фактично мусить нести платник податків, адже саме він має зібрати й надати контролюючому органу документальні докази наявності обставин непереборної сили, спричинених збройною агресією, які заважають йому виконати свій податковий обов’язок. Ба більше, саме платник податків є зацікавленою стороною, тож в його інтересах докласти зусиль, аби докази були максимально переконливими. А для цього він, крім іншого, має розуміти, на що звертатимуть увагу контролери, які на виконання п. 1 розд. III Порядку №225 мають:
- розглянути заяву і документи, надані платником податків;
- встановити причинно-наслідковий зв’язок між обставинами непереборної сили, на які посилається платник податку, і його здатністю виконувати податкові обов’язки;
- оцінити безпосередній вплив зазначених обставин на здатність цього конкретного платника податків виконати конкретні податкові обов’язки (станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов’язку).
У разі недостатності документів контролюючий орган направляє платнику податків попереднє рішення з пропозицією щодо надання конкретних додаткових документів або їхніх копій.
Приклад. Звертаючись до суду, платник податків наголошував на тому, що у попередньому рішенні податковий орган не визначив конкретного переліку додаткових документів. Суди всіх інстанцій підтримали платника податків, а Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (далі — КАС ВС) у постанові від 5 грудня 2024 року (справа №520/2927/23) зазначив, що «вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання вичерп-ного переліку документів» є «неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком. Відтак, податковий орган має ухвалити рішення з урахуванням висновків суду».
Крім того, контролюючий орган у разі потреби може звернутися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків.
Приклад. Через обов’язок нерозголошення інформації платник податків не додав до заяви документ, що підтверджує вилучення належної йому будівлі для військових потреб, проте повідомив, що такий документ є. Попри це контролюючий орган не звернувся до компетентного органу за підтвердженням цієї інформації, що, на думку платника податків, суттєво вплинуло на рішення про відмову визнати неможливість виконання податкового обов’язку. Однак, як можна судити з постанови від 9 травня 2025 року (справа №520/16215/23), КАС ВС не надав цьому факту особливого значення, адже контролюючий орган може, а не зобов’язаний звертатися до компетентних органів. До того ж у цій справі є інші аргументи не на користь платника податків.
Зміст заяви: головне — причинно-наслідкові зв’язки
У п. 3 розд. II Порядку №225, серед іншого, наведено перелік відомостей, які має містити подана платником податків заява. Зокрема, в ній має бути чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов’язків із посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У п. 1 розд. II Порядку №225 наведено п’ять конкретних підстав неможливості виконання податкових обов’язків юридичними особами, а також зазначено, що підставою можуть бути «інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально». Отже, платники податків мають своєрідну шпаргалку, якою можна користуватися, складаючи заяву (звісно, якщо реальні причини збігаються з наведеними в тексті Порядку). Але можна спробувати й інший підхід: максимально правдивий, але не позбавлений емоцій опис реальних обставин.
Проте варто розуміти, що ані перше, ані друге не гарантує успіху, якщо контролери не побачать «причинно-наслідкових зв’язків». Не побачать і суди, які, крім того, наголошуватимуть, що обставини мають бути «реальними та об’єктивними, а не формальними», а докази — «належними, достатніми та допустимими».
Приклад. У вже згаданій постанові від 9 травня 2025 року (справа №520/16215/23) КАС ВС підтримав суди попередніх інстанцій, які зауважили, що сам факт вилучення будівлі для військових потреб не свідчить про неможливість подання платником податків звітності. Інших же доказів на підтвердження обставин платник податків не надав ані податковому органу, ані суду. У цій самій постанові зазначено, що розірвання трудових договорів із усіма працівниками, крім генерального директора, не є достатньою причиною для невиконання податкових обов’язків, адже була можливість залучити до роботи потрібного фахівця.
Інколи контролюючі органи навпаки наводять факти, які, на їхню думку, підтверджують можливість виконання податкових обов’язків.
Приклад. Серед аргументів для відмови у визнанні обставин непереборної сили податковий орган зазначив наявність провадження господарської діяльності, участь у тендерах, рух грошових коштів на банківських рахунках підприємства, регулярне здійснення реалізації продукції за відповідний період. Щоправда, КАС ВС у постанові від 27 вересня 2023 року (справа №160/19256/22) не визнав ці аргументи беззаперечними, а саму справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Документальні докази: не загальні, а конкретні
Перелік документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку платником податків — юридичною особою, затверджено тим самим наказом Мінфіну, що й Порядок №225. У цьому Переліку 17 пунктів, а наприкінці немає рятівного «тощо». Ба більше, у п. 3 розд. II Порядку №225 зазначено, що разом із заявою платник податків має подати «вичерпний перелік» документів, передбачених зазначеним Переліком. З цього, звісно, не випливає, що платник податків має подати абсолютно всі перелічені документи. Очевидно, що тут працює та сама «причинно-наслідкова» логіка: потрібні ті документи, що мають відношення до конкретних підстав неможливості виконання податкового обов’язку. Недостатність документів — одна з основних причин ухвалення контролюючими органами негативних рішень.
Приклад. У постанові КАС ВС від 4 жовтня 2023 року (справа №160/19575/23), зокрема, зазначено, що не всі документи, надані платником податків разом із заявою, є достатньо деталізованими і конкретними, а саме: в акті про втрати (знищення чи зіпсуття) комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій не конкретизовано, які саме «комп’ютерне обладнання» та «фінансово-господарча документація» знищені внаслідок авіаудару (щодо факту самого авіаудару і руйнувань як його наслідків сумнівів ані у податківців, ані у суддів не було, адже це підтверджено належними документами). За твердженням податківців, платник податків не надав доказів на підтвердження того, що знищені авіаударом «комп’ютерне обладнання» та «фінансово-господарча документація» використовувались ним у господарській діяльності, містили актуальну інформацію, необхідну для подання звітності за поточні періоди господарської діяльності, тощо. Крім того, платнику податків вказали на те, що він не надав податковому органу документів, що підтверджують відсутність коштів на банківських рахунках.
Водночас не потрібно подавати документи, які засвідчують загальновідомі факти.
Приклад. У багатьох судових справах фігурує відомий лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0–7.1 Суди зауважують, що цього листа недостатньо для підтвердження впливу форс-мажорних обставин на невиконання конкретних зобов’язань. Натомість засвідчити такі обставини може сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою в порядку, визначеному законодавством.
Процедура: не формальність, а аргумент
В розд. II Порядку №225 описано процедуру (точніше декілька процедур для різних ситуацій) звернення платників податку до контролюючого органу, а в розд. III — послідовність дій представників контролюючого органу щодо такого звернення. До всіх процедур і дій встановлено певні вимоги, зокрема, всі вони мають часові межі. Тож платнику податків варто, з одного боку, чітко дотримуватися «своїх» вимог і термінів, а з іншого — тримати під контролем вимоги і терміни, встановлені для дій контролюючого органу. Очевидна, здавалося б, річ. Проте у деяких судових справах саме процедурні порушення з боку однієї сторони ставали аргументом на користь іншої або ж спонукали КАС ВС направити справу на новий розгляд.
Приклад. КАС ВС у постанові від 27 вересня 2023 року (справа №160/19256/22) зауважив, що суд апеляційної інстанції не з’ясував і не перевірив, чи приймалося податковим органом попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку, у якому було б викладено пропозицію щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов’язків. Крім того, суд звернув увагу й на інші порушення процедури. Це (у сукупності з іншими причинами) стало підставою для направлення справи на новий розгляд.
Чи варта шкурка вичинки?
Отже, процедура підтвердження неможливості виконання податкового обов’язку, хоча і є достатньо формалізованою, на практиці викликає чимало ускладнень і суперечностей. У Порядку №225 є кілька білих плям, які поки що не проявилися. До того ж на ухвалення рішень в силу об’єктивних причин суттєвий вплив має людський фактор, через що ці рішення часто-густо мають суб’єктивний характер. Тож саме час згадати: а заради чого все це?
Відповідно до пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ платників, яким вдалося довести неможливість виконання податкового обов’язку, закон звільняє не від обов’язку як такого, а лише від відповідальності за його несвоєчасне виконання. При цьому можливість такого звільнення зумовлено низкою вимог, зокрема вимогою виконати відтермінований обов’язок:
- чи «протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні» (абз. 1 пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);
- чи коли таку можливість буде відновлено (п. 5 розд. II Порядку №225).
Тобто виконати податковий обов’язок все одно доведеться. Тож перш ніж звернутися до податкового органу із заявою щодо неможливості, варто зважити всі за і проти. А від авторки й редакції щире побажання: нехай у платників податків завжди будуть і реальна можливість, і бажання виконувати свої податкові (а також усі інші) зобов’язання!
У системі Lex вже налічується близько пів тисячі рішень судів першої інстанції у справах, де суб’єкти господарювання позиваються до податкових органів, доводячи неможливість своєчасно виконати податковий обов’язок через війну. Трохи менше половини таких позовів суди задовольнили. Використовуючи необмежений ресурс Lex в частині конкретизації пошуку в масиві судових рішень, можна з’ясувати, чи у вашій ситуації є шанс на успіх у такому спорі.