Тимчасовий доступ до речей і документів та обшук мають спільні риси, що викликає низку питань при їх застосуванні, але, логічно, є й відмінності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, тимчасовий доступ до речей та документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, а обшук є слідчою дією.
Проте, як у випадку тимчасового доступу до речей і документів, так і при обшуку, речі та документи можуть вилучатися, тому на практиці виникає питання, в якому випадку прокурор чи слідчий мають звернутися до слідчого судді з клопотанням про обшук, а в якому – про тимчасовий доступ до речей і документів, порушивши питання про їх вилучення. Чинний КПК України не містить відповіді на це запитання, але у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку.
Отже, завданням цієї статті є наочний порівняльний аналіз зазначених понять, який для зручності наведемо в таблицях (див. Таблиці 1–6).
Звертаю увагу, що з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів можна звернутись як під час досудового розслідування (до слідчого судді), так і під час судового провадження (до суду) (див. Таблицю 3).
Також варто звернути увагу, що КПК не містить наслідків неявки в судове засідання без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчого або прокурора, у разі подання клопотання про обшук, проте вважаю, що в таких випадках це має бути підставою для відмови в задоволенні клопотання, оскільки неявка свідчить про небажання підтримати подане клопотання та довести обставини, на які посилаються у клопотанні.