Договір на управління готелем

5 лютого в готелі Premier Palace відбулося засідання комітету фінансів і права Клубу готельєрів та рестораторів HOTELIERO, на якому старший юрист і керівник практики готельного бізнесу АО Arzinger Лада Шелковнікова висвітлила деякі аспекти укладення договору на управління готелем.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

 

Як вибрати оператора?

Не секрет, що вибір оператора – питання вкрай актуальне. На сьогодні оператора часто обирають хаотично, і розуміння того, що успішність конкретного оператора в певній локації, в якомусь проекті не є гарантією успішності цього ж оператора в іншому проекті, зазвичай відсутнє. Ось чому дуже важливо проводити тендер, який передбачатиме участь, як мінімум, трьох­чотирьох, а бажано п’яти претендентів на цю посаду на конкурсній основі.

 

Що передбачає конкурсна процедура?

Власники зазвичай переймаються одним питанням: скільки це коштує? Оператор, у свою чергу, не знає, що такий власник хоче бачити у своєму договорі, і не може відповісти на це питання. «Насправді український бізнес працює за таким принципом, але це неправильно, тому що розмір винагороди, по­перше, не найголовніше, по­друге, визначається виходячи з певних даних, – зауважує Лада Шелковнікова. – Договір повинен передбачати хороший, реалістичний тест на ефективність, субординацію платежів на користь банку, мінімальний гарантований платіж, який буде виплачуватися незалежно від того, які фінансові показники у готелю».

Інакше кажучи, тут потрібна двоярусна структура, яка передбачає, що управління проводиться не брендовим оператором, а бренд береться у франчайзинг, купується у брендового оператора, які є ризики, які плюси/мінуси цього придбання, що саме хоче бачити власник. Ці вихідні дані закладаються в запит власника, у його тендер на комерційну пропозицію, тоді оператор зможе сказати, скільки це коштує і на яких умовах він готовий працювати.

Для того щоб скласти грамотний запит на комерційну пропозицію, потрібен опитувальник пріоритетів.

«Це та форма, яку ми розробили як ноу­хау для наших клієнтів, – розповідає пані Шелковнікова. – Це передбачає опис всіляких опцій структурування відносин, тому що власник, який приходить у цей бізнес, зазвичай робить це або вперше, або реалізував тільки один проект – у нього немає розуміння всього спектру, всіх фарб, всієї палітри, яка може бути в договорі, і коли він бачить це все викладеним на папері, де показано, що з цього може до чого привести, тоді він визначається зі списком з декількох десятків пунктів».