Арбітражний керуючий, безсумнівно, є однією з головних фігур у процедурі банкрутства, на нього покладено виконання ключових функцій. Попри всі складнощі воєнного часу, практика банкрутства продовжує працювати.
Робота з проблемними активами завжди є головним болем фінансових установ, підприємств і юристів, які займаються розв’язанням пов'язаних із цим питань. Дуже часто забезпечення ефективності та досягнення позитивних результатів вимагає залучення, серед іншого, саме кримінально-правових інструментів, що зумовлюється можливістю зіткнутися із шахрайством, різноманітними зловживаннями, розтратами, підробленнями документів та іншими протиправними діями.
У сучасному світі швидкого розвитку інформаційних технологій важливе значення має розуміння податкової системи та її впливу на бізнес. ІТ-сектор відомий своєю інноваційністю та розвитком, тому важливо оперативно реагувати на зміни в законодавстві, щоб успішно планувати бізнес-стратегію та уникнути правових проблем.
Боржник перестав платити, кредитор не бачить подальших перспектив мирно розв’язати ситуацію. А отже, йде до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Та ось для того, аби суд погодився з доводами кредитора, слід ретельно підготуватися. Розберемося, як саме.
Приклад такого тлумачення норм КУзПБ щодо підстав закриття провадження у справі про неплатоспроможність наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі №903/806/20.
Все частіше трапляються випадки незаконного збору доказів стороною обвинувачення після завершення досудового слідства. Підставою для таких зловживань, зокрема, є недосконалість чинного законодавства.
Результати дослідження компанії PwC у 2022 році показали, що 47% українських компаній постраждали від незаконного привласнення майна, хабарництва та корупції, а 51% — зазнали збитків від шахрайських дій.
Значення терміну «банкрутство» розкривається у ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі— Кодекс), а саме: визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.
Це означає, що усі, хто придбали непрофільні активи державних акціонерних товариств на аукціонах «Prozorro.Продажі», ризикують залишитися ні з чим. Та чим керувалася Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи таке рішення? Спробуємо розібратися.
Реалізація земельних прав неможлива без належного юридичного забезпечення їх захисту. Тому не дивно, що однією з найпоширеніших категорій спорів є саме категорія щодо захисту прав на землю.
17 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду розглянув касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 6 вересня 2023 року і постанову Вінницького апеляційного суду у справі №127/12240/22 та відмовив у задоволенні позову про стягнення безпідставно набутих грошей.
Війна в Україні стала складним випробуванням для усіх сфер життя країни, особливо економічних структур і юридичних процесів. З початком бойових дій велика частина українського бізнесу опинилася перед безпрецедентними викликами, які вимагають негайної адаптації та переосмислення традиційних підходів.
Одним із правових механізмів врегулювання виконання зобов’язань є застосування процедур банкрутства щодо боржників. Водночас потрібно зазначити, що застосування процедур банкрутства може бути ініційовано як боржником для отримання позасудового або судового захисту, так і кредитором внаслідок обрання агресивної позиції щодо отримання задоволення своїх вимог, строк виконання яких настав, якнайшвидше.
Очевидно, що військова агресія рф та, як наслідок, загальне економічне просідання, зростаюча тенденція тиску з боку правоохоронних органів та низка інших не дуже приємних факторів мають відповідний вплив на стан українського бізнесу.
Складання чітких і юридично обґрунтованих господарських договорів — це мистецтво, яке потребує глибоких юридичних знань, уваги до деталей і стратегічного бачення. Якісно складений бізнес-контракт, що враховує всі можливі аспекти співпраці, стає надійним фундаментом для успішних ділових відносин. Ці договори слугують чіткою дорожньою картою для співпраці, делікатно окреслюючи права та обов’язки всіх зацікавлених сторін.
Людмила Сугак, заступниця Міністра юстиції з питань європейської інтеграції, розповіла «Юридичній Газеті» про значення інституту превентивної реструктуризації для бізнесу, зміни у сфері банкрутства та чи ефективно працює Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих.
Наталія ТИЩЕНКО, арбітражна керуюча, адвокатка, керуюча партнерка юридичної компанії Nobili, розповіла про воєнні виклики та больові точки, з якими зіткнулася практика банкрутства, чи оминули її процеси євроінтеграції, які постають виклики для заявника при відкритті проваджень, чи змінилися підходи до винагороди арбітражному керуючому, чи можна у банкрута вилучати майно для військових потреб.
«Ми цінуємо плюралізм думок, адже саме він дає нам можливість обирати найкращі стратегії. Завдяки різноманіттю поглядів і досвіду ми можемо розглянути проблему з різних сторін, повернути її на 360 градусів і знайти оптимальне рішення, яке врахує всі аспекти», — в нашому інтерв’ю СЕО Main Business Partner Соломія МАРЧУК ділиться своїм досвідом роботи під час війни та розповідає про те, як компанія змогла не лише зберегти команду, але й масштабуватися.
Після підвищень Іллі ТКАЧУКА та Дмитра МАРЧУКОВА до еквіті-партнерів юридична фірма INTEGRITES знову повідомила про розширення партнерського складу. Анна ПОГРЕБНА стала 14-м партнером київського офісу у квітні 2024 року. Вона керуватиме практиками нерухомості та будівництва, а також інфраструктури. Чому пішла з CMS після 12 років на посаді партнерки, які саме напрями буде розвивати в INTEGRITES та які виклики бачить перед собою Анна, говоримо в інтерв’ю.
Інтерв’ю з головою Національної асоціації арбітражних керуючих України Олександром БОНДАРЧУКОМ про виклики, які стоять сьогодні перед професійною спільнотою у сфері банкрутства, новели законопроєкту №10143, плюси та мінуси інституту превентивної реструктуризації, а також про ефективну взаємодію з державними органами, захист інтересів, освітні заходи та професійні дискусії в спільноті арбітражних керуючих.