Арбітражний керуючий, безсумнівно, є однією з головних фігур у процедурі банкрутства, на нього покладено виконання ключових функцій. Попри всі складнощі воєнного часу, практика банкрутства продовжує працювати.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На це впливає економічна ситуація в країні — багато підприємств втратили свої активи через окупацію або їх знищення, ринки збуту. В цих реаліях банкрутство дає можливість відновити платоспроможність підприємств і повернути борги кредиторам. Проте війна внесла свої корективи у діяльність арбітражних керуючих.
Кредитори з «російським слідом»
Після 24 лютого 2022 року до функцій арбітражних керуючих додалася ще низка, серед яких — виявлення кредиторів з «російським слідом». Звичайно, ця функція не прописана в Кодексі України з процедур банкрутства, але вона не перестає бути однією з визначальних в умовах нашого сьогодення.
Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації» від 3 березня 2022 року №187 (далі — Постанова №187) встановлений мораторій (заборона) на виконання, зокрема у примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань кредиторами (стягувачами), за якими є російська федерація або особи, пов’язані з державою-агресором.
Із системного аналізу положень Кодексу України з процедур банкрутства очевидно, що кредитором у справі про банкрутство може бути юридична особа, у якої є право вимагати від боржника сплати грошових коштів, а у боржника є обов’язок погасити заборгованість перед кредитором.
Оскільки Постанова №187 не містить винятків щодо встановлення мораторію (заборони) на виконання грошових зобов’язань у справах про банкрутство, то якщо особа, пов’язана з рф, є кредитором у справі про банкрутство, задоволення вимог такого кредитора Постановою №187 заборонено.
Участь пов’язаних із росією кредиторів може мати негативні наслідки для процедури банкрутства, такі особи можуть затягувати розгляд справи, блокувати прийняття кредиторами певних рішень тощо.
Під час виконання арбітражними керуючими відповідних повноважень у справах про банкрутство необхідним є встановлення наявності зазначених фізичних і юридичних осіб серед кредиторів та кінцевих бенефіціарних власників боржників для вжиття передбачених чинним законодавством заходів.
Бронювання арбітражного керуючого на час воєнного стану
Наразі в Україні є близько 1500 арбітражних керуючих, з яких орієнтовно 800 активно практикують, а з них 400 є військовозобов’язаними. Очевидно, що така кількість арбітражних керуючих не становить значимого для оборони країни мобілізаційного ресурсу.
Відповідно до діючого законодавства процедури банкрутства здійснюються виключно за участю арбітражного керуючого. Щороку в Україні порушується близько 10 000 справ про банкрутство, тисячі з них закриваються з різних підстав. Очевидно, що для ефективного розгляду такої кількості справ необхідно забезпечити бронювання не лише суддів, але й арбітражних керуючих.
Однак питання бронювання арбітражних керуючих сьогодні залишається невирішеним. Арбітражні керуючі можуть отримати відстрочку від призову або бронь лише на загальних підставах, передбачених для всіх громадян.
Фіксація збитків, завданих агресією рф
Ще одним викликом воєнного часу для арбітражних керуючих стала фіксація та стягнення збитків з росії за пошкодження/знищення майна боржників внаслідок збройної агресії. Наразі сформувалася усталена судова практика, відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, розглядає позови про стягнення з рф збитків за пошкодження/знищення майна боржників.
Звернутися до суду з таким позовом, зокрема, має право арбітражний керуючий. Цьому передує досить кропітка робота, спрямована на збирання доказів, проведення оцінки збитків тощо.
У контексті таких справ слід звернути увагу, що відповідні позовні заяви розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку спрощеного позовного провадження, при цьому позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо таке клопотання заявлене вже після відкриття провадження у справі, суди, як правило, відмовляють у його задоволенні.
Попри всі нові виклики та труднощі, професія арбітражного керуючого продовжує розвиватися, адже наше завдання — як відновлення платоспроможності та фінансової стабільності боржників, так і задоволення вимог кредиторів.