Каховську ГЕС підірвала росія 6 червня 2023 року, спричинивши одну з масштабних екологічних катастроф в Європі в ХХІ столітті. Коаліція «Україна. П’ята ранку», ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень», а також Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» 2024 підготували аналітичний звіт, в якому є попередній екологічний та юридичний аналіз руйнування Каховської ГЕС та його наслідків, які настали після підриву її греблі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Підрив Каховської ГЕС у низці системних порушень міжнародного права російською федерацією».
Крім цього, Truth Hounds оприлюднили інший звіт на тему: «Дослідження руйнування Каховської греблі та його наслідки для екосистеми, аграріїв, цивільного життя та міжнародного правосуддя», з яким можна ознайомитися за посиланням.
На підставі зібраних фактів експерти організацій не лише провели дослідження обставин, пов’язаних із подіями 6 червня 2023 року, а й екологічних наслідків руйнування греблі, міжнародно-правової кваліфікації дії сторін, можливої індивідуальної кримінальної відповідальності на підставі Римського статуту Міжнародного кримінального суду та Кримінального кодексу України. Однак вони зауважили, що повний аналіз усіх аспектів дослідження наразі неможливий, оскільки наслідки екологічної шкоди ще повною мірою не проявились.
«Індивідуальна кримінальна відповідальність за дії, пов’язані з підривом греблі Каховської ГЕС, значною мірою залежить від оцінки mens rea і може бути встановлена лише в межах індивідуальних кримінальних справ», – йдеться в тексті дослідження.
Яка важливість Каховської ГЕС?
Як констатується у звіті, Каховська гребля та гідроелектростанція були основою наповнення Каховського водосховища, одного з найбільших штучних водойм України, розташованого вище за течією Дніпра, на території Херсонської, Запорізької та Дніпропетровських областей. Водночас Каховське водосховище було найбільшим водозабірним вузлом Дніпровського каскаду гідроелектростанцій і слугувало місцем скиду всіх відходів вище за течією Дніпра, зокрема підприємств нафтопереробної, металургійної, хімічної та видобувної промисловості.
«Каховське водосховище та Каховська ГЕС мали велике значення для соціально-економічного розвитку південного регіону України, були основою Каховського меліоративного комплексу, забезпечували можливість ведення сільського господарства на великих площах, формували екосистему півдня України», – зазначили експерти організацій.
Важливі моменти
Каховська ГЕС була захоплена військами агресора 24 лютого 2022 року. Як ідеться в дослідженні, відповідно до ст. 42 Гаазького положення 1907 року та ст. 2 Женевських конвенцій 1949 року, на цю територію з 24.02.2024 поширюється режим окупації та норми міжнародного гуманітарного права щодо зобов’язань росії як держави-окупанта.
Водночас армія окупанта використовувала захоплені адміністративні будівлі та споруди ГЕС у військових цілях, унеможливила функціонування станції в штатному режимі та не вживала, заявили експерти організацій, заходів для забезпечення належного технічного стану ГЕС. До того ж із вересня 2022 року персонал Укргідроенерго не був допущений для обслуговування станції.
«5 вересня 2022 року окупаційна влада відключила Каховську ГЕС. У лютому 2023 року окупаційна влада цілеспрямовано скидала воду з Каховського водосховища у значних обсягах. У районі розташування Каховської ГЕС відбувалися активні бойові дії. Російські збройні сили контролювали Каховську ГЕС та використовували її в військових цілях. За наявною інформацією, починаючи з квітня 2022 року російські збройні сили мінували Каховську ГЕС, була й інформація щодо мінування шлюзів та опор в жовтні 2022 року. Восени 2022 року з’явилася інформація про наміри рф підірвати дамбу Каховської ГЕС, щоб завадити літньо-осінній кампанії сил оборони на півдні України. Також у жовтні 2022 року агенти росії стали створювати інформаційні умови для провокацій на Каховській ГЕС, зі спробою обвинувачення України», – був зроблений висновок у дослідженні.
Крім цього, вказується, що ще за тиждень до вибуху на ГЕС російська влада видала постанову уряду №873 від 30.05.2024, яка скасовувала дію деяких федеральних законів рф про безпеку на гідротехнічних спорудах та звільнила від розслідування аварій на небезпечних об’єктах на тимчасово окупованих росією територіях України. У звіті вказано, що дана постанова може слугувати «непрямим свідченням підготовки рф до підриву Каховської ГЕС».
Читайте також: «Укргідроенерго: Каховська ГЕС не могла зруйнуватися від удару, нанесеному ззовні».
Оцінюючи дії України, організації заявили, що з самого початку захоплення Каховської ГЕС та до початку жовтня 2022 року український персонал станції намагався підтримувати безпеку та забезпечувати функціонування станції: «Попри відсутність контролю над Каховською ГЕС внаслідок тимчасової окупації росією, Україна вживала максимальних зусиль для безпеки Каховської ГЕС у контексті можливих загроз цивільному населенню та довкіллю».
Водночас, здійснюючи контроль над Каховською ГЕС, російські військові демонстрували можливість створення техногенної катастрофи з використанням небезпечних сил. Такі дії порушують ст. 35 (3), 55 ДП І та Конвенцію про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1976 року.
Руйнування
У звіті вказується, що внаслідок вибуху 6 червня 2023 року гребля ГЕС була зруйнована приблизно на 200 м завдовжки. Обставини підриву та незалежні експертні дослідження вказують, йдеться у звіті, на факт підриву греблі Каховської ГЕС зсередини. Водночас аналіз фактів, задокументованих та проаналізованих у Звіті, свідчить про підготовку та здійснення підриву греблі Каховської ГЕС представниками росії.
Дослідження виявило, що підрив греблі та осушення Каховського водосховища призвели до:
- руйнування та пошкодження багатьох об’єктів енергетичної інфраструктури;
- припинення постачання електроенергії значній кількості цивільного населення;
- створення загроз для систем охолодження на Запорізькій АЕС;
- масштабних збитків для України.
«Російська пропаганда поширювала суперечливі версії руйнування греблі Каховської ГЕС. Обстріли з РСЗВ ЗСУ, якими російська пропаганда намагається пояснити руйнування дамби, неспроможні завдати їй такої шкоди. Масштаби руйнувань та обставини вибуху свідчать про єдину можливість вибуху та руйнування внаслідок мінування значною кількістю вибухівки, розміщеної в конкретних елементах греблі. Наявні факти свідчать про вірогідну причину вибуху та наступного руйнування греблі Каховської ГЕС: навмисний підрив її російськими збройними силами», – йдеться в тексті.
Оцінка дій
Якщо російська окупаційна влада непослідовно та недостатньо реагувала на повінь внаслідок підриву греблі на тимчасово окупованих територіях, майже не надаючи допомогу цивільному населенню та не проводячи організованих евакуаційних заходів, Україна ж, вказали експерти, активно проводила заходи щодо організації евакуації цивільного населення та надавала оперативну допомогу постраждалим районам, що підтверджується фактами та подальшим розвитком подій. У звіті вказано, що Україна забезпечила гуманітарний доступ до цивільного населення та районів, постраждалих внаслідок підриву греблі, а також діяла задля відновлення регіону й екосистеми після підриву росією греблі Каховської ГЕС.
Екологічні наслідки
У звіті зазначено, що підрив росією греблі Каховської ГЕС мав значний негативний вплив на стан навколишнього середовища Азовсько-Чорноморського регіону. Значна повінь, серед іншого, спричинила втрати природних середовищ існування, рослинних угруповань, затоплення середовищ існування рослин і тварин, забруднення та засмічення у великих масштабах.
Інші проблеми, вказані у звіті, наступні:
- деградація ґрунтів на великій площі, з перспективою опустелювання та руйнування рослинного покриву;
- забруднення та засмічення (нафтопродуктами, небезпечними речовинами, добривами, донними відкладами, біомасою, наслідками військової діяльності) річних вод;
- зниження рівня ґрунтових вод на території навколо колишнього водосховища;
- загроза опустелювання внаслідок зменшення площі водного дзеркала;
- припинення або значне зменшення водопостачання для зрошувальних каналів (як ідеться у звіті, це вірогідно матиме значний негативний вплив на сільське господарство);
- широкомасштабне забруднення, засмічення та опріснення Чорного моря, цвітіння одноклітинних водоростей;
- забруднення затоплених територій відходами руйнування та залишками військової діяльності;
- негативний вплив на біорізноманіття, загроза знищення популяцій рослин і тварин;
- масова загибель риби, втрата рибних запасів, знищення нерестилищ, втрата молодняка риб;
- загроза загибелі птахів, знищення місць гніздування птахів водно-болотного комплексу;
- загибель наземних тварин;
- знищення донних безхребетних тварин;
- радикальна трансформація водної екосистеми;
- знищення водних і водно-болотних екосистем;
- загроза знищення вразливих типів оселищ;
- підтоплення та втрата лісів на великих територіях;
- значні негативні наслідки для екосистемних послуг;
- знищення або пошкодження значних природоохоронних територій;
- негативні наслідки для природно-заповідного фонду, знищення середовищ існування;
- порушення екологічного зв’язку вздовж Дніпровського екологічного коридору.
Зокрема, зазначається про те, що пошкоджень зазнали 10 територій особливого природоохоронного інтересу (території Смарагдової мережі, створені відповідно до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі), 5 водно-болотних угідь, визначених відповідно до Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя, та біосферний заповідник «Асканія-Нова» під егідою ЮНЕСКО (міжурядова програма «Людина і біосфера»). У звіті наголошується, що підрив росією Каховської греблі спричинив масштабні екологічні наслідки, які виходять далеко за межі постраждалих регіонів України та вже завдали значної шкоди узгодженості та екологічному зв’язку Пан’європейської екологічної мережі (PEEN), частиною якого було Каховське водосховище.
Які Конвенції порушені росією?
Як ідеться у звіті, рф як держава-окупант зобов’язана була не допускати екологічної шкоди від діяльності під її юрисдикцією та контролем. Унаслідок підриву греблі рф порушила зобов’язання, накладені на неї такими міжнародними договорами:
- Конвенцією 1977 року про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище (Конвенція ENMOD) (ст. 1, 4);
- Конвенцією 1992 року про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (ст. 2, 3);
- Конвенцією ООН 1982 року з морського права (UNCLOS);
- Конвенцією про захист Чорного моря від забруднення 1992 року та Протокол до неї про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря 2007 року;
- Конвенцією про охорону біологічного різноманіття 1992 року (CBD) (ст. 8, 10, 14);
- Протоколом щодо води та здоров’я 1999 року до Конвенції 1992 року про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (ст. 1, 4);
- Конвенцією 1971 року про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція);
- Рамковою конвенцією ООН 1992 року зі зміни клімату (ст. 4);
- Паризька угода 2015 року щодо охорони поглиначів і накопичувачів парникових газів (ст. 5);
- Конвенцією ООН 1994 року про боротьбу зі спустеленням;
- Конвенцією 1994 року про ядерну безпеку (у документі експерти вказали, що підрив ГЕС та подальші наслідки могли спричинити радіаційну небезпеку, аварію на Запорізькій АЕС з радіологічними наслідками тощо).
Також дії рф, на думку експертів, можуть бути кваліфіковані як порушення звичаєвих принципів міжнародного екологічного права, наприклад, принципу попередження спричинення транскордонної екологічної шкоди. Крім цього, її можна притягнути до відповідальності за порушення міжнародних договорів із питань охорони довкілля щодо підриву греблі Каховської ГЕС, ініціювавши процес припинення її участі в органах цих угод, що позбавить росію можливості впливати на ухвалення рішень у межах міжнародних договорів з охорони довкілля, обмежить її доступ до інструментів фінансово-технічного співробітництва та призведе до значних репутаційних втрат.
Відповідальність у межах Міжнародного кримінального суду та законодавства України
«Враховуючи стратегічне значення греблі Каховської ГЕС, її підрив не міг бути вчинений без відповідного наказу щонайменше вищого військового керівництва російської федерації. Обставини підриву греблі Каховської ГЕС, з урахуванням зазначеного застереження щодо компліментарності, відповідають загальним критеріям прийнятності справи для розгляду в Міжнародному кримінальному суді», – йдеться в тексті звіту.
Експерти наголосили, що умов руйнування греблі Каховської ГЕС та доказів, наявних у відкритих джерелах, достатньо, щоб стверджувати, що підрив греблі Каховської ГЕС був вчинений у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом і був пов’язаний з веденням бойових дій. Тому контекстуальний елемент підриву греблі Каховської ГЕС як воєнного злочину за Статутом МКС присутній.
Крім цього, зазначається, що обставини підриву греблі Каховської ГЕС відповідають загальним вимогам щодо прийнятності справ для розгляду МКС (при вирішенні питання щодо компліментарності), загальним вимогам щодо прийнятності воєнних злочинів і загальній характеристиці ментального елементу.
На думку експертів організацій, підрив греблі Каховської ГЕС варто розглядати в двох аспектах:
1) як напад безпосередньо на Каховську ГЕС; та
2) як напад на Збройні Сили України нижче за течією Дніпра.
Також будь-які події, пов’язані з підривом греблі Каховської ГЕС, можуть кваліфікуватись як воєнні злочини, вчинені в умовах міжнародного збройного конфлікту, відповідно до ст. 8(2)(а) та 8(2)(b) Римського статуту МКС. З усього переліку злочинів, передбачених цими положеннями, найбільш вірогідною є кваліфікація за такими складами, передбачені ст. 8 (2)(a)(iv), ст. 8(2)(b)(iі), ст. 8(2)(b)(iv) та iv) ст. 8(2)(b)(хііі).
З огляду на результати дослідження, підрив греблі відповідно до Статуту МКС може розглядатися в двох аспектах:
1) дії, спрямовані безпосередньо проти Каховської ГЕС; та
2) дії, спрямовані проти іншого майна, зруйнованого внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС.
Водночас підрив греблі є кримінальним правопорушенням відповідно до ст. 438 КК України. Дії росії, вказано в дослідженні, порушували норми міжнародного гуманітарного права щодо заборон, передбачених у ст. 23, 56 Гаазького положення до Гаазької конвенції (IV) про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року; ст. 53, 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (ЖК ІV); та ст. 35(3), 52, 54, 55(1), 56 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 року (ДП І).
Крім цього, експерти зазначили, що дії армії рф та окупаційної влади після підриву греблі Каховської ГЕС, а саме обстріли заходів щодо евакуації цивільного населення, обстріли гуманітарного персоналу та об’єктів надання гуманітарної допомоги, невиконання зобов’язань держави-окупанта щодо надання допомоги цивільному населенню на окупованій території, містять можливі склади кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 КК України у вигляді умисного спрямування нападів на цивільне населення як таке або на окремих цивільних осіб, що не беруть безпосередньої участі у військових діях; умисне спрямування нападів на персонал, об’єкти, матеріали, підрозділи або транспортні засоби, задіяні в наданні гуманітарної допомоги. Вони складають порушення відповідних норм міжнародного гуманітарного права, зокрема ст. 16, 55 ЖК ІV та ст. 51, 52, 57, 62, 69, 85 ДП І.
«Також підрив греблі Каховської ГЕС призвів до катастрофічних наслідків регіонального масштабу для природного середовища, що відповідає об’єкту кримінального правопорушення, передбаченому ст. 441 «Екоцид» КК України. Зокрема, підрив греблі Каховської ГЕС призвів до знищення рослинного та тваринного світу на великий території, включно з вірогідно цілковитим зникненням окремих видів тварин або рослин, знищенням окремих екосистем, що відповідає критеріям «масовості» в сенсі ст. 441 КК України, тобто повне знищення флори та/або фауни певного регіону Землі або часткове, але таке, що поширюється на велику кількість (множину) рослин та/або тварин. Таке знищення за масштабами відповідає ознакам настання екологічної катастрофи для кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 441 України за формою об’єктивної сторони у вигляді масового знищення рослинного або тваринного світу… Виходячи із задокументованих даних, шкода, заподіяна довкіллю внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС, відповідає критеріям «масштабна, довгострокова та серйозна шкода навколишньому середовищу» в сенсі ст. 35(3), 55(1) ДП І та значно перевищує рівень заборон, встановлений у Конвенції ENMOD», – вказано в тексті дослідження.
Проблема оцінки екологічної шкоди
Серед іншого, в дослідженні вказано, що застосовувані в Україні інструменти та методики оцінки шкоди внаслідок забруднення вод чи атмосферного повітря не мають аналогів в міжнародній практиці, що «ставить під сумнів доцільність таких зусиль». Водночас міжнародна практика спирається на вартість заходів із відновлення (очищення) довкілля, моніторингу його стану та стану здоров’я населення, тому, на думку експертів, потрібно зосередити зусилля на раціональному використанні наявних ресурсів та перспектив відшкодування таких збитків.
Зокрема, запропоновано провести стратегічне планування та координацію зусиль Державної екологічної інспекції та Генеральної прокуратури України, що дозволить раціонально використовувати наявні ресурси (зосередити зусилля на фіксації та документуванні екологічної шкоди, провести досудові розслідування кримінальних правопорушень у цій сфері тощо).
«Види екологічної шкоди та підходи до її оцінки можуть значно відрізнятися та мають істотне значення під час вирішення питання її компенсації. Водночас немає прикладів відмови у компенсації лише на тій підставі, що претензії стосуються екологічної шкоди як такої. Аналіз міжнародної практики свідчить, що розмір та факт виплати компенсацій прямо залежить від якості документування та обґрунтування такої шкоди. Доказування та документування екологічної шкоди повинно враховувати: (1) конкретний вид екологічної шкоди, який підлягає доведенню у майбутньому, та (2) механізм відшкодування, в межах якого таке доказування буде використане», – зазначили експерти.
Аналітичний звіт «Попередній екологічний та юридичний аналіз руйнування Каховської ГЕС і його наслідків» реалізовано в межах проєкту «Об’єднані на шляху до правосуддя: документування тяжких міжнародних злочинів під час російської збройної агресії в Україні», що реалізується Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.