Розбираємо, як він працюватиме
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Очевидно, що військова агресія рф та, як наслідок, загальне економічне просідання, зростаюча тенденція тиску з боку правоохоронних органів та низка інших не дуже приємних факторів мають відповідний вплив на стан українського бізнесу. Аби фінансові труднощі не перетворили сотні компаній і підприємств на банкрутів, законодавці шукають можливості, які б, навіть незважаючи на усі перелічені вище чинники, допомогли зберегти вітчизняні бізнеси на плаву.
На наш погляд, одним із найбільш ефективних видів допомоги тим, хто, попри всі труднощі, прагне зберегти свою справу, стане впровадження європейського механізму превентивної реструктуризації боргів.
Якщо говорити про позасудові механізми відновлення платоспроможності боржників, то наразі в нашому законодавстві є ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій йдеться про процедуру досудової санації. Напевно, майже кожен спеціаліст у сфері банкрутства погодиться, що її застосування за весь час дії Кодексу було вкрай обмеженим. І на те є низка причин — це тема для окремої дискусії.
На новий інструмент і бізнес, і юридична спільнота покладає куди більше сподівань. Отже, що таке превентивна реструктуризація і чому Україна має якнайшвидше ухвалити відповідний законопроєкт?
Геополітичні фактори
18 березня 2024 року Кабінет Міністрів України затвердив план Ukraine Facility, який стане основою для реалізації програми фінансової підтримки України від ЄС.
Ukraine Facility передбачає надання Україні 50 млрд євро протягом 2024–2027 років на фінансування державного бюджету, стимулювання інвестицій, а також технічну підтримку в реалізації програми. З цієї суми 4,76 млрд євро будуть спрямовані на технічну допомогу Уряду, що включає синхронізацію законодавства з ЄС та структурні реформи. Однією з основних цілей програми є створення судової системи, яка відповідає європейським стандартам прозорості та ефективності. За задумом, кінцевий ефект від реалізації програми — зменшення адміністративного тиску, підвищення довіри інвесторів до держави, покращення інвестиційного клімату.
Важливим аспектом в межах запропонованих планом Ukraine Facility реформ є удосконалення процедур банкрутства. Так, нещодавно Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт Закону №10143 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації».
Цей механізм непогано зарекомендував себе в країнах Євросоюзу та після ухвалення його українським Парламентом працюватиме й у нас, допомагаючи у більш простий спосіб запобігти банкрутству платоспроможних боржників, що мають тимчасові фінансові труднощі.
Забігаючи наперед, слід зазначити, що імплементація інструментів превентивної реструктуризації та механізмів своєчасного виявлення ознак кризи на підприємствах не єдині зміни, що чекають на сферу відновлення платоспроможності в Україні. Відповідно до плану Ukraine Facility наступне оновлення законодавства буде охоплювати: спрощення процедур банкрутства мікро-, малих і середніх підприємств (далі — ММСП), зокрема фізичних осіб — підприємців, доступність інструментів банкрутства та послуг практикуючих спеціалістів для ММСП, запобігання зловживанню ММСП процедурами банкрутства.
До нововведень
Вважаємо, що більшості зрозуміло, чим позасудова реструктуризація боргів краща за процедуру банкрутства, і не треба пояснювати, що це збереже робочі місця, виробництво, технології, дасть змогу на прийнятних для усіх сторін умовах врегулювати проблемні питання щодо погашення заборгованості.
Відтак пропонуємо одразу зануритися у нові можливості, які відкриває законопроєкт №10143 від 12 жовтня 2023 року «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації».
Спочатку суд
На відміну від процедури досудової санації, де боржник має скликати збори кредиторів, затвердити з ними план та подати його до суду, під час превентивної реструктуризації боржник має самостійно викласти свій план (чи його концепцію у разі, якщо йдеться про мікробізнес чи ФОП) погашення заборгованості та подати його до суду.
Законодавча ініціатива закріплює вимоги до плану реструктуризації та широкий перелік заходів, які має містити такий план. Серед них: реструктуризація, перепрофілювання боржника; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; залучення нового фінансування; заміщення активів; зміни в організації праці боржника та інші.
Нові повноваження державного органу з питань банкрутства
Законопроєкт закріплює певні повноваження за державним органом з питань банкрутства (тобто відповідним департаментом Мін’юсту) у сфері запобігання неплатоспроможності. Наприклад, формування та ведення спеціального вебпорталу щодо запобігання неплатоспроможності.
Окрім цього, відповідальний орган повинен буде розробити і затвердити типову форму плану превентивної реструктуризації для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва, інших типових документів, методичних рекомендацій. Це має на меті полегшити бізнесу вхід до такої процедури як з процесуального погляду, так і з фінансового (в простих випадках юридичний супровід може й не знадобитися).
Адміністратори
Законопроєктом пропонується низка нововведень, що змінять статус арбітражних керуючих у процедурах превентивної реструктуризації. Отже, адміністратор у таких процедурах має більш медіаційні функції. Чіткі вимоги щодо особи, яка не може бути призначена адміністратором, здатні допомогти підтримувати баланс та неупередженість відповідно до боржника та кредитора.
Зокрема, пропонується три випадки подачі кандидатури адміністратора: у перших двох таке право надається боржнику, в третьому — кредиторам:
1) у випадку, якщо станом на дату звернення боржника до господарського суду боржником не розроблено план превентивної реструктуризації та до заяви про відкриття процедури превентивної реструктуризації додано концепцію превентивної реструктуризації;
2) у випадку, якщо господарським судом застосовано заходи захисту;
3) у разі подання боржником заяви про затвердження плану превентивної реструктуризації та затвердження судом плану превентивної реструктуризації в порядку, визначеному ст. 513 КУзПБ, а також у разі, якщо планом превентивної реструктуризації передбачено здійснення контролю виконання плану превентивної реструктуризації — зборами кредиторів до дати засідання господарського суду, на якому буде розглянуто заяву про затвердження плану превентивної реструктуризації.
Повноваження адміністратора поділяються на:
- повноваження на стадії до проведення заключного засідання господарського суду;
- повноваження адміністратора, якого призначено для контролю виконання плану превентивної реструктуризації.
Захист боржника
На відміну від наявних на сьогодні у нашому законодавстві прокредиторських механізмів відновлення платоспроможності, новий механізм превентивної реструктуризації захищає також й інтереси боржників.
Зокрема, законопроєкт встановлює такі наслідки відкриття процедури превентивної реструктуризації:
1) щодо боржника не може бути відкрито провадження у справі про банкрутство за заявою залученого кредитора;
2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах процедури превентивної реструктуризації за умови, що вони не перешкоджають виконанню плану превентивної реструктуризації;
3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями боржника перед залученими кредиторами;
4) не застосовується відповідальність за порушення грошового зобов’язання перед залученими кредиторами, визначена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України;
5) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ та планом превентивної реструктуризації;
6) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника (крім розпорядження майном в межах звичайної господарської діяльності) здійснюються виключно в порядку, передбаченому планом превентивної реструктуризації;
7) зупиняються строки позовної давності за вимогами до боржника щодо залучених кредиторів.
Водночас такий захист має свої граничні строки. Граничний термін до зазначених вище пунктів 1–4 — шість місяців. Норми пунктів 5–7 діють до завершення процедури превентивної реструктуризації.
Законопроєкт встановлює такі заходи захисту боржника:
- заборона примусового стягнення з боржника коштів чи майна на підставі виконавчих документів, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (серед іншого, одержаних від продажу майна боржника), а також стягнення заборгованості по заробітній платі, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
- заборона звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в судовому чи позасудовому порядку.
Суд застосовує засоби захисту, якщо:
- план/концепція превентивної реструктуризації є обґрунтованим та наявні підстави вважати, що такий план буде виконаний;
- боржником подано повну та достовірну інформацію про фінансовий стан, його активи та зобов’язання;
- невжиття заходів захисту матиме наслідком неможливість проведення превентивної реструктуризації або неплатоспроможність боржника.
Проміжне фінансування
Законопроєкт окремо фіксує положення щодо фінансової допомоги боржнику (позика, кредит), яка забезпечує функціонування боржника до затвердження господарським судом плану превентивної реструктуризації та яка необхідна для продовження діяльності боржника (ведення звичайної господарської діяльності) або для збереження чи збільшення вартості активів. Встановлюється чітка процедура дій до укладання самого договору про залучення проміжного фінансування.
Класи кредиторів
Законопроєкт №10143 встановлює такі класи: забезпечені кредитори; незабезпечені кредитори; незабезпечені кредитори, що заінтересовані щодо боржника; засновники боржника, власник майна. Проте законодавець пропонує не обмежуватися тільки наведеними вище класами, а надає можливість передбачити у плані реструктуризації й інші класи, які мають бути належним чином розмежовані.
Поділ на класи спрощує формування плану превентивної реструктуризації, адже одразу має аргументовано розставити крапки над «і»: які саме кредитори беруть участь в реструктуризації і чому, які вимоги будуть включені і чому, як узгоджуються суми реструктуризації тощо.
Терміни реструктуризації
Положення проєкту Закону містить чіткі строкові рамки щодо здійснення заходів реструктуризації. Отже, превентивна реструктуризація не може перевищувати чотири роки.