Як повернути гроші чи змусити виконати обіцяне?

Підприємницька діяльність загалом збудована на системі зобов’язань, яка забезпечує досягнення цілей підприємництва.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Досягнення домовленостей та їх виконання постійні й необхідні процеси, які супроводжують будь-яку діяльність у бізнесі. Домовляючись про щось зазвичай розраховуєш на добросовісне виконання, але, на жаль, так трапляється не завжди. А контрагенти, які отримали гроші наперед, до надання послуг, виконання робіт чи постачання товару, можуть не спішити виконувати домовленості зі своєї сторони.

Надалі розглянемо, як можна збільшити свої шанси на виконання домовленостей контрагентами та як забезпечити задоволення своїх інтересів, якщо все ж виник конфлікт.

Правова конструкція, де одна сторона (боржник) зобов'язується вчинити на користь іншої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а інша сторона (кредитор) має право вимагати від останньої виконання його обов'язку, має назву зобов'язання. 

Залежно від підстав виникнення зобов'язання існує поділ на позадоговірні й договірні. В підприємницькій діяльності найчастіше виникають саме договірні зобов'язання, тобто такі, які виникають на підставі зафіксованої між сторонами домовленості, вираженої найчастіше в окремому документі — договорі. 

Договори, які укладаються між суб’єктами підприємницької діяльності з метою досягнення цілей господарювання (зокрема, отримання прибутку), мають назву господарських. Хоча це визначення і не закріплене ані у Цивільному, ані у Господарському кодексі України, проте такий поділ дає можливість розуміти суть правовідносин і джерело їх регулювання.

За загальним правилом, що визначене Господарським кодексом України, господарські договори регулюються Господарським кодексом України, а в частині, що йому не суперечить його нормам — Цивільним кодексом України.

Залежно від змісту договору кодекси виділяють види договорів, наприклад, договори про надання послуг, договори про виконання робіт (підряду), договори купівлі-продажу (зокрема, поставки). Це найпоширеніші види договорів, які використовуються у підприємницькій діяльності, тому сфокусуємось саме на них. 

Законодавчо в Україні визначена свобода договору, тобто сторони є вільними у виборі контрагента, змісту та умов договору, але в межах, встановлених законодавством. При цьому договір вважається укладеним, коли сторони досягли згоди щодо всіх основних (істотних) умов.

Для договорів про надання послуг, виконання робіт і договорів купівлі-продажу є спільна істотна умова — ціна. В юридичному аспекті ціну договору можна визначити як суму коштів, яку зобов’язується сплатити одна сторона іншій стороні договору за надання певних послуг, виконання робіт, певне майно (товар). 

Хоча і ціна є істотною умовою договору, тобто має бути обов’язково закріплена в договору, проте порядок розрахунків (здійснення сплати ціни) є більш гнучкою умовою, що стосується саме механізму передачі грошових коштів за надану послугу, виконану роботу чи товар та може визначатись на розсуд сторін. 

Так, і Цивільний кодекс України, і Господарський кодекс України дозволяють укладати господарські договори з умовами попередньої оплати за послуги, роботи, товар. 

Попередньою оплатою називають суму коштів, яка перерахована отримувачем послуги, роботи або покупцем виконавцю послуги, роботи чи продавцю товару повністю чи частково до отримання послуги, роботи чи товару. 

Попередня оплата зазвичай гарантує, що покупець товару чи послуги не відмовиться від прийняття чи отримання, особливо для дороговартісних послуг, робіт чи товарів, які не можуть бути повністю передані у день підписання договору. 

Однак попередня оплата має певні ризики саме для покупця, оскільки в такій ситуації саме покупець ризикує не отримати товар чи послугу та не отримати назад свої гроші. 

Щоб попередити проблеми із контрагентами варто ретельно поставитись як і до вибору контрагента перед укладанням договору, так і до підготовки тексту самого договору. 

Для зменшення ризиків неотримання бажаного результату за договором та неповернення коштів варто насамперед перевірити потенційного контрагента, що це за компанія, хто власники, хто має право підписувати договори від імені компанії, як давно створена, чи є судові спори щодо невиконання зобов’язань за договорами. Для цього можна скористатись Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сайтом «Судова влада» (або Єдиним державним реєстром судових рішень), пошуком в Автоматизованій системі виконавчого провадження. 

Ризиковим буде укладення договору на умовах попередньої оплати за послуги / роботи / товар з новоствореною компанією, що має малий статутний капітал, та яка фігурує в судових провадженнях як відповідач в спорах щодо стягнення коштів чи виконання договору в натурі. 

Також перед укладенням договору (особливо на значну суму) варто перевірити повноваження особи, що буде підписувати договір зі сторони виконавця чи продавця. В ідеальному випадку підписант в договорі має співпадати з відомостями щодо уповноваженої особи для підписання договорів від імені юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, а відповідно до Статуту у цієї особи не має бути обмежень щодо укладення договорів. 

Зараз є можливість укласти договір як у звичній письмовій формі, так і у електронному вигляді, з накладанням електронного цифрового підпису. Важливо звернути увагу на те, що у випадку підписання договору в електронному вигляді теж необхідно перевіряти повноваження підписанта. 

Крім того, не зайвим буде перевірити наявність майна у контрагента та обтяжень на такому майні за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Наявність у потенційного контрагента  майна, за рахунок якого можна буде задовольнити свої майнові вимоги у випадку невиконання ним зобов’язань за договором, дає підстави очікувати, що такий контрагент буде зацікавленим у належному виконанні своєї частини обов’язків, що уникнути втрати свого майна. 

В самому договорі до його укладання важливо чітко прописати зобов’язання та наслідки за їх невиконання або неналежне виконання. Наслідки, які можуть виникнути за порушення виконання зобов’язання можуть мати різну природу, але найдієвішим методом є застосування штрафних санкцій за порушення умов договору. Якщо у договорі штрафні санкції для порушника прописані чітко і зрозуміло, застосовано саме такий обсяг, що відповідає суті й ціні договору, то такі санкції, крім забезпечення відновлення інтересів постраждалої сторони, у разі порушення, будуть мати стимулюючу функцію. Тобто з метою уникнення для себе негативних наслідків контрагент буде намагатись дотримуватись умов договору. 

Перевірка контрагента та якісний договір — це вже половина успіху, проте іноді все ж трапляються випадки невиконання зобов’язань, попри добросовісність зі сторони покупця та існування штрафних санкцій в договорі. 

У такому разі є два шляхи вирішення конфлікту: позасудовий і судовий. 

Позасудовий спосіб вирішення спору полягає у проведенні переговорів з метою вирішення конфлікту та починається цей процес із направлення претензії контрагенту, який порушив зобов’язання. 

В претензії необхідно описати в чому полягає порушення зобов’язання, яким є бажаний результат виконання претензії (виконання обов’язку в натурі або повернення попередньої оплати, задоволення вимог іншим шляхом), строк для задоволення вимог претензії та наслідки невиконання вимог претензії (застосування штрафних санкцій і стягнення інших належних сум в судовому порядку, стягнення з боржника судових витрат у випадку звернення до суду). 

Направлення претензії є водночас і способом врегулювати конфлікт до суду, і обов’язковим етапом до моменту звернення до суду з позовною заявою до боржника. 

Важливо направити претензію таким чином, щоб у разі подальшого звернення до суду були наявні докази такого направлення на юридичну та фактичну адресу боржника (направлення листа листом з оголошеною цінністю з описом вкладення), що забезпечує офіційне повідомлення боржника та можливість реального отримання ним претензії та подальшої комунікації. 

 Після направлення претензії можливі такі варіанти розвитку ситуації: 

1. Боржник погоджується з вимогами та повідомляє про намір їх виконати;

2. Боржник повідомляє про неможливість виконати вимоги претензії та повідомляє про бажання врегулювати конфлікт іншим шляхом (просить відстрочку, пропонує розстрочку для повернення коштів, пропонує майно для задоволення вимог кредитора, пропонує виконання боргу іншою особою тощо);

3. Боржник не погоджується з вимогами та повідомляє, що не буде їх виконувати;

4. Боржник ігнорує претензію, вимоги не виконує.

У першому випадку варто почекати до настання строку виконання претензії та, враховуючи дії боржника (виконання вимог чи невиконання), конфлікт або припиняється шляхом задоволення вимог, або його варто переносити у судову площину.

У другому — доцільно оцінити умови, про які повідомляє боржник, і запропонувати йому укласти додаткові угоди або інші договори, які б дали змогу зберегти майнові інтереси кредитора. Це є переговорним процесом, що загалом є доволі ефективним і менш затратним способом для кредитора отримати назад попередню оплату чи бажаний товар / послугу. 

Для третього і четвертого випадку наступним кроком буде звернення кредитором до суду для захисту своїх прав та інтересів. 

На практиці доволі часто трапляється, що кредитори не сприймають «серйозно» претензію, в якій кредитор попереджає, що має намір звертатись до суду, проте отримавши повідомлення про подання до них позовної заяви виконують свої зобов’язання, побоюючись наслідків примусового стягнення за рішенням суду.

Так, після спливу строку на виконання вимог претензії до суду варто підготувати позовну заяву, в якій зазначається суть порушень, посилання на відповідні умови договору між сторонами та обсяг заявлених до стягнення сум. До позову додаються всі наявні докази щодо здійснення попередньої оплати, відсутності подальшого виконання обов’язку зі сторони контрагента та розрахунок сум, що мають бути стягнені з боржника (штрафні санкції за договором, інфляційні втрати, відсотки річних). 

Якщо актуальним для кредитора все ще залишається виконання зобов’язання в натурі (фактичне надання послуги, виконання роботи чи отримання певного товару), то доцільним буде звернення до суду із позовною заявою саме з такою вимогою, а також вимогами щодо відшкодування шкоди, збитків, упущеної вигоди. Поєднання саме таких вимог зазвичай випливає із суті зобов’язання, тобто кредитор (замовник, покупець) розраховував і планував свою діяльність з врахуванням саме реального виконання зобов’язання за договором, а повернення коштів попередньої оплати не відновить його інтереси цілком. 

У разі, коли більш вигідним для кредитора є саме повернення грошових коштів і стягнення інших сум, що мають бути стягнені у зв’язку з порушенням, то позовні вимоги варто формувати саме про стягнення грошових сум. 

У випадку звернення до суду за захистом своїх прав для отримання гарантії реальної можливості виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а також для формування у відповідача розуміння того, що кредитор буде використовувати всі наявні законні методи для захисту своїх інтересів, доцільним буде звернення до суду із заявою про забезпечення позову. Задовольняючи таку заяву суд до винесення рішення «убезпечує» активи, які може потенційно отримати позивач арештом або накладає заборони на вчинення відповідачем (чи третіми особами) дій щодо спірного майна. 

Накладення арештів і заборон також може спонукати боржника виконати добровільно зобов’язання до вирішення судом спору, щоб уникнути дискомфорту від існування забезпечення позову. 

Отже, хоча і немає універсального способу для задоволення інтересів кредитора у разі невиконання зобов’язань за договором з попередньою оплатою, проте ретельний і відповідальний підхід до укладення договору, збільшить ефективність використання досудових та судових способів для вирішення конфлікту з контрагентом, що є основними рекомендаціями для вирішення таких спорів.