Людмила Сугак, заступниця Міністра юстиції з питань європейської інтеграції, розповіла «Юридичній Газеті» про значення інституту превентивної реструктуризації для бізнесу, зміни у сфері банкрутства та чи ефективно працює Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— У червні виповнюється рік, як ви на посаді заступниці Міністра юстиції з питань європейської інтеграції. Як ви оцінюєте результати роботи за рік?
— Очевидно, що некоректно давати самій оцінку своєї роботи. Я б швидше хотіла поділитися наявними досягненнями, викликами на шляху та подальшими пріоритетами.
Виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції наразі є одним із пріоритетів у діяльності органів державної влади, тому я чітко усвідомлювала рівень відповідальності посади заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції, а також обсяг роботи.
Міністерство юстиції України визначено головним координатором за переговорними розділами 23 «Верховенство права та основоположні права та свободи», 24 «Юстиція, свобода та безпека» та розділом «Функціонування демократичних інституцій», що належать до кластеру «Основи».
Отже, роль Мін’юсту в переговорному процесі є надзвичайно важливою, адже саме верховенство права як одна із засадничих цінностей Європейського Союзу перебуває в центрі переговорів про вступ України до ЄС і впливає на інституційні та процедурні засади процесу наближення законодавства в цій сфері та на ведення переговорів про вступ.
Після політичного рішення Ради ЄС про відкриття перемовин про вступ України в ЄС у грудні 2023 року розпочався офіційний скринінг Європейської Комісії національного законодавства України. Відповідно в межах першого етапу офіційного скринінгу Єврокомісії Міністерство юстиції України було головним координатором роз’яснювальних зустрічей за трьома розділами: «Верховенство права та основоположні права та свободи», «Функціонування демократичних інституцій», «Юстиція, свобода, безпека».
Хочу підкреслити, що Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції, як і профільні департаменти Міністерства, успішно впоралася з координацією роз'яснювальних зустрічей, оскільки до цієї роботи було залучено велику кількість органів державної влади.
Наразі ми готуємося до проведення майбутніх двосторонніх зустрічей, що стануть основою для подальших ґрунтовних переговорів. Двосторонні зустрічі, як наступний етап після роз’яснювальних зустрічей, передбачають представлення українською стороною стану наближення до актів права ЄС із кожного переговорного розділу. На цьому етапі Європейська Комісія очікуватиме відповідей щодо того, як Українська Сторона планує виконати свої зобов’язання з кожного переговорного розділу до очікуваної дати приєднання до ЄС.
11 березня 2024 року віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україною було виконано рекомендації Європейської Комісії та подано всю необхідну інформацію стороні ЄС. 12 березня 2024 року виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Марош Шевчович повідомив, що Єврокомісія завершила підготовку проєктів переговорних рамок для України та Молдови та подала їх на розгляд Раді ЄС. Далі ці проєкти мають бути розглянуті та узгоджені Радою ЄС, а після проведення Першої міжурядової конференції фактично розпочнуться перемовини про вступ України до ЄС.
Тут потрібно зауважити, що Європейська Комісія має передати на розгляд Ради ЄС скринінговий звіт щодо першого кластеру «Основи» не пізніше, ніж через шість тижнів після останньої двосторонньої зустрічі в межах першого кластеру (такий же підхід застосовуватиметься до решти п’яти кластерів). Після погодження державами-членами ЄС скринінгового звіту ЄК сторона ЄС офіційно звернеться до української сторони за представленням двох дорожніх карт (які є орієнтирами «opening benchmarks» для відкриття першого кластеру):
- у сфері верховенства права (розділ 23 – Верховенство права та основоположні права та свободи; розділ 24 – Юстиція, свобода та безпека);
- у сфері реформи державного управління.
Отже, результати моєї діяльності мають пряму кореляцію зі станом європейської інтеграції України. Можу сказати, що я надзвичайно пишаюся досягненнями нашої держави на шляху до вступу України в ЄС. Багато чого було реалізовано у 2023 році, багато чого нас очікує попереду.
— Якщо повернутися у 2023 рік — якими були ваші першочергові завдання? Що було найскладнішим на початку роботи? Чи вдалося досягти тих цілей, які ставили перед собою на початку?
— Я обійняла посаду заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції в період, коли всі органи державної влади України працювали над селф-скринінгом українського законодавства, що полягає у проведенні аналізу відповідності норм українського законодавства законодавству Європейського Союзу. Цей процес дав можливість чітко визначити, на якому етапі перебуває Україна в імплементації європейського законодавства, а також визначити сфери, де українське законодавство відповідає вимогам права ЄС, а де ще потрібно працювати.
Міністерством юстиції України забезпечувалась первинна оцінка стану імплементації актів права ЄС по переговорним розділам 23 «Судова влада та фундаментальні права» і 24 «Правосуддя, свобода та безпека», які містили близько 1300 актів права Європейського Союзу (acquis ЄС).
За результатами первинної оцінки було підготовлено 230 таблиць відповідності законодавства України актам права ЄС за переговорними розділами 24 та 23. Цю роботу ми проводили спільно із залученими органами державної влади, громадськими організаціями та проєктами міжнародної технічної допомоги. Користуючись нагодою, хочу подякувати всім партнерам за злагоджену роботу та конструктивний діалог.
Потрібно зауважити, що селф-скринінг був по-справжньому новаторською ініціативою України, покликаною допомогти нашим органам державної влади адаптуватися до комплексного процесу подальшої імплементації актів права ЄС в українське законодавство та продемонструвати відданість нашим євроінтеграційним прагненням.
Отже, з огляду на амбітну ціль якнайшвидше стати повноправним членом ЄС, Уряд України запустив масштабний процес оцінки стану наближення законодавства України до всього законодавства ЄС, а це більше 27 тисяч актів права, розділених на 34 тематичних розділів.
Тож моїм першочерговим завданням у 2023 році було забезпечення підготовки двох звітів за результатами первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС із пропозиціями Кабінету Міністрів України.
31 серпня 2023 року Міністерство юстиції України завершило ІІ етап селф-скринінгу. У межах ІІ етапу селф-скринінгу, який тривав упродовж двох місяців, Міністерством юстиції України (як відповідальним за 23 та 24 переговорні розділи) було підготовано два звіти з пропозиціями Кабінету Міністрів України для наповнення майбутньої Національної програми нормативно-правового наближення українського законодавства до актів права ЄС.
Команда Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції організувала, координувала та здійснювала інформаційну, правову, аналітичну роботу з підготовки звіту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №189.
При підготовці звіту за переговорним розділом 23 «Верховенство права та основоположні права та свободи» Міністерство юстиції України опрацювало інформацію від більш ніж 25 центральних органів виконавчої влади, органів судової влади, інших державних органів, а також громадських і міжнародних організацій, які ми залучили до процесу селф-скринінгу з метою максимальної транспарентності цього процесу.
За цими результатами, Кабінету Міністрів України було запропоновано до Національної програми:
- 16 пріоритетних заходів – у межах підсфери «Судова влада»;
- 16 пріоритетних заходів – у межах блоку «Антикорупція»;
- 15 пріоритетних заходів – у межах блоку «Основоположні права» та п’ять рекомендацій щодо прийняття Верховною Радою України вже поданих законопроєктів, які напряму впливають на відповідність сфери прав людини стандартам ЄС.
У межах 24 розділу «Юстиція, свобода та безпека» загалом було проаналізовано 1270 актів права ЄС, з яких 124 верифіковані такими, що потребують імплементації. З метою подальшого виконання зобов’язань Кабінету Міністрів України було запропоновано 130 завдань для подальшого наповнення Національної програми.
Також були підготовлені та надіслані відповідальним державним органам пропозиції Міністерства юстиції України до звітів, за сферами, у межах компетенції Міністерства за іншими 11-ма переговорними розділами.
Підсумовуючи результати нашої роботи, можу з упевненістю стверджувати, що моє першочергове завдання як заступника Міністра юстиції з питань європейської інтеграції було успішно виконане, а завдяки згуртованій роботі працівників Міністерства, до компетенції яких належать питання євроінтеграції, поставлені цілі – досягнуті!
— Як велика війна вплинула на ваше професійне життя?
— Складне запитання… Певно, як і на життя всіх українців… Розділила на «до» і «після».
Війна стала підтвердженням безальтернативності євроінтеграційного курсу нашої держави. На сьогодні європейська інтеграція – це не лише зовнішньополітичний курс, але і внутрішньополітичний процес системних реформ приведення національного законодавства у відповідність до актів права ЄС.
Саме тому моя професійна діяльність як заступника Міністра юстиції з питань європейської інтеграції буде спрямована на вжиття всіх заходів у межах компетенції Мін’юсту для досягнення стратегічної мети України – членства в Європейському Союзі.
— Розкажіть докладніше, на яких напрямках ви зараз сконцентрувалися?
— Наразі всі ми концентруємося на успішному перебігу офіційного скринінгу Європейської Комісії, про який я вже зазначала. В цьому контексті варто підкреслити важливість ефективної комунікації з Європейською Стороною, адже для того, щоб досягти стратегічної цілі нашої держави – членства України в ЄС, – ми маємо постійно комунікувати з Європейською Комісією, говорити про наші здобутки на євроінтеграційному шляху та окреслювати виклики, які виникають у цьому процесі.
На виконання доручення віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної щодо підготовки звіту про прогрес України в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року Мін’юст було визначено головним виконавцем за:
- сферами «Вибори», «Парламент», «Управління» та «Громадянське суспільство» розділу «Демократія»;
- сферами «Функціонування судової влади» та «Основоположні права та свободи» розділу 23 «Верховенство права та основоположні права та свободи»; а також
- сферою «Судове співробітництво у цивільних і кримінальних справах» розділу 24 «Юстиція, свобода, безпека».
Тому Міністерство юстиції України здійснило підготовку матеріалів, зокрема скоординувало діяльність інших органів державної влади в межах цих розділів, та подало інформацію щодо прогресу, який було досягнуто Україною. Далі Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції фіналізує інформацію за всіма сферами та розділами та передасть стороні ЄС, яка на основі цих інформаційних матеріалів готуватиме свій звіт про прогрес України в межах Пакета розширення ЄС 2024 року.
Також основна моя увага буде приділена належній координації підготовки до проведення та власне проведення двосторонніх зустрічей у межах першого кластера «Основи», про які я вже говорила.
— На вашу думку, що потребує подальшого регулювання? Де ще є проблеми і які шляхи їх вирішення?
— Відповідаючи на це запитання, насамперед я б хотіла сказати не про проблеми, а про те, як я щиро пишаюся всіма українцями, які віддано працюють на благо України (зокрема, на державній службі), тими, хто заповнював опитувальник у найкоротші терміни в перші місяці повномасштабного вторгнення, хто працював над Звітом про розширення, хто невтомно працює зараз, у межах своєї компетенції, над офіційним скринінгом Європейської Комісії.
Ті, хто працюють у такому шаленому ритмі в умовах повномасштабної російсько-української війни, роблять значний внесок у нашу перемогу над агресором. Тому, напевно, в контексті питань, що потребують вдосконалення, я б дуже хотіла, щоб наша державна служба розвивалася та зміцнювалася, адже людський ресурс є найбільшим багатством України.
Тож я б хотіла, щоб у секторі державного управління збільшувалася кількість різного виду навчань щодо особливостей європейської інтеграції, де лекторами насамперед були би спеціалісти з держав-членів ЄС із практичним досвідом роботи. Це мало б позитивний вплив на наших талановитих фахівців, які працюють у сфері євроінтеграції та завжди раді новим можливостям для навчання, поглиблення знань і підвищення рівня компетенції, аби бути максимально корисними своїй державі в часи історичної турбулентності.
— Зараз у професійній спільноті обговорюється законопроєкт №10143, який передбачає імплементацію директиви Європейського парламенту та Ради ЄС 2019/1023, а також запровадження процедур превентивної реструктуризації. Яка його подальша перспектива?
— Так, дійсно, з метою імплементації положень Директиви (ЄС) 2019/1023 про засади превентивної реструктуризації, в законодавство України 12 жовтня 2023 року до Верховної Ради України було подано проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації».
Цей проєкт розроблено на виконання умов укладеного 16 січня 2023 року Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором (щодо Інструменту надання підтримки Україні на 2023 рік (макрофінансова допомога +) на суму до 18 мільярдів євро з метою вдосконалення законодавства України з урахуванням основних принципів Директиви Європейського Союзу 2019/1023.
Крім цього, у сфері неплатоспроможності реалізація реформ згідно з Ukraine Plan передбачає внесення змін в законодавство, якими підвищується ефективність наявних процедур банкрутства, що застосовуються до боржників юридичних і фізичних осіб, запровадження нової системи раннього виявлення ознак і запобігання настання неплатоспроможності підприємців, відповідно до принципів Директиви ЄС 2019/1023.
Реалізація проєкту цього закону покликана надати доступ економічно активним підприємствам, які мають фінансові труднощі, до дієвих рамок превентивної реструктуризації та запобігання банкрутству, що забезпечать можливість продовжувати їхню господарську діяльність.
Законопроєкт було схвалено в першому читанні за основу, а сьогодні він готується до розгляду Парламентом у другому читанні.
— Яке значення інституту превентивної реструктуризації для бізнесу?
— Насправді це надзвичайно актуальна тема, тому щиро дякую за таке запитання. Ініціювання застосування процедури превентивної реструктуризації передбачає узгодження боржником, щодо якого виявлено обставини, що можуть призвести надалі до його неплатоспроможності, з кредиторами плану реструктуризації виконання зобов'язань заздалегідь до того, як настане неплатоспроможність боржника або боржник оголосить про свою неплатоспроможність.
Превентивні заходи є значно менш тривалими та дорогими, порівнюючи з процедурами банкрутства, і повинні бути основними механізмами для розв’язання питання виконання зобов'язань боржниками, запобігання неплатоспроможності боржників і недопущення застосування щодо боржників процедур банкрутства.
Отже, ефективна превентивна реструктуризація життєздатних боржників, які мають фінансові труднощі, забезпечує продовження їх діяльності, збереження бізнесу, сприяє мінімізації втрати робочих місць і втрати вартості активів для кредиторів у ланцюжку постачання, зберігає ноу-хау, навички, логістичні та господарські зв’язки тощо, тому приносить користь економіці загалом.
Результатом цієї реформи стануть краще узгоджені з acquis ЄС та більш ефективні і результативні процедури банкрутства. Це допоможе Україні покращити її міжнародну репутацію як надійної юрисдикції для ведення бізнесу.
— Які були загалом зміни у сфері банкрутства з початку повномасштабної війни?
— З лютого 2022 року до Кодексу України з процедур банкрутства було внесено як низку змін технічного, процедурного характеру, так і тих, якими удосконалено правове регулювання у сфері банкрутства, усунуто неузгодженості і колізії, а також ті, які пов’язані із застосуванням процедур банкрутства у період воєнного стану, зокрема щодо:
- забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства ЄС у сфері електронної ідентифікації;
- правового регулювання інституту платіжних послуг;
- спрощення доступу до процедур банкрутств і підвищено ефективність їх застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану, уточнено низку процедурних питань і усунено неузгодженості і недоліки.
Також хочу зазначити про виконання зобов’язань України у сфері банкрутства. Міністерство юстиції України прийняло наказ від 26 вересня 2023 року № 3427/5 «Про затвердження Дорожньої карти щодо діяльності з розбудови потенціалу для підтримки впровадження Кодексу України з процедур банкрутства».
Дорожня карта – це документ, підготовлений Міністерством юстиції України, в якому викладена узгоджена позиція ключових стейкхолдерів у сфері банкрутства/ неплатоспроможності щодо цілей і ключових завдань діяльності з розбудови ефективних механізмів врегулювання виконання зобов'язань через застосування процедур банкрутства на наступні три роки. Вона має на меті формування і реалізацію державної політики у сфері банкрутства/неплатоспроможності відповідно до кращих міжнародних порівняльних практик та принципів ЄС і подальшої європейської інтеграції України.
Тому з початку повномасштабної війни відбулися по-справжньому важливі зміни, спрямовані на вдосконалення сфери банкрутства в Україні.
— Ми розуміємо, що з початком повномасштабної війни кількість боргів лише збільшилася. Як змінилися відносини боржників та кредиторів? Як арбітражному керуючому забезпечити баланс між їхніми інтересами?
— Кількість справ про банкрутство щодо юридичних осіб та справ про неплатоспроможність фізичних осіб протягом останніх років постійно зростає. Якщо розглядати питання в динаміці, то статистика нам демонструє, що станом на 01.01.2022 провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) було відкрито щодо 3859 боржників, на 01.03.2023 – 4254 боржників, а на 01.04.2024 – щодо 4713 боржників.
Водночас, робити висновки щодо стану ефективності застосування процедур банкрутства і врегулювання загалом питань неплатоспроможності в країні, спираючись лише на кількість відкритих справ про банкрутство (неплатоспроможність), не потрібно, адже необхідно відзначити різні і відмінні підходи в застосуванні процедур банкрутства щодо юридичних та щодо фізичних осіб.
Також відмінні і самі процедури, які можуть бути застосовано до боржників. Так, відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи не обов’язково і не завжди, хоча і доволі часто, є наслідком припинення такої юридичної особи. По-перше, з відкриттям провадження до боржника – юридичної особи застосовується процедура розпорядження майном, яка не передбачає припинення повноважень органів управління боржником; по-друге, за результатами аналізу фінансового стану боржника може бути застосована процедура відновлення його платоспроможності (процедура санації). І лише по-третє – якщо немає підстав для санації боржника, вводиться процедура ліквідація банкрута, за результатами застосування якої боржник припиняється.
Отже, в разі відкриття провадження у справі про банкрутство можуть бути кардинально різні наслідки. Або відновлення платоспроможності боржника, наприклад, шляхом прощення або розстрочення кредиторами боргів боржника, і продовження здійснення боржником своєї діяльності і процедура санації може тривати за згодою кредиторів роками, або ліквідація і припинення боржника, і процедура ліквідації має тривати якнайшвидше.
Застосування процедур банкрутства щодо фізичних осіб має більшу соціальну направленість, яка полягає в повному звільненні боржника від боргів і надання так званого «другого шансу» почати життя з чистого листа, але за обов’язкової доброчесної поведінки боржника.
Водночас, з урахуванням збільшення кількості процедур санації та реструктуризації боргів, можна говорити про зменшення конфронтації та більшу і дієву комунікацію між боржниками та кредиторами у справах, направлену на розв’язання питання виконання зобов'язань шляхом переговорів і поступок.
Тут важливо відзначити, що без надання арбітражними керуючими своїх послуг у справах ефективно і компетентно, неупереджено і незалежно, що забезпечується як самодисципліною, так і проходженням відповідної підготовки і здійсненням контролю за їх діяльністю, здійснювати процедури банкрутства арбітражними керуючими неможливо.
— Оцініть роль арбітражного керуючого під час війни. Які зараз є виклики в їх діяльності?
— Кожна справа про банкрутство (неплатоспроможність) має свої специфічні особливості. Навіть якщо кредитор у справі лише один, відкриття провадження у справі передбачає обов’язкову наявність невиконаного боржником грошового зобов'язання, що свідчить про існування певного конфлікту між кредитором або кредиторами і боржником. Тому арбітражний керуючий стикається з викликами на будь-якій справі. Питання лише в їх кількості і складності вирішення.
Водночас повномасштабне вторгнення і його наслідки, захоплення та окупація територій країни, руйнування об'єктів, знищення активів, загибель людей тощо, а також застосування санкцій додало неабиякі додаткові завдання для арбітражних керуючих у справах. Маємо констатувати, що не завжди на всі запитання є готові відповіді. Наприклад, ми опрацьовуємо вкрай складні питання щодо відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику внаслідок збройної агресії проти України, і задоволення вимог кредиторів за рахунок такого відшкодування, задоволення вимог кредиторів у разі застосування до боржника санкцій у виді стягнення активів у дохід держави.
— Чи ефективно працює Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих?
— Одним із основних завдань Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих є прийняття рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.
Водночас робота Комісії направлена насамперед на запобігання порушення арбітражними керуючими прав та інтересів учасників провадження у справах про банкрутство і попередження настання негативних наслідків. Але в разі виявлення факту неналежного або невиконання арбітражним керуючим своїх обов'язків і вчинення дисциплінарного проступку – приймається рішення про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.
Варто згадати, що наприкінці 2023 року набрали чинності зміни, внесені до Положення про Дисциплінарну комісію та до Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих. Цими змінами удосконалено роботу комісії та органу контролю, усунуто неузгодженості і виправлено недоліки нормування.
Потрібно відзначити, що удосконалення дисциплінарної практики триває неспинно, а основним дороговказом у цьому напрямку, як і раніше, є два ґрунтовних дослідження щодо діяльності Дисциплінарної комісії, здійснені Проєктом ЄС «Право-Justice» для Міністерства юстиції України.
Загалом вважаю роботу Комісії ефективною. Також про її ефективність, серед іншого, напевно, може свідчити кількість позовів, в яких оскаржено її рішення, та кількість рішень, якими такі позови було задоволено. За минулий рік таких позовів було лише два серед більш ніш 40 прийнятих Комісією рішень.
— Яка ситуація наразі з безоплатною первинною правничою допомогою? Можливо, є цікава статистика або кейси?
— Система БПД демонструє високу ефективність виконання власної місії щодо захисту прав людини шляхом забезпечення рівного доступу до правової інформації та правосуддя, посилення правових можливостей і правової спроможності представників соціально вразливих груп, територіальних громад та спільнот.
Сьогодні це розгалужена мережа, що консультує в найвіддаленіших містах і селах, зокрема надає правничу допомогу незахищеним людям у судах. На сьогодні в системі БПД створено 500 постійних точок доступу до послуг безоплатної правничої допомоги.
Лише за 2023 рік до системи БПД надійшло понад 900 тисяч звернень, з яких безпосередньо до бюро правничої допомоги – понад 563 тисяч звернення клієнтів для отримання безоплатної правничої допомоги, за 508 127 зверненнями клієнти отримали правові консультації та роз’яснення з правових питань, а за 55 527 зверненнями було надано допомогу у представництві інтересів у цивільних та адміністративних справах. Також здійснюється виїзне консультування людей працівниками центрів з надання безоплатної правничої допомоги в приміщеннях державних органів, установ та організацій, надання адресної правничої допомоги людям із обмеженими можливостями, забезпечується консультування по телефону або за допомогою електронних засобів зв’язку.
Зокрема, у 2023 році опрацьовано понад 322 тисяч телефонних дзвінків, що надійшли до контактного центру системи БПД (0800 213 103), та надано понад 32 тисяч консультацій онлайн у Facebook, Instagram та Telegram.
Крім цього, було видано 93 070 доручень адвокатам для захисту осіб у кримінальних та адміністративних провадженнях, які розглядаються відповідно до КПК та КУпАП України, зокрема результатом яких стали 171 виправдувальний вирок, 162 випадки закриття провадження за відсутності складу злочину, 3315 звільнень від відбування покарання з випробуванням, 7905 випадків встановлення мінімального строку (розміру) покарання.
Система БПД має безліч успішних практик надання безоплатної правничої допомоги вразливим категоріям осіб, інформація про які поширюється в загальному доступі для підвищення правової обізнаності людей та їх готовності захищати свої права у правовий спосіб.
— Якою ви бачите роботу Мін’юсту у 2024-2025 р.? Які ваші плани або задуми?
— Потрібно підкреслити, що сфера повноважень Міністерства юстиції України є дійсно широкою, а моїми планами як заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції є забезпечення, межах компетенції міністерства, ефективного процесу перемовин про вступ України до ЄС і виконання всіх наших євроінтеграційних зобов’язань, аби ми якнайшвидше стали частиною європейської спільноти, до якої належимо.
— Якими життєвими цінностями ви керуєтеся у професійному житті? Що для Вас є цінним? Що категорично недопустимо?
— Пригадую день посвяти в студенти, коли мій тодішній викладач – професор Задорожній – сказав: «У житті важливо керуватись правилом трьох «П»: «Патріотизм», «Професіоналізм», «Порядність»». Думаю, це є визначальними складовими.
Дуже важливо, коли професійні прагнення співпадають із системою життєвих цінностей та принципів. Саме цінності не лише визначають, хто ти є як особистість, а й як професіонал.
Основним складовими в професійному житті для мене є:
- постійне самовдосконалення і самоосвіта;
- пошук нових ідей та креативних підходів у роботі;
- здатність адаптуватися до змін та готовність до нових викликів;
- відкритість та прозорість в управлінських процесах.
Закон і відданість справі – це мої першочергові пріоритети!