Після підвищень Іллі ТКАЧУКА та Дмитра МАРЧУКОВА до еквіті-партнерів юридична фірма INTEGRITES знову повідомила про розширення партнерського складу. Анна ПОГРЕБНА стала 14-м партнером київського офісу у квітні 2024 року. Вона керуватиме практиками нерухомості та будівництва, а також інфраструктури. Чому пішла з CMS після 12 років на посаді партнерки, які саме напрями буде розвивати в INTEGRITES та які виклики бачить перед собою Анна, говоримо в інтерв’ю.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Анно, вітаємо з призначенням. Ви стали третьою жінкою у раді партнерів INTEGRITES, яка відтепер складається з 14 осіб. Розкажіть про своє приєднання, чому вибрали саме цю фірму?
— З INTEGRITES я знайома давно, з деким із теперішніх колег ми зустрічалися під час роботи по різних транзакціях. З керуючим партнером фірми Олексієм Фелівим ми почали спілкуватися про партнерство з осені 2023 року. Уже в березні 2024-го я остаточно прийняла рішення приєднатися до INTEGRITES, а у квітні почала працювати. Перейшла з київського офісу CMS Reich-Rohrwig Hainz, де на позиції партнерки керувала практиками нерухомості, банківського, фінансового та податкового права.
— Що стало підставою для переходу із CMS в INTEGRITES?
— У професійному житті трапляються моменти, коли відчуваєш, що на поточному місці вже досягла певного плато. До того ж я прихильниця думки про те, що потрібно періодично змінювати роботу. Переходом в INTEGRITES ставлю перед собою новий виклик, який стимулює мій професійний розвиток. Від початку повномасштабної війни я спостерігала, що українські юридичні фірми у змозі більш динамічно та ефективно підлаштовуватися до змін ринку, тоді як у міжнародних компаніях адаптація відбувалася повільніше та важче. Тому вагомим аргументом для переходу було те, що, попри війну, INTEGRITES активна, розширює практики, вкладається в розвиток бізнесу. Я дуже задоволена командою. Моє приєднання відбулося на 19-річчя фірми, тому знайомство з багатьма колегами почалося з неформального спілкування. Фірма цікава молоді, їй є що запропонувати. І це дуже добре, адже маємо забезпечувати змінюваність поколінь. Я не дуже люблю чути від юридичних компаній щось на кшталт: «Ми динамічна команда», але про роботу в INTEGRITES можу впевнено так сказати (посміхається — прим. ред.).
— Анно, чи ставили ви перед собою мету на початку кар’єри стати партнеркою топової юридичної компанії? Чи були мрії відкрити власну фірму? Розкажіть про свій досвід.
— Ніколи не хотіла мати власний юридичний бізнес. Кожен має робити те, що в нього чи неї найбільше виходить. Я знаю свої сильні професійні якості, однак адміністративно-операційні завдання — то точно не моє. Мій шлях у професії почався з роботи в німецькій агрокомпанії та паралельного навчання на юридичному факультеті, це була вже друга вища освіта. Коли починаєш свій шлях інхаузом, то розумієш, що зробити шалено успішну кар’єру буде важче. Тож я ще тоді зрозуміла, що бачу себе в майбутньому партнеркою юрфірми. До речі, про мої амбітні плани вперше мене запитали на старті кар’єри на співбесіді в «Шевченко, Дідковський та партнери». Потім я прийшла в Arzinger старшою юристкою, а через декілька років стала партнеркою. Якщо коротко, то шлях був простий — багато працювати і навчатися. Чарівної пігулки не буває. Професія юриста все ще залишається дуже консервативною. Потрібно пройти доволі довгий шлях, на якому зростаєш разом із клієнтами та проєктами, які ведеш.
— На вашу думку, чи потрібно розвивати особистий бренд партнера? Як він впливає на бізнес компанії?
— Кожен обирає свій підхід. Мені ближчий більш органічний розвиток, ніж агресивне просування. Клієнти, які приходять і залишаються задоволені, а потім повертаються ще раз — це показник того, що я все роблю правильно. Це прояв того, як насправді працює особистий бренд. Не обов’язково постійно бути в публічному просторі, у всіх на слуху. Що обов’язково, так це якісно виконувати свою роботу і постійно розвиватися. Це стосується не лише партнерів, а й усіх юристів, які працюють в консалтингу. Адже рано чи пізно кожен продає свої послуги, або ж той самий особистий бренд, клієнту.
— У цьому контексті в мене ще одне запитання. Чи відчуваєте ви різницю між поколіннями юристів? У чому найбільша складність роботи з молодими людьми?
— Дехто з молоді переоцінює те, що вони можуть дати роботодавцю на старті, і не готові багато працювати. Вони легше за старше покоління ставляться до помилок і значно більше знають про баланс між життям і роботою (посміхається — ред.). Є ще чимало особливостей. Водночас погляд молоді на усталені процеси — це завжди свіже віяння, до якого ми намагаємося прислухатися. Молоді фахівці однозначно змінюють статус-кво на ринку та в окремих фірмах, і налагодження роботи з ними — це виклик для керівників.
— У вас чималий стаж на партнерській посаді, у вас точно є чим поділитися з молодими колегами. Розповідаєте про факапи на старті кар’єри? Які з них найбільше вам запам’яталися?
— На щастя, протягом моєї кар’єри мені вдалося уникнути серйозних помилок, які б мали негативні наслідки для клієнтів. Звичайно, були технічні помилки, наприклад, надіслати мейл не тому адресату, відправити клієнту незавершений мейл чи переплутати дату зустрічі або дзвінка. Припустившись помилки, головне її визнати, проговорити з клієнтом та запропонувати шляхи вирішення. Кожен з нас припускається помилок, це нормально. При цьому помилки нас загартовують і дають можливості для навчання та розвитку.
— Анно, які напрями ви будете розвивати в INTEGRITES?
— Це нерухомість, зокрема комерційна, житлова, будівництво, інфраструктура, індустріальні парки, а також сільське господарство, відбудова України в контексті сталого розвитку. Практика нерухомості та будівництва в нас об’єднана з практикою енергетики, яку розвиває Олексій Фелів. Наразі мені дуже цікаво спробувати попрацювати за однією спеціалізацією — нерухомістю та будівництвом, заглибитися в неї, адже в CMS я мала дуже широкий крос-практичний функціонал і була залучена до проєктів майже з усіх можливих галузей.
— Які запити клієнтів у межах ваших практик найчастіші під час війни в Україні?
— Один із найбільших проєктів, над яким ми зараз працюємо — консультування австрійської Vamed щодо реконструкції та переобладнання кількох медичних закладів, зокрема дитячої лікарні «Охматдит». Маємо цікаві проєкти в агроіндустрії, супроводжуємо кількох інвесторів, які зацікавлені у придбанні земельних банків в Україні. Консультуємо українських девелоперів, що залучають іноземні інвестиції.
— Які настрої мають інвестори зараз?
— Я б назвала їх обережними. Ті, хто не працював до цього з українським ринком, поки що спостерігають за розвитком ситуації й утримуються від конкретних кроків. Кажуть, що їм бракує страхування воєнних ризиків, впевненості у збереженні інвестицій на державному рівні. Ті, хто до великої війни був на українському ринку, не вийшли з нього. Ба більше, продовжують працювати та розширюють діяльність, релокують виробництво і навіть будують нові потужності. Тому серед тих, хто в Україні, настрої нормальні та збігаються з нашими. Звичайно, якщо взяти 2022 рік, то він був шоковим для країни, 2023 — неоднозначним, але роком великих очікувань, які у другій половині, на жаль, змінилися розчаруванням. Та потрібно пам’ятати й усвідомлювати, що понад два роки повномасштабної війни економіка продовжує працювати. Тому дивимося в завтрашній день з обережною впевненістю. Щоб залучити нових інвесторів, іноді доводиться докладати значних зусиль. Останні мої клієнти — це шведські приватні інвестори, які зараз планують заходити в Україну, придбати нерухомість, створити академію для навчання ветеранів будівельним професіям. Тобто вони розуміють: якщо не інвестуєш зараз, то пізніше, коли буде умовний день, з якого почнеться відновлення в країні, конкуренція буде величезна.
— Якщо говорити про практику нерухомості та будівництва, які тенденції в цих галузях спостерігаються останнім часом?
— До моменту прийняття рішення про надання військової допомоги Конгресом США настрої були дуже обережні. Зараз змінилися на більш позитивні. Що стосується житлової нерухомості, великого прориву не очікуємо. У низки девелоперів проєкти зависли через брак фінансування. Водночас попит на житлову нерухомість є. Держава намагається його підтримувати через свої програми, але бум навряд чи можливий. У комерційній нерухомості ситуація подібна. Офісна нерухомість взагалі просіла через виїзд людей з України, який відповідно вплинув на попит. Загалом як у житловій, так і комерційній нерухомості попит залежить від регіону. Є перспективи в індустріальних парків. Якщо їхні послуги та інфраструктура будуть затребувані ринком, отримаємо перспективний розвиток. У сільськогосподарській сфері зростає кількість угод із землею с/г призначення майже у всіх регіонах. Нещодавно спілкувалася з нотаріусом Донецької області, яка звернула увагу на значну кількість угод із с/г землею, попри близьку лінію фронту.
— Які ризики та труднощі переживає галузь зараз і які очікувати у післявоєнний час?
— Звичайно, спостерігаємо дефіцит професійних кадрів у всіх галузях, і він поглиблюватиметься. Це найбільший ризик. Друга група ризиків — після війни в Україні відбудуться вибори, і спрогнозувати їхній результат наразі неможливо. Що стосується законодавства, то великих ризиків не бачу. Всі звикли до того, що українське законодавство досить часто змінюється. Та для бізнесу головне, щоб не зростав силовий і податковий тиск, а нові закони допомагали розвиватися та залучати великі інвестиції в Україну.
— Які юридичні аспекти потрібно враховувати під час укладення договорів на будівництво житла під час війни?
— Умови під час війни не змінилися. Важлива перевірка забудовника, прав на ділянку, всіх дозвільних документів. Ці договори достатньо стандартні та не містять умов, які виходять за межі для звичайного споживача. Головне — це розуміти, коли переходять права на об’єкти для нього, коли отримає право власності. Потрібно звертати увагу також на наявність надмірних штрафних санкцій при умові розірвання договору. Якщо будівництво зупиняється, у споживача небагато способів захисту, окрім звернення до суду. Загалом потрібно звертати увагу на штрафні санкції та можливість для забудовника відмовитися від договору з вини інвестора.
— Які три відкриття про себе і оточуючий світ ви зробили під час великої війни?
— Перше: українці надзвичайно стійкі, і нас неможливо зламати. Попри всі жахливі події великої війни, ми продовжуємо ефективно воювати, працювати в тилу і змінювати світ.
Друге: я завжди багато подорожувала й інколи навіть роздумувала над тим, щоб деякий час пожити за кордоном. Неочікуваним для мене стало усвідомлення, яке прийшло з початком великої війни, що жити я хочу тільки в Україні.
І наостанок: я навчилася рубати дрова (сміється — прим. ред.) і нарешті зрозуміла, що означає жити тільки сьогоднішнім днем, оскільки завтрашній може і не настати.
— Назвіть три ваші головні принципи в житті та професії.
— Бути чесною із собою, хоч з цим іноді й важко жити. Допомагати іншим, коли є можливість і запит. Бути відповідальною за свої вчинки і не боятися робити помилки.