Сучасні тенденції розвитку економіки, процеси глобалізації та інтернаціоналізації господарств, за яких майже стираються бізнесові кордони між державами, потребують ефективних механізмів вирішення складних питань транскордонної неплатоспроможності

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство або Закон) безумовно є кроком уперед порівняно з попередньою

З 19.01.2013 р. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» діє в редакції згідно із Законом України № 4212-VI від 22.12.2011, з урахуванням у подальшому внесених змін (далі – Закон про банкрутство)

Не критикують зараз новий КПК тільки ледачі. Однак пройшло не так багато часу відтоді, як закон набрав чинності, і визначитися з тим, як він працює, об’єктивно неможливо. Теоретичний аналіз норм та їх правозастосовча практика – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці

З моменту прийняття нового Кримінального процесуального кодексу минуло чимало часу, було проведено численні конференції та круглі столи, проте громадськість все ще мало знає про те, що й наскільки змінилося в сфері кримінального судочинства. А тому не дивно, що відтоді, як набрав чинності КПК України, виникло дуже багато запитань як з боку науковців, так і з боку практичних працівників, що залишаються невирішеними на сьогодні

Законодавець виконав достатньо великий обсяг роботи, результатом якої можна вважати продемонстроване прийняттям нового КПК України бажання посилити роль захисника. Було зроблено спробу створити фундамент для збільшення можливості адвоката брати участь у змагальному процесі на рівних умовах, у тому числі при зборі доказів у рамках кримінального провадження.

Нарешті довгоочікуваний новий Кримінальний процесуальний кодекс України набрав чинності. Юридичний світ вже зробив перші кроки в кримінальному процесі, регламентовані його нормами, набив перші гулі та синці, побачив його перші плюси та недоліки.

Можу лише підтримати обговорення тематики навчання, оскільки обов’язок проводити навчання тимчасово відповідальних за фінансовий моніторинг значно вдарить по фінансовій складовій кожної страхової компанії.

Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з торгівлі цінними паперами полягають у тому, що платник податку веде облік загального фінансового результату за операціями з торгівлі цінними паперами окремо від інших своїх доходів і витрат

Зважаючи на те, що з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 06.12. 2012 р. № 5519-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків зборів», у центрі головних баталій опинилась основна новація Закону – запровадження акцизів на операції з цінними паперами в Україні

Аналіз сучасного податкового законодавства демонструє складнішу і більш невигідну позицію юридичних осіб відносно фізичних з точки зору податкових наслідків за наявності інвестиційних збитків.

Уже протягом тривалого часу в Україні вимальовується доволі сумна картина із законодавчою діяльністю. І на даний момент можна вже абсолютно впевнено стверджувати, що недосконалість законодавчої влади та її діяльності є прикрою ознакою нашого суспільства

Загалом закон про «зелені» тарифи у його попередній версії (2009 р.) можна вважати прогресивним та ефективним механізмом стимулювання сектору виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії (далі – ВДЕ)

Насамперед у цій ситуації необхідно визначитися, що таке стимулювання. Не вдаючись до тлумачного словника, логічно припустити, що стимулювання – це збільшення інтересу, уваги, заохочення до певної події, речі, галузі, продукту

Наразі встановлення «зеленого» тарифу є основним рушієм розвитку альтернативної енергетики, що при отриманні додатково пільг з ПДВ, ввізного мита дає максимальний економічний ефект.

В последнее время пресса все чаще пишет о снижении инвестиционной привлекательности Украины. Об этом говорят и политики, и эксперты, и международные рейтинги, в которых наша страна опускается все ниже.

У Керівництві по успішному публічно-приватному партнерству*, створеному Єврокомісією з інформаційною метою, знаходимо наступне: «Наріжним каменем плідного публічно-приватного партнерства є наявність ефективного законодавства в цій сфері та відповідної системи контролю, так само, як і взаємного визнання партнерами цілей та потреб одне одного».

Дійсно, практика Європейського суду щодо обов’язку судів мотивувати свої рішення є сталою. Так, у рішенні у справі Fomin v. Moldova від 11 жовтня 2011 р. Європейський суд відмітив таке (пар. 31): «…Право бути вислуханим включає не тільки можливість робити подання суду, але також і кореспондуючий обов’язок суду показати в мотивувальній частині причини, чому відповідні подання були прийняті або відхилені…».

Рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександра Волкова проти України не можна оцінювати за стандартними критеріями, а розкидатись гучними заявами на кшталт «вирок судовій системі», на наш погляд, передчасно.

Механізм надання повноважень виконавчого органу однієї юридичної особи іншій вже досить тривалий час використовується в зарубіжних країнах.

Отже, можна зазначити, що з прийняттям Закону № 5405-VI у кредитних відносинах процедуру накладення арешту на майно було дещо спрощено, тобто позичальникам вже не потрібно доводити суду обставини, які обґрунтовують необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки визнання недійсним кредитного договору чи договору застави саме по собі вже є такою обставиною.

На сьогодні викликає сумніви питання ефективності даного препарату, проте в Україні проведення відповідної експертизи можливе лише на потужностях ПрАТ «БІОФАРМА», яке і є виробником даної продукції. Проте це стосується якості лікарського засобу, а порушення в його реєстрації вже відмічені.

5 липня 2012 р. Верховною Радою України прийнято Закон «Про зайнятість населення» № 5067-VI, який набирає чинності 1 січня 2013 року. Прогнозованим результатом прийняття вказаного Закону є сприяння поліпшенню ситуації на національному ринку праці, стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, тому нововведення розглядатимемо саме в цьому аспекті.

Останнім часом дедалі частіше в Інтернеті та з телеекранів нам розповідають про інвестиційний клімат в Україні, його поліпшення або погіршення (залежно від джерела такої інформації). Але з таких джерел зовсім не зрозуміло, як саме проходить процедура оподаткування інвестицій, що є, в свою чергу, невід’ємною частиною такого процесу, яку необхідно враховувати.

Енергетичний сектор – один з найважливіших в економіці будь-якої держави. Такого висновку доходило багато людей, які пам’ятають «малоенергетичні» вечори 90-х років, коли годинами електроенергія була відсутньою і населення міст та сіл «чаклували» над енергетичним забезпеченням власної оселі.

Чинне українське законодавство з оподаткування не надає будь-яких значних переваг іноземним компаніям чи фізичним особам – інвесторам перед українськими інвесторами

За повідомленнями інформаційних агентств, у Сполучених Штатах та Великобританії розгортаються чергові скандали навколо низки об’єктів альтернативної енергетики, що свого часу користувалися значними державними субсидіями в їх спорудження та розвиток та які буквально збанкротували

Комитет по вопросам строительства, градостроительства и жилищно-коммунального хозяйства Верховной Рады Украины поддержал законопроект Кабинета Министров «Об энергетической эффективности жилых и общественных зданий»

Політика стимулювання використання відновлюваних джерел енергії (далі – ВДЕ) та енергозбереження в ЄС ґрунтується на чотирьох основних механізмах: 1 – ринкова вартість традиційних енергоресурсів (іноді включення додаткових «понадринкових» податків на їх вартість), 2 – «зелені» тарифи на електроенергію з ВДЕ, 3 – субсидування кінцевому споживачу купівлі обладнання для використання ВДЕ і для енергозбереження, 4 – діючі державні програми розвитку цих секторів.

«За даними Держкомстату, обсяг внесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій на 1 липня 2012 року становив $52426, 7 млн, що на 4,7% більше за обсяг інвестицій на початок 2012 року, і з розрахунку на душу населення становить $1151, 6» [1]. «Практично три чверті опитаних (73%) не бачать жодних позитивних зрушень в інвесткліматі за останні три місяці» [2].

Ще до прийняття нового Закону про «зелений» тариф № 5485-VI більшість експертів вважали існуючі вимоги до місцевої складової обладнання, матеріалів і послуг об’єктів, що претендують на отримання «зеленого» тарифу, невиправдано високими: 30% для проектів, що впроваджуються з 2013 року, та 50% – починаючи з 2014 року

За оцінками експертів, на руках українців зберігається десь від 40 до 60 млрд доларів США, що яскраво засвідчує неефективну діяльність української держави на ринку цінних паперів, за якої пільгове оподаткування доходів інвесторів фактично підтримує життя напівживої індустрії вітчизняного спільного інвестування

За останні декілька років, і особливо в 2011–2012 рр., Україна зробила серйозні кроки в напрямку реформування енергетичного сектору. Приватизація в енергетиці, варіанти участі у видобутку паливно-енергетичних ресурсів, приєднання до Енергетичного співтовариства та стимулювання «зеленої» енергії мали б привернути інтерес інвесторів до українського енергетичного ринку.

З моменту прийняття Закону України «Про альтернативні джерела енергії» минуло майже 10 років. Проте інтерес до відновлювальної енергетики серед інвесторів з’явився лише у 2008 році, коли було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення «зеленого» тарифу»

Набрання чинності 19 січня новою редакцією Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство) викликало чимало коментарів та обговорень.

Розвиток співпраці з Організацією економічного співробітництва й розвитку (далі – ОЕСР) та набуття Україною повноправного членства в ОЕСР є одним із пріоритетів зовнішньоекономічної політики України та системним фактором розвитку національної економіки

Темою обговорення на прес-конференції, що відбулася в Києві 22 січня, став проект рішення Нацкомфінпослуг «Про затвердження Положення про навчання працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу», що викликало неоднозначну реакцію на ринку фінансових послуг.

Як відомо, з початком 2013 року набрало чинності чимало нових нормативно-правових актів, що регулюють різноманітні сфери нашого життя. Утім, певно, жоден з них не зможе позмагатися в обговоренні та суперечливості норм з новим Кримінальним процесуальним кодексом (далі – КПК), за нормами якого Україна почала жити з 20 листопада минулого року

Визнаємо, що вже доволі тривалий час ми не мали можливості досліджувати такі насправді фундаментальні приклади практики Європейського суду з прав людини, як щойно оголошене рішення у справі «Олександр Волков проти України» (Case of Oleksandr Volkov v. Ukraine). Причому, незважаючи на ту обставину, що рішення це ще не набуло статусу остаточного, його доцільно уважно вивчати вже тепер, оскільки сформульовані висновки Суду є надзвичайно важливими й корисними для українського суспільства в цілому та представників правничої громади України зокрема, враховуючи можливості врахування та застосування відповідних позицій у діяльності, спрямованій на захист прав, свобод та інтересів осіб.

Уже стало доброю традицією щомісячне проведення прес-конференцій Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР). Костянтин Кривенко, член НКЦПФР, розповів про зміни у поданні звітності, що набирають чинності з нового року, зокрема вводиться система електронної звітності. Як повідомив пан Кривенко, уже закінчено тестування приймачів НКЦПФР та з 1 січня система готова приймати звітність від учасників фондового ринку в новому форматі.

Так, 22 січня у прес-центрі інформаційної агенції «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція громадських організацій «Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення» і «Асоціація інвалідів розсіяного склерозу» на тему «Від кого залежить здоров’я тисяч хворих на розсіяний склероз?».

Минулого року Асоціацією адвокатів України було оголошено про проведення Всеукраїнського конкурсу письмових робіт серед студентів та аспірантів – істориків та юристів – на тему: «Адвокатура України: історія і сучасність». І вже 25 січня цього року було проведено круглий стіл на зазначену тематику, метою якого стала організація наукової дискусії серед провідних фахівців щодо аналізу історії української адвокатури, використання кращих традицій української адвокатури для виховання нового покоління українських адвокатів та прищеплення поваги у громадян нашої держави до адвокатської професії.

Роль зарубежных инвестиций для украинской экономики сложно переоценить на фоне глобального экономического кризиса, его последствий и предпосылок. И, тем не менее, инвестиционный климат в Украине оставляет желать лучшего.