Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство або Закон) безумовно є кроком уперед порівняно з попередньою. Натомість, з набранням чинності новою редакцією Закону про банкрутство велика кількість проблемних питань щодо його застосування, що мусувалася протягом року, таки постала невирішеною перед суддями, арбітражними керуючими, боржниками та кредиторами. Найгострішими на сьогодні є питання про призначення розпорядників майна автоматизованою системою та порядок реалізації майна. Їх актуальність зумовлена тим, що відповідні норми потрібно застосовувати вже зараз, але алгоритму їх застосування ще не існує.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так не існує чинного положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна. Набрання чинності нормою про «автоматичне призначення», як прогнозувалося, не відстрочено.
Щодо порядку реалізації майна ситуація є ще більш заплутаною. Відповідно до п. 2 ст. 44 Закону про банкрутство ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні згідно із законодавством або залучити на підставі договору організатора аукціону – юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Натомість згідно з п. 6 ст. 49 організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів. На підставі яких норм законодавства повинна ліцензуватися діяльність з проведення аукціонів – залишається незрозумілим, оскільки законодавець, скасувавши за допомогою Прикінцевих положень Закону 4212-VI ліцензування діяльності арбітражних керуючих шляхом внесення змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», не вніс відповідних змін щодо запровадження ліцензування діяльності з проведення аукціонів.