Питання продовження строків досудового розслідування після чергових змін у законодавстві неодноразово ставало предметом аналізу національних судів і викликало дискусії серед правників. Намагаючись знайти оптимальну формулу для застосування цих змін, Верховний Суд (далі – ВС) неодноразово змінював свою позицію щодо правил продовження строків досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях. Однак останнім часом підходи та рішення Верховного Суду щодо спірних правових питань дедалі більше викликають занепокоєння та критику в юридичній спільноті.
![]() |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Розуміння підходів ВС до вказаного питання є вкрай важливим для побудови стратегії захисту бізнесу в межах кримінального провадження. Так, на практиці ми вже неодноразово виявляли порушення з боку правоохоронців щодо продовження строків досудового розслідування, що давало змогу досягти закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).
У цій статті ми проаналізуємо, як змінювалися в часі позиції ВС, та надамо їм власну правову оцінку.
Передісторія проблеми
Ще у 2017 році Верховна Рада України прийняла закон № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі – Закон № 2147-VIII), який, серед іншого, передбачав зміни до ч. 3 ст. 294 КПК України, яка регулює порядок продовження строків досудового розслідування.
До внесення відповідних змін до законодавства повноваження продовжувати строки досудового розслідування до 6 місяців належали прокурору. Після набрання чинності цими змінами 15.03.2018 такі повноваження були передані слідчому судді. Головною метою цих змін було запровадити судовий контроль за продовженням строків розслідування, а також розширити права підозрюваного, зокрема шляхом забезпечення його участі в судовому засіданні під час розв'язання цього питання.
У прикінцевих положеннях Закону № 2147-VIII зазначено, що підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу (зокрема, щодо продовження строків досудового розслідування слідчим суддею на строк до 6 місяців) набувають чинності через три місяці після введення в дію цього Закону. Вони не мають зворотної дії в часі та застосовуються лише до справ, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення цих змін у дію, тобто після 15.03.2018.
Надалі Верховною Радою України було прийнято закон від 22.11.2018 за № 2617-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (далі – Закон № 2617-VIII), який набув чинності 01.07.2020.
Відповідно до нього, ч. 3 ст. 294 КПК України викладено в наступній редакції: "якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу:
- до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
- до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
- до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками".
Отже, починаючи з 01.07.2020, після набрання чинності Законом № 2617-VIII, продовжувати строки досудового розслідування на строк до 6 місяців здобули право виключно слідчі судді. Це правило застосовується до всіх справ, незалежно від дати їх внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки Закон № 2617-VIII, на відміну від Закону № 2147-VIII, не передбачає жодних винятків щодо його застосування.
Водночас у період з 15.03.2018 до 01.07.2020 діяли положення Закону № 2147-VIII щодо порядку продовження строків досудового розслідування. У зв’язку з застереженнями, передбаченими перехідними положеннями цього закону, виникла спірна ситуація: хто має продовжувати строк досудового розслідування в об'єднаних кримінальних провадженнях, якщо перше було зареєстроване до змін, внесених Законом № 2147-VIII, а друге – вже після їх набрання чинності?
Первинна позиція Верховного Суду
Спочатку Верховний Суд дотримувався позиції, що належним суб’єктом продовження строків досудового розслідування після набрання чинності положеннями Закону № 2147-VIII є слідчий суддя. Цей висновок було викладено в постанові від 23.04.2020 у справі № 310/9496/19, де зазначалося, що така процедура застосовується навіть у випадках, коли кримінальні провадження, внесені до ЄРДР після 15.03.2018, об’єднуються з провадженнями, розпочатими до цієї дати. Аналогічний підхід суд застосував у постанові від 26.05.2021 у справі № 199/4574/20.
Надалі у справі № 753/12578/19 Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду вирішила, що існує необхідність змінити цей підхід, та передала дану справу на розгляд Об'єднаної палати. Таке передання було зумовлено тим, що, на думку Колегії, об’єднане кримінальне провадження має підпорядковуватися процесуальним нормам, чинним на момент реєстрації старішого з обох проваджень.
За результатами розгляду даної справи Об'єднана палата ВС ухвалила постанову від 31.10.2022, в якій підтвердила правильність уже існуючого підходу: продовження строків досудового розслідування здійснюється саме слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів № 2147-VIII й № 2617-VIII, у кримінальних провадженнях, які внесені до ЄРДР з 15.03.2018 і які були об'єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати.
Під час обґрунтування такої позиції ВС виходив із того, що:
(1) ці зміни запровадили посилений судовий контроль за дотриманням прав і свобод осіб під час продовження строків розслідування, а також розширили права підозрюваних на участь у судовому розгляді відповідних клопотань;
(2) Закон № 2617-VIII застосовується до тих правовідносин, які продовжують існувати або виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.07.2020, тому здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів за ч. 3 ст. 294 КПК передбачено до теперішнього часу;
(3) положення статей 217, 219 КПК України не спростовують обґрунтованості такого висновку, оскільки ці статті визначають день початку здійснення досудового розслідування об'єднаних і виділених проваджень, а також особливості обрахування загального строку досудового розслідування таких проваджень, однак не містять жодних приписів щодо порядку розв'язання питання про продовження строків досудового розслідування, які б відрізнялися від загальних положень і приписів статті 294 КПК України;
(4) загальні положення КПК України підтверджують, що процесуальні рішення мають ухвалюватися відповідно до законодавства, чинного на момент їх прийняття.
Подальші зміни підходу ВС щодо продовження строків досудового розслідування
Згодом Верховний Суд дещо змінив свій підхід до визначення суб’єкта продовження строків досудового розслідування. У постанові від 07.10.2024 у справі № 755/6898/21 Об’єднана палата ВС висловила нову позицію, зазначивши, що якщо продовження строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16.03.2018, належало до компетенції прокурора відповідного рівня, то ця компетенція зберігається навіть у разі об’єднання такого провадження з іншим, внесеним до ЄРДР після 16.03.2018.
Під час обґрунтування своєї позиції ВС виходив із того, що:
(1) положення КПК України, які стосуються продовження строків досудового розслідування, в тому числі в частині компетентного суб'єкта для ухвалення такого рішення, безпосередньо пов'язані з тим, коли почався перебіг строку досудового розслідування. Якщо йдеться про об'єднання матеріалів кількох досудових розслідувань, то таким днем є день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше;
(2) продовження строків досудового розслідування слідчим суддею в таких провадженнях відповідає вимогам законодавства та гарантіям прав учасників, однак продовження строків прокурором також є законним для проваджень, що регулюються законодавством, чинним до 16.03.2018.
Отже, ВС фактично визнав допустимість одночасного застосування різних редакцій норм щодо продовження строків досудового розслідування до одних і тих самих обставин. Іншими словами, якщо строки продовжив прокурор, це вважається прийнятним. Якщо таке рішення ухвалив слідчий суддя, це також можна вважати допустимим. На нашу думку, такий підхід суттєво підриває логіку кримінального процесу та суперечить основним принципам кримінального процесуального законодавства.
Суперечність нового підходу ВС підтверджується й тим, що з приводу вказаної постанови деякі судді підготували окрему думку. Так, в окремій думці у справі № 755/6898/21 (провадження № 51-4645кмо23) один із суддів зазначає, що "висновки ОП ККС ВС в постанові від 07.10.2024, які спираються виключно на норму, передбачену ч. 7 ст. 217 КПК, не враховують всієї повноти нормативного регулювання відповідних правовідносин".
В іншій окремій думці зазначається, що з прийняттям нового кримінального процесуального закону, якщо інше не передбачено самим законом, автоматично втрачає чинність однопредметний кримінальний процесуальний закон, що діяв раніше. Отже, з набранням чинності Законом № 2617-VIII, який з 01.07.2020 регулює питання продовження строків досудового розслідування, автоматично припинив дію Закон № 2147-VIII, чинний у цьому аспекті з 16.03.2018 до 01.07.2020. Відповідно Закон № 2617-VIII застосовується до правовідносин, які існують або виникли після набрання ним чинності. В результаті на сьогодні продовження строків досудового розслідування понад три місяці може здійснюватися виключно слідчим суддею.
З такими окремими думками важко не погодитися, адже за загальним правилом із прийняттям нового кримінального процесуального закону, якщо інше не передбачено самим цим законом, автоматично скасовується однопредметний кримінальний процесуальний закон, який діяв у часі раніше. Оскільки Закон № 2617-VIII не містить жодних застережень щодо його застосування, то кримінальне провадження (зокрема, продовження строків досудового розслідування) повинно здійснюватися виключно на підставі його положень.
До яких висновків ми приходимо?
Аналізуючи наведені позиції, можна дійти висновку, що питання продовження строків досудового розслідування досі залишається актуальним і викликає чимало дискусій серед юристів. Новий підхід Верховного Суду в цьому контексті є суперечливим і фактично підриває основоположні принципи кримінального судочинства. Своєю чергою це ускладнює захист прав учасників кримінального провадження та створює ризики для можливих зловживань із боку правоохоронних органів.
Щоб забезпечити правову визначеність та знизити ризики порушення процедури, необхідно скоригувати підходи Верховного Суду до цього питання. Необхідно нагадати, що судова влада виступає безстороннім арбітром у кримінальному процесі й в жодному разі не повинна мати завідомо обвинувального ухилу (хоча нині, на жаль, це досить часто спостерігається). Також вона не має й виправляти помилки, допущені стороною обвинувачення, незалежно від того, які обставини (включно з політичними) можуть цього вимагати. Якщо сторона обвинувачення припустилася помилки в процедурі продовження строків досудового розслідування, то провадження має бути закрите, а не продовжуватися далі на підставі часто суперечливого трактування ВС чергових змін до закону.
На нашу думку, найбільш правильним і таким, що відповідає загальним принципам кримінального права та процесу, є підхід ВС, викладений у постанові від 31.10.2022. Там вказано, що продовження строків досудового розслідування здійснюється саме слідчим суддею в межах повноважень, передбачених Законами № 2147-VIII й № 2617-VIII, навіть у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15.03.2018 та об’єднаних із провадженнями, розпочатими до цієї дати.
Ми також переконані, що досягти позитивних змін можна й через активний захист інтересів клієнтів, зокрема шляхом ретельної роботи на етапі касаційного перегляду. Системний і професійний підхід до розробки правової позиції не лише забезпечить ефективний захист прав клієнтів, а й сприятиме формуванню єдиної та послідовної судової практики у цій сфері.