Як відомо, з початком 2013 року набрало чинності чимало нових нормативно-правових актів, що регулюють різноманітні сфери нашого життя. Утім, певно, жоден з них не зможе позмагатися в обговоренні та суперечливості норм з новим Кримінальним процесуальним кодексом (далі – КПК), за нормами якого Україна почала жити з 20 листопада минулого року. Як до прийняття, так і після набрання чинності говорити про його позитивні чи негативні сторони спробували чи не всі представники української юридичної спільноти: адвокати, судді, прокурори, слідчі. При цьому більшість фахівців сходяться в одному: схоже, робоча група з підготовки КПК трохи переоцінила думку європейських експертів, оскільки останні керувалися своїми правовими системами, не враховуючи українські реалії та різницю між тим, що говорить українське законодавство і що відбувається на практиці. Натомість рекомендації зарубіжних фахівців було взято до уваги, а думку вчених і відомих юристів-криміналістів – ні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проте факт залишається фактом: КПК набрав чинності, і ним потрібно керуватися при участі в кримінальному процесі, а отже, його обговорення буде актуальним і надалі, оскільки від дій учасників кримінального провадження залежать людські долі. З огляду на численні відгуки фахівців відносно вад, недоліків та дійсно необхідних нововведень у кримінальний процес, «Юридична газета» вирішила коротко проаналізувати позитивні та негативні нюанси, що містяться в Кримінальному процесуальному кодексі України і тим чи іншим чином впливатимуть на роботу захисника по справі.