З моменту прийняття Закону України «Про альтернативні джерела енергії» минуло майже 10 років. Проте інтерес до відновлювальної енергетики серед інвесторів з’явився лише у 2008 році, коли було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення «зеленого» тарифу». Фахівці тоді підрахували, що український «зелений» тариф в рази вищий ніж відповідні тарифи, які були встановлені країнами – членами ЄС. Тим не менше і всупереч всім очікуванням, електростанції, які працюють на відновлювальних джерелах енергії, не почали з’являтися як гриби після дощу. Крім економічних заохочень, для побудови таких електростанцій необхідні ще й сприятливі правові умови, зокрема ті, які стосуються регулювання приєднання електростанцій до електричних мереж та їх розвитку (будівництва, реконструкції та технічного переоснащення електромереж), дозвільних процедур та будівельних норм. Проблема дозвільних процедур та будівельних норм в Україні не нова, тому ця стаття присвячена проблемі приєднання електростанції до електромережі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як правило, електростанцію від її споживачів відділяє чимала відстань. Більше того, досвід показує, що великі електростанції доцільніше споруджувати в малозаселених регіонах. Часто це також спричинено наявністю вільних площ, які неможливо використовувати для сільського господарства, наприклад, колишні військові полігони або місцевості зі складними кліматичними умовами. Об’єкти промисловості, які виступають найбільшими споживачами електроенергії, навпаки, розташовані в густо заселених регіонах. Тут спорудження великої електростанції ускладнюється пошуками потрібної за площею земельної ділянки та необхідністю врахування охоронної зони об’єктів енергетики.