Політика стимулювання використання відновлюваних джерел енергії (далі – ВДЕ) та енергозбереження в ЄС ґрунтується на чотирьох основних механізмах: 1 – ринкова вартість традиційних енергоресурсів (іноді включення додаткових «понадринкових» податків на їх вартість), 2 – «зелені» тарифи на електроенергію з ВДЕ, 3 – субсидування кінцевому споживачу купівлі обладнання для використання ВДЕ і для енергозбереження, 4 – діючі державні програми розвитку цих секторів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В Україні з цих механізмів, на жаль, діє тільки один – «зелені» тарифи, та й то не в повному обсязі (Таблиця 1). Існуюча політика стимулювання біоенергетики потребує радикального і невідкладного втручання з боку держави.
Некоректне визначення терміну «біомаса»
Закон України № 5485-VI уводить до Закону «Про електроенергетику» некоректне визначення терміну «біомаса»:
«У цьому Законі біомасою є невикопна біологічно відновлювана речовина органічного походження у вигляді відходів лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства та технологічно пов’язаних з ними галузей промисловості, що зазнає біологічного розкладу, а також складова промислових або побутових відходів, що здатна до біологічного розкладу».