Практика українських судів по вирішенню арбітражних спорів за участі українських компаній
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У справі № 824/50/22, де компанія зі словацькою реєстрацією подала позов до українського контрагента, суд прийняв рішення на користь іноземної сторони, стягнувши 908 878,03 євро. Український контрагент спробував оскаржити це рішення, стверджуючи, що арбітражна угода була недійсна через закінчення строку дії контракту. Проте суд першої інстанції не врахував принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti), який свідчить, що арбітражна угода не залежить від строку дії основного контракту. Верховний Суд підтвердив, що арбітражна угода залишається чинною, навіть якщо строк дії основного контракту закінчився, оскільки вона є окремим правочином. Зрештою суд відхилив доводи заявника, відзначивши помилковість його трактування закінчення строку дії контракту як підстави для визнання арбітражної угоди недійсною.
У справі № 824/144/22 компанія NOVARGI INDUSTRIES S.L. (Іспанія) звернулася до суду з заявою про визнання та примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 12 жовтня 2021 року у справі № 307/2020. Арбітраж задовольнив зустрічний позов NOVARGI INDUSTRIES S.L. до АТ «Укргазвидобування» і стягнув з останнього 624 132, 32 євро за порушення умов поставки товару. Суд зазначив, що встановлення та врахування обставин виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, зокрема на основі положень ЦК України або ГК України, не є зміною самого рішення, а є процесуальним обов’язком суду. Суд має вирішити питання про наявність правових підстав для примусового виконання арбітражного рішення відповідно до ЦПК України. Також суд підкреслив, що питання про припинення зобов’язань боржника, які були підтверджені рішенням арбітражу, не виходить за межі розгляду заяви про надання дозволу на виконання цього рішення, оскільки присуджені до стягнення суми є зустрічними і безспірними, а сторони вже погодилися з рішенням арбітражного суду.
У справі № 824/80/22, в якій Компанія Evor Consulting OU подала позов проти фізичної особи з вимогою визнати та виконати рішення Арбітражного суду про стягнення 5 000 000, 00 євро неустойки, оскільки фізична особа (громадянка України) прострочила сплату передоплати за купівлю повітряного судна. У цьому кейсі суд дійшов висновку, якщо до заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу заявник не додав оригінал арбітражної̈ угоди або нотаріально завіреної копії такої угоди, така заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень ЦПК України.
У справі №824/83/23 компанія Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (Республіка Польща) мала намір оскаржити рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, яким із компанії стягнуто 47 895 євро неустойки за порушення строку поставки продукції та 4 758, 88 євро на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 52 653, 88 євро на користь ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Рішенням у цій справі встановлено, що суд не може перевіряти правильність застосування складом арбітражу норм матеріального права, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав, передбачених законом для скасування рішення, інакше це буде перевищенням національним судом його повноважень. Суд дійшов до висновку, що така заява не підлягає задоволенню, оскільки ствердження компанії Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia, що рішення МКАС спрямоване на втручання у публічний порядок України є безпідставним та не підкріплюється належними доказами.
В умовах сучасної практики арбітражних спорів спостерігається тенденція до зростання кількості справ, шо розглядаються ad hoc арбітражем. Це дозволяє сторонам уникнути обмежень, пов’язаних з фіксованими арбітражними установами, забезпечуючи більшу гнучкість і швидкість процедури.
Наприклад, за матеріалами справи № 4820/1103/22 цікавим моментом було призначення арбітражного розгляду через ad hoc механізм, що стало можливим завдяки точному формулюванню арбітражного застереження у контракті. Водночас, відповідно до обставин справи № 824/22/24, розгляд відбувався одноосібно, також через ad hoc арбітраж, що підкреслює зростаючу роль таких арбітражних механізмів у поточних умовах.
Ця тенденція свідчить, що вирішення спорів через ad hoc арбітраж набирає обертів, через свої переваги над інституційними.
Основні зміни в правовому регулюванні арбітражу
12 липня 2024 року Президія МКАС при ТПП України затвердила зміни до Регламенту, що стосуються прийняття позовів, які виникають з двох або більше договорів. Згідно з новою ст.17 Регламенту Голова МКАС може прийняти до розгляду позов, що містить вимоги з кількох договорів, якщо ці вимоги можна виділити в окремі позови. Позивач може наполягати на одночасному розгляді таких вимог, якщо це підвищує ефективність процесу, при умові, що арбітражні угоди сумісні. Крім того, згідно з доповненням до пункту 9 розділу III Положення про арбітражні збори, арбітражний збір для позовів з кількох договорів обчислюється як сума зборів для кожного договору без додаткового реєстраційного збору. Це дозволяє знизити витрати та прискорити процес, оскільки уникнути подвійного нарахування реєстраційних зборів. Зміни сприяють оптимізації арбітражного процесу та зменшують витрати для сторін.
Комплаєнс політика МКАС і МАК при ТПП України (ICAC/UMAC)
Комплаєнс політика МКАС та МАК при ТПП України, затверджена 6 березня 2024 року, регулює розгляд справ з підсанкційним елементом, зокрема, коли сторони або їхні пов’язані особи підпадають під санкції. Вона вимагає додаткової інформації про санкції, що можуть вплинути на тривалість процесу, але затримки не вважаються порушенням з боку арбітражу. Відповідальність за порушення санкцій несе учасник, а не органи арбітражу. Всі документи повинні подаватися в електронному вигляді, а основні процесуальні документи — в паперовому, якщо не домовлено інше. Сплата зборів здійснюється через банківські реквізити без виставлення рахунків. Усні слухання проводяться через відеоконференцію до завершення військової агресії проти України.
Арбітражна практика на користь українських компаній проти рф
Масштаб позовів проти росії за міжнародними інвестиційними угодами, можливо, досягає переломного моменту. Тактика процесуального затягування та перешкоджання з боку росії виявилася в цілому невдалою. Спроби росії зірвати арбітражні розгляди, порушені проти неї, поки що виявилися неефективними. У деяких випадках росія відмовляється брати участь в арбітражному розгляді. У 2019 році росія змінила свою стратегію і почала вживати широкий спектр процесуальних заходів, включно з поданням клопотань про розмежування і забезпечення витрат, а також оскарження місця арбітражу, призначення конкретних арбітрів і навіть органів, що призначають арбітрів.
Жодне з цих зусиль не завадило прогресу арбітражних проваджень проти росії. За даними Британського інституту міжнародного та порівняльного права, середня тривалість кримських арбітражів становить 4,8 року, що відповідає тривалості спеціальних проваджень ЮНСІТРАЛ та проваджень у Міжнародному центрі з врегулювання інвестиційних спорів.
Арбітражні суди одноголосно визнали росію винною в арбітражах, пов'язаних із Кримом
В енергетичному секторі найбільша приватна енергетична компанія України (ДТЕК) отримала 267 мільйонів доларів США, а українська державна нафтогазова компанія (Нафтогаз) — 5 мільярдів доларів США. Численні інвестори в автозаправні станції також були учасниками двох різних арбітражів, в яких арбітражні суди присудили їм 34,5 млн доларів США («Стабіл» проти росії) та 55 млн доларів США («Укрнафта» проти росії). У банківському секторі арбітражний суд присудив українському державному банку «Ощадбанк» 1,1 млрд доларів США.
У секторі нерухомості у справі Everest Estate LLC проти росії інвестору було присуджено 150 млн доларів США, тоді як сума, присуджена інвесторам у справі «Лугзор проти росії», залишається невідомою. В авіаційному секторі очікується квантифікаційне рішення після того, як арбітражний трибунал визнав росію відповідальною у спорі щодо інвестицій в аеропорт «Бельбек» поблизу Севастополя («Бельбек проти росії»).
Відмова Верховного Суду Росії від виконання арбітражного рішення
Між компаніями C. Thywissen GmbH та ВАТ «Новосибірськ Хлібопродукт» виник спір через нібито порушення контракту, у якому останній не виконав зобов'язання щодо постачання насіння льону. Арбітражний трибунал ухвалив рішення на користь Thywissen, однак Верховний Суд Росії, у рішенні від 26 липня 2024 року, відмовився від виконання арбітражного рішення, керуючись застереженням про публічний порядок за Нью-Йоркською конвенцією. Суд аргументував свою відмову частково національностями арбітрів, оскільки вони походили з країн, що вважаються «недружніми» згідно з російським законодавством (Україна, Велика Британія та Данія).
Це рішення підкреслює потенційні труднощі з виконанням міжнародних арбітражних рішень у країнах, де існує політично мотивоване обмеження на визнання іноземних арбітражних рішень, особливо коли мова йде про країни, що перебувають у стані політичних або економічних суперечок з росією. Для українських компаній це є важливим нагадуванням про можливі труднощі у виконанні арбітражних рішень в «недружніх» юрисдикціях.
Переваги Лондонського арбітражу для українських компаній у міжнародних фінансових спорах
Нещодавнє рішення англійського суду у справі CL-2023-000005 підтвердило ефективність Лондонського арбітражу для вирішення міжнародних спорів та можливість використання примусових заходів англійських судів, як-от заморожування активів, для забезпечення виконання рішень.
Відповідачі є засновниками компанії кіпрської холдингової компанії українського імпортно-експортного бізнесу. У 2019 році компанія позичила близько 75 мільйонів доларів США від двох інвестиційних фондів, якими управляє Позикодавець відповідно до умов Фінансової угоди. Заборгованість підтримується рядом забезпечень, відповідно до яких кожен з відповідачів погодився виступати особистими поручителями по позиках. Договір про поруку містить арбітражні пункти з місцезнаходженням у Лондоні за правилами LCIA.
Українські компанії можуть скористатися цими перевагами, включаючи арбітражні умови з місцезнаходженням у Лондоні в контракти, що дасть їм доступ до потужних примусових механізмів для захисту своїх прав у міжнародних суперечках. Зокрема, лондонський арбітраж забезпечує нейтральність, конфіденційність і можливість ефективного виконання арбітражних рішень через англійські суди, що є особливо важливим у міжнародних фінансових та комерційних спорах.