На даний момент в Україні одним з актуальних питань є проблема державних закупівель за державні кошти, які відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» повинні базуватися на принципах максимальної економії та ефективності, запобігання корупційним діям і зловживанням, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

У переважній більшості країн процедура leniency є основним джерелом отримання доказів при розслідуванні картелів антимонопольними відомствами. Тому поява Порядку, який передбачає процедуру звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій є, безперечно, позитивним явищем.

Чи є в Україні фахівці з трансфертного ціноутворення? Адже за кордоном, там, де це вже не перший рік існує, великі компанії подекуди мають цілий штат відповідних співробітників. Які у нас перспективи, з кого формувати спеціалістів?

Відповіді спікерів на поточні запитання під час семінару

Редакція «Юридичної газети» ЗВЕРНУЛАСЯ ЗА ПРАВОВОЮ ОЦІНКОЮ ДО юристів щодо норм нового КПК у частині прав захисника у зборі доказів.

Редакція «Юридичної газети» ЗВЕРНУЛАСЯ ЗА ПРАВОВОЮ ОЦІНКОЮ ДО юристів щодо законопроекту про захист авторського права в Інтернеті.

Отримання інформаційного запиту або візит представників Антимонопольного комітету України з перевіркою в рамках розслідування часто стає несподіваним сюрпризом для компаній. При цьому важливо розуміти, що залучення компанії до розслідування АМКУ не обов’язково пов’язане із підозрами у вчиненні нею порушення конкуренційного законодавства.

Для того щоб розібратись, як захищати порушення авторського та суміжного права у мережі Інтернет, необхідно розуміти предмет спору.

Слід визнати, що станом на сьогодні особа, яка публікує певну інформацію в мережі Інтернет, несе достатньо значні ризики. Вони пов’язані насамперед з тим, що будь­хто, для кого Інтернет є засобом отримання інформації, може скопіювати твір автора та використати його на свою користь.

Положення Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб)» повністю відповідають його назві.

Чекаємо, коли Президент України підпише Закон № 2990 та введе його в дію з вересня 2014 року. Сподіватися на внесення змін, доповнень чи будь­яке доопрацювання марно, тому адвокатська спільнота вже думає, як буде діяти з осені наступного року.

На сьогодні прийняття законопроекту № 2290 є одним з найсуперечливіших результатів законодавчої ініціативи. На думку більшості громадян, ці зміни не вирішать тих проблем, які повинні вирішити, а лише нададуть вузькому колу зацікавлених осіб додаткові важелі для тиску на малий та середній бізнес.

Хотілось би провести юридичний аналіз нововведень, але це буде дуже великий обсяг інформації, насичений юридичною термінологією та порівняннями, яка, скоріш за все, не дасть можливості донести думку.

Багато експертів і юристів дотримуються тієї точки зору, що введення таких спеціальних кримінально­правових заходів відповідальності юридичних осіб не тільки суперечить вітчизняній правовій доктрині кримінального права, а може слугувати ще й інструментом для порушення прав юридичних осіб, з огляду на відсутність ефективного механізму захисту юридичної особи від можливих обвинувачень.

Як свідчить усталена практика здійснення державних закупівель (торгів) в Україні, значна частина учасників торгів не можуть стати їх переможцями у зв’язку навіть не з недобросовісною (протиправною) поведінкою деяких суб’єктів господарської діяльності – учасників торгів, а у зв’язку з формальними порушеннями процедури підготовки документів та інших, на перший погляд, незначних процедурних питань.

У 2006 році у сфері державних закупівель з’явився новий аспект, а саме  – антимонопольне регулювання. Нових рис він набув у 2010 році разом із прийняттям Закону України «Про здійснення державних закупівель», за яким Антимонопольний комітет України набув повноважень органу оскарження процедури здійснення державних закупівель.

З кожним роком кількість виявлених та припинених органами Антимонопольного комітету України порушень у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, зростає. Із прийняттям норми ст. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у грудні 2008 року, передбачене відповідною статтею порушення стало найпоширенішим з усього блоку порушень у вигляді недобросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» № 2289­VI від 01.06.2013 року (далі – Закон) за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель, суб’єкт оскарження має право звернутися до Антимонопольного комітету.

Напевно, усім відомий вираз: «Усе, що відбувається – відбувається на краще». Чи застосовується такий підхід і до змін у нашому законодавстві?

Останнім часом практика надання послуг у сфері дотримання вимог законодавства (compliance) стала одним із популярних напрямів роботи юридичних фірм. Особливо це стосується галузі антимонопольного права, де закони є доволі складними, а практика – надзвичайно широкою й потребує специфічних знань і тривалого досвіду.

Кількість виявлених та припинених органами Антимонопольного комітету України порушень у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, щороку зростає. Причини цього варто шукати в наступному.

Нещодавно на сайті Міністерства доходів і зборів України з’явилося повідомлення про оподаткування грошових переказів. Зокрема, у ньому йшлося про те, що грошові перекази, отримані громадянином України на поточні чи карткові рахунки з джерелом походження за межами України, розглядаються як іноземні доходи. Тому такі доходи підлягають оподаткуванню за результатами подання річної податкової декларації та за ставками 15 або 17 відсотків.

28 травня цього року відбувся семінар на тему «Трансфертне ціноутворення та податкові спори щодо відшкодування ПДВ», співорганізаторами якого виступили Единбурзька бізнес­школа у Східній Європі та ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». Подібні бізнес­семінари мають регулярний характер і покликані забезпечити представників топ­ і мідл­менеджменту актуальною інформацією у сфері бізнесу та управління.

Оцінюючи конкурентні відносини на пострадянському просторі, можна помітити декілька трендів, що стосуються інтелектуальної власності. Перший – заволодіти чужою власністю та заробити на ній. Другий – створити своєму конкурентові перешкоди на ринку та виграти час, встигнувши заробити, поки конкурент не повернеться до гри. Третій – скористатися здобутками та репутацією конкурента.

Міжнародне структурування останнім часом стає поширеним явищем, характерним для середнього та великого бізнесу. Зазначене пояснюється тим, що міжнародне структурування дозволяє не тільки використати переваги різних юрисдикцій задля юридичної та податкової оптимізації бізнесу, але й ефективно захистити його від рейдерських атак.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97­ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписану від імені України 9 листопада 1995 року, Перший протокол, протоколи № 4 і № 7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року, та протоколи № 2 і № 11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі.

Як поняття «документ у кримінальному провадженні», при всій його значущості та неодноразовому розгляді є недостатньо розробленим на теоретичному та практичному рівнях. У статті йдеться про правильне розуміння суті документа як складової матеріалів кримінального провадження та як джерела доказової інформації, за допомогою якого інформація зберігається і передається у часі, просторі.

Для повної та продуктивної діяльності кожен суб’єкт господарювання повинен мати матеріальну базу для ведення господарської діяльності. Таку матеріальну основу складає цілісний майновий комплекс, що включає речі (як об’єкт цивільних прав), майнові права, а також немайнові права, пов’язані з майновими (ст. 66 ч. 3 ГК України).

Із 3 лютого 2013 року набрав чинності Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» № 5073­VI від 5 липня 2012 року (далі – Закон № 5073­VI), яким запроваджено низку новел у правовому регулюванні благодійної діяльності.

Визнання України піратом № 1 у світі, як повідомляли минулого тижня численні ЗМІ, спонукало чиновників до активних дій. Як результат уже 31 травня на сайті Міністерства освіти і науки України з’явився законопроект, що пропонує внесення змін до декількох законодавчих актів, які вважаються ключовими у правовому регулюванні права інтелектуальної власності.

З 1 вересня 2014 року юридичну особу можна буде притягнути до кримінальної відповідальності за вчинення низки злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України.

З 1 січня 2015 року в Україні планується заборона продажу та обігу необробленого молока, сиру домашнього виробництва, а також м’яса тварин подвірного забою. Саме так передбачено нормами Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» і зобов’язаннями, які Україна взяла при вступі до ВТО.

1 червня 2013 року об 11.00 у приміщенні актового залу адміністративної будівлі Міністерства юстиції України відбулося урочисте нагородження переможців VI Всеукраїнського конкурсу шкільних малюнків «Мої права», приуроченого до Дня захисту прав дитини.

Постійне створення нових об’єктів інтелектуальної власності, зокрема, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, звісно, супроводжується багатьма питаннями, першочергове місце серед яких посідає правова охорона цих об’єктів, прав та інтересів їхніх авторів. Ситуація, яка наразі склалася в сфері реєстрації та використання прав інтелектуальної власності в Україні, залишається досить суперечливою і свідчить про неефективне функціонування системи її охорони й потребує значного вдосконалення.

Найважливіший успіх – це сформувати ефективну й збалансовану команду, в якій підтримуються дух професіоналізму і бажання зробити для клієнта краще й більше, ніж може бути достатньо. «Астерс» це вдається впродовж багатьох років, і саме це забезпечує нам довіру і найвищу оцінку наших професійних і ділових якостей нашими клієнтами.