Антимонопольне врегулювання процедур державних закупівель

Антимонопольне регулювання за своєю суттю є функцією контролю при здійсненні державних закупівель товарів (послуг).

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Як свідчить усталена практика здійснення державних закупівель (торгів) в Україні, значна частина учасників торгів не можуть стати їх переможцями у зв’язку навіть не з недобросовісною (протиправною) поведінкою деяких суб’єктів господарської діяльності – учасників торгів, а у зв’язку з формальними порушеннями процедури підготовки документів та інших, на перший погляд, незначних процедурних питань.

Отже, на мою думку, однією з головних функцій такої правової інституції, як антимонопольне регулювання державних закупівель, є узагальнення принаймні основних помилок, які допускають учасники торгів.

Аналізуючи здійснення замовниками закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, хочу навести приклад дослідження за період січень – грудень 2012 року, проведеного на основі даних щодо оголошень про проведення процедур закупівлі, оголошень про результати закупівель, повідомлень про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, повідомлень про відміну процедури закупівлі в одного учасника, оприлюднених на загальнодержавному веб­порталі «Державні закупівлі» (далі – веб­портал), довідок щодо розгляду Антимонопольним комітетом України скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель та інформаційні повідомлення про порушення, які були виявлені органами Держказначейства.

За даними веб­порталу, протягом 2012 року замовниками було опубліковано в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» та оприлюднено на веб­порталі 116 384 оголошення про проведення процедур закупівель. Серед них найбільшу частку – 51,85 відсотка – становлять оголошення про проведення закупівель за процедурою відкритих торгів, яка є найбільш конкурентною і прозорою процедурою.

Водночас доволі велика частка відмінених процедур закупівлі або визнаних такими, що не відбулися, – 24,55%, свідчить про неможливість позитивного завершення значної кількості процедур закупівель.

 

Основними причинами скасування торгів або визнання їх такими, що не відбулися, замовники визначають:

–       подання для участі в торгах менше ніж двох пропозицій конкурсних торгів;

–       допущення до оцінки пропозицій менше ніж двох учасників;

–       відхилення всіх пропозицій конкурсних торгів відповідно до вимог Закону;

–       відсутність подальшої потреби у товарах, роботах або послугах.