Оцінюючи конкурентні відносини на пострадянському просторі, можна помітити декілька трендів, що стосуються інтелектуальної власності. Перший – заволодіти чужою власністю та заробити на ній. Другий – створити своєму конкурентові перешкоди на ринку та виграти час, встигнувши заробити, поки конкурент не повернеться до гри. Третій – скористатися здобутками та репутацією конкурента. Не буду сперечатися, що є й інші, проте дозволю собі зупинитися на перших трьох як характерних для нашого, українського, ринку в умовах нашого, українського, законодавства.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Інструментом у таких діях дедалі частіше виступають охоронні документи на об’єкти інтелектуальної власності (патенти, свідоцтва), які надають певні права особі, що їх отримала. Я навмисно не пишу, що об’єкти інтелектуальної власності є тими самими інструментами, і ось чому.
Об’єкт інтелектуальної власності є результатом творчої діяльності людини: об’єкт авторського права має нести відбиток авторства; торговельна марка – оригінальні логотип, слово, слоган, що запам’ятовуються і здатні викликати у споживача асоціації з певним товаром, послугою, компанією; промисловий зразок – новий зовнішній вигляд товару, його упакування або етикетки; корисна модель – нова комбінація ознак, які у сукупності надають змогу досягати певного технічного результату; винахід – нове і неочевидне технічне рішення, яке характеризується винахідницьким рівнем. Для правової охорони вказані об’єкти повинні відповідати умовам, зазначеним в законодавстві. Проте процедури отримання правової охорони передбачають експертизу відповідності таким умовам лише для двох об’єктів – для торговельних марок та винаходів. Для інших об’єктів проводиться лише формальна експертиза, і охоронні документи видаються під відповідальність заявника. Зрештою, і кваліфікаційна експертиза не в змозі повністю гарантувати отримання свідоцтва на торговельну марку або патенту на винахід особами, що мають на це право, та на об’єкти, які повністю задовольняють вимоги, передбачені законодавством. Тож можна стверджувати, що в багатьох випадках саме подальше використання прав інтелектуальної власності розставляє крапки над «і» – що дійсно є об’єктом інтелектуальної власності, а в яких випадках права були отримані на об’єкт, який критеріям охороноздатності не відповідає: твір не є оригінальним або має місце плагіат, торговельна марка не виконує розрізнювальні функції, промисловий зразок і корисна модель не є новими, а винахід є очевидним.
Як заволодіти чужою власністю та заробити на ній?
Найпоширеніший варіант – реєстрація відомої торговельної марки, що в Україні не має правової охорони, найчастіше внаслідок того, що компанія не розглядала Україну як привабливий та перспективний ринок. Проте така марка досить відома споживачам – зрештою, Інтернет, телебачення, кіно стирають кордони, українці подорожують, шопінгують за кордоном, читають модні журнали, замовляють товари через Інтернет, купують на аукціонах і досить непогано обізнані як у світових новинках, так і в брендах класичних та авторитетних.