Заборона необробленої продукції: що їстимуть українці?

З 1 січня 2015 року в Україні планується заборона продажу та обігу необробленого молока, сиру домашнього виробництва, а також м’яса тварин подвірного забою. Саме так передбачено нормами Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» і зобов’язаннями, які Україна взяла при вступі до ВТО. Відтак, твердять фахівці з аграрних питань, 2015 рік стане серйозним випробуванням на міцність як для українських селян, для яких тваринництво залишається основним джерелом доходів, так і для вітчизняної тваринницької галузі в цілому. Оскільки, згідно з офіційною статистикою, переважно молоко і значну частину м’яса дотепер виробляють особисті селянські та фермерські господарства. Що робити за ситуації, яка складається в аграрному секторі і які небезпеки чатують на вітчизняний продовольчий ринок у майбутньому? Ці та інші питання обговорювалися на черговому засіданні Національного прес­клубу з аграрних та земельних питань.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

 

Де вихід?

За словами керівника напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» Миколи Гриценка, такі обмеження зумовлені вступом України до СОТ і бажанням вітчизняних виробників просунути свою продукцію тваринного походження на зовнішні ринки, у тому числі й на ринки Європейського Союзу, де діють суворі вимоги щодо якості та безпеки цієї продукції. До слова, під час вступу до СОТ Україна взяла на себе зобов’язання наблизити вітчизняні норми показників безпечності до загальноприйнятих. Саме на виконання міжнародних зобов’язань у 2009 році й був ухвалений Закон «Про безпечність та якість харчових продуктів», який набрав чинності ще 1 січня 2010 року, але окремі його норми були відтерміновані. Цей нормативно­правовий акт містить декілька норм з досить жорсткими вимогами, які насамперед стосуються особистих селянських господарств. Зокрема, їм забороняється продавати м’ясо тварин, забитих на подвір’ї. Утім, що мали робити особисті селянські господарства за відсутності системи забійно­санітарних пунктів, послугами яких вони мали користуватися? Відповідь напрошувалася сама собою: у разі набрання цими нормами закону чинності у 2010 році на країну чекав би колапс зі збутом тваринницької продукції. Фахівці не виключають: якби не відтермінували обмежувальні норми «харчового» закону, три роки тому продовольча безпека України могла опинитися під загрозою.