Хочу ще раз наголосити, що забезпечення незалежного функціонування органів судової влади на визначених Конституцією України засадах є обов’язковою умовою належного захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, розвитку демократичного суспільства, розбудови правової держави.

Своєю роботою Верховний Суд України довів, що він може не тільки ефективно захищати інтереси наших співвітчизників, але й здатний до змін. Серед найвідчутніших новел і утворення системи адміністративних судів, адже саме зі стін Верховного Суду прозвучали пропозиції щодо необхідності запровадження адміністративної юстиції в Україні.

Розбудова демократичної та правової держави ґрунтується на основоположному принципі організації суспільства – дотриманні прав людини. Тому головні завдання правосуддя – забезпечення верховенства права, здійснення захисту прав людини і основоположних свобод, відновлення порушених прав

Світовий досвід свідчить, що верховні суди відіграють ключову роль у національних загальносуспільних процесах. Відбувається це через реалізацію ними свого особливого (найвищого) правового статусу при здійсненні правосуддя

Судді не десантуються до нас з іншої планети. Вони масово йдуть з інших заангажованих державних посад. Це колишні прокурори, адвокати тощо. У них залишаються горизонтальні зв’язки із тією ж прокуратурою, то про незалежність в такому разі дуже складно говорити

Ті, хто критикує суддю, нехай би спробували розглянути справу – невелику, бодай на дві сторінки, організувати всю роботу... А в провадженні сотні справ

У другому циклі УПО Україна отримала понад 20 рекомендацій ООН, які стосуються судової системи.

Ми постійно кажемо про несправедливі суддівські рішення, але мовчимо про те, що 90% позовів задовольняються. Інша проблема – невиконання рішень національних суддів.

Авторами нещодавно затвердженого Порядку надання дозволу на розміщення та/або обіг цінних паперів українських емітентів за межами України (далі – Порядок) декларується можливість отримання вітчизняними емітентами додаткових фінансових ресурсів за межами України

Рішення ЄСПЛ є формою вираження правової позиції Суду, що набувають прецедентного характеру через те, що в ньому викладені тлумачення положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), яка 17 липня 1997 року фактично була прирівняна до національного законодавства України

Закон України «Про доступ до публічної інформації» є одним з декількох законів, які використовуються владою як вітрина змін та реформ, що відбуваються в Україні

Корпоративні спори всередині господарських товариств стали на сьогодні звичним явищем. Спостерігається порушення корпоративних прав акціонерів не тільки внаслідок неправомірних рішень загальних зборів учасників товариств

Протягом 2011–2012 років справді спостерігалося збільшення кримінальних справ щодо ухилення від сплати податків та фіктивного підприємництва. Вважаю, що кількість справ залишиться на такому ж рівні ще протягом щонайменше двох років

Рішення «ні про що». Саме так після уважного вивчення можна охарактеризувати рішення КСУ з так званої жашківської справи від 20.01.2012 р.

Попри всю критику міжнародних судових установ, останні є і залишатимуться чи не найважливішим елементом системи засобів мирного врегулювання міжнародних спорів. Практика свідчить також про те, що сьогодні міжнародні судові установи здійснюють своєрідний контроль за діяльністю держав, а також своїми рішеннями безпосередньо впливають на розвиток міжнародного права та становлення верховенства права в державах з різними правовими системами, традиціями та устроями

Процедура рассмотрения жалобы, которая в большинстве случаев проходит в ЕСПЛ в отсутствие заявителя, может длиться годами.

Україна має «дитячий вік» у Світовій Організації Торгівлі (далі – СОТ), якщо порівняти зі «старожилами» СОТ. Проте ми б не стверджували, що відносини України із СОТ «не можна назвати простими»

В большинстве случаев, когда речь идет о Международном суде ООН, а точнее просто о Международном суде, большинство мнений сводится к тому, что деятельность данного международного органа недостаточно эффективна или ее, как минимум, необходимо реформировать и усовершенствовать. Такие выводы, безусловно, имеют под собой основания, но можно ли считать их абсолютными?

Ще до 2011 року наявність у касаційної скарги такого юридичного дефекту, як «необґрунтованість порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права», була підставою для залишення касаційної скарги без руху, а в заявника була можливість усунути існуючі недоліки

П. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу Адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) передбачає право Адміністративного суду Касаційної інстанції відмовити в прийнятті касаційної скарги з мотивів її необґрунтованості. Ніякого спеціального трактування поняттю «обґрунтованість» КАСУ не надає, отже, поняття «обґрунтованість» є цілком оціночним та суб’єктивним критерієм, який вирішується виключно на розсуд конкретного судді

Статистичні показники про стан здійснення судочинства Вищим адміністративним судом України за 2011 рік свідчать про зменшення відмовного показника у відкритті касаційного провадження на 6% порівняно з аналогічним періодом 2010 року

Цей захід свідчить про об’єктивне бажання суспільства удосконалити склад суддівського корпусу, забезпечити довіру до нього народу та, врешті-решт, мати впевненість у непогрішній діяльності українського суду. Безперечно, це є також запорукою утвердження верховенства права в Україні.

Ми схильні вважати, що прийняття Кодексу суддівської етики змінить це обличчя судді. На жаль, на сьогодні авторитет судів і суддів перестав бути беззаперечним, як це було колись. І від цього мені як правнику, як вченому дуже прикро про це говорити

Я ознайомився із допрацьованим Кодексом. Наразі він є більш ґрунтовним, змістовним і звичайно, у ньому є певні новели, які відсутні в Кодексі професійної етики судді, поданому Радою суддів.

За офіційною статистикою, у період з 1959-го по 2011 рік Європейський суд з прав людини (далі – Суд) прийняв 822 рішення по справах, відповідачем в яких виступала Україна

На фоні ситуації, яка сьогодні склалася в українській судовій системі, дедалі більшої популярності набуває Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) як єдина судова інстанція, яка здатна забезпечити справедливий розгляд справи та відновлення порушених прав людини

Неможливість подання непрямих позовів акціонером, зокрема, позовів, спрямованих на запобігання відчуження активів товариства шляхом укладення угод з третіми особами, є гострою проблемою національного правозастосування і приводом поставити під сумнів ефективність національної системи судового захисту.

На сьогодні подання скарги до Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) стало настільки популярним засобом захисту своїх прав серед громадян України, що Україна посіла 4 місце серед 47 країн – членів Ради Європи за кількістю звернень до Європейського суду

Отличительной чертой семьи общего права (колыбели судебного прецедента) является то, что судебные решения, принятые ранее, имеют обязательную силу для последующих аналогичных дел. Этот принцип известен как stare rationibus decidendis или коротко stare decisis (от лат. «стоять на решенном»).

У цій статті хотіли б висловити декілька міркувань стосовно процедур оскарження рішень податкових органів. Наш інтерес викликала практика проведення податкових перевірок в рамках розслідування кримінальних справ про ухилення від сплати податків, що на сьогодні стрімко зростає

У цій статті ми спробуємо розглянути ґенезу питань транссексуальності у практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) та коротко розглянемо використання рішень Європейського суду з прав людини з питань транссексуальності національними судами України та на реалізацію у національному законодавстві принципів, на яких базується правове становище транссексуальних людей у практиці ЄСПЛ.

Значна кількість рішень Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справах про порушення ст. 10 Європейської конвенції, (яка, згідно з практикою суду, стосується не лише права на свободу вираження поглядів, а й захищає право на доступ до інформації), сформували норми, які є джерелом права в Україні, а відтак, повинні імплементовуватися в нашу національну правову систему

Сегодня мы поговорим о том, как разрешаются споры в международном порядке. Споры эти могут возникать как между физическими лицами и государством, так и между самими государствами. В обоих случаях предусмотрены совершенно различные процедуры поиска истины в споре.

Відносини України зі Світовою організацією торгівлі (далі – СОТ) не можна назвати простими. За декілька років членства в організації через низку політичних кроків країна вже здобула репутацію недобросовісного партнера

Международный суд ООН (далее – МС ООН) – это главный международный судебный орган, задача которого разрешать конфликтные ситуации между государствами и иными субъектами международного публичного права, которые признают юрисдикцию суда

Залучення коштів у розвиток бізнесу потребує чимало українських компаній. Деякі з них можуть отримати позики чи інвестиції від внутрішніх (українських) компаній, проте є галузі, для яких залучення іноземних інвестицій є нагальною потребою.

Відомості про особу можуть бути приватними і доступними лише їй, а також певною мірою публічними, сформованими органами державної влади, організаціями, установами тощо, наприклад: ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані і т. п.

Непоодинокі випадки, коли у відповідь на звернення з касаційною скаргою заявник отримує від Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ) ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження у зв’язку з необґрунтованістю касаційної скарги

Асоціація правників України (Комітет АПУ з альтернативного вирішення спорів і відділення АПУ у Львівській області), Українська Арбітражна Асоціація та Адвокатське об’єднання Arzinger провели 15 лютого 2013 року у Львові унікальний за форматом захід «Вирішення спорів за чашкою кави»: обговорення питань професійної етики в арбітражі», у рамках якого доповідачі та учасники обговорили актуальні питання арбітражу в затишній львівській кав’ярні за ароматною кавою.

З прийняттям нового законодавства про доступ до публічної інформації розширилися можливості не тільки журналістів, а й усіх громадян України, оскільки Закон України «Про звернення громадян», як не прикро, не відповідав очікуванням.

Новий 2013 рік для працівників сфери кримінальної юстиції приніс досить багато змін, що здебільшого стосуються набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом. Це, у свою чергу, викликало неоднозначну реакцію осіб, які працюють у даному секторі. Дійсно, положення КПК містять багато норм, що для України є певною мірою революційними і поки що не мають достатньої практики застосування як адвокатами, так і слідчими, прокурорами та суддями. Перші кроки українських правозахисників у застосуванні норм КПК на практиці показують недосконалі моменти, які бажано коригувати та приводити у відповідність до «ринкових» вимог. Вже на шпальтах деяких ЗМІ можна побачити заяви працівників правоохоронних органів про те, що відсутність такої стадії, як «порушення кримінальної справи», спричиняє певні труднощі для особового складу. Звичайно, це лише перші місяці роботи нового КПК, проте для його вдосконалення потрібні будуть консультації з тими, хто працює з кримінальною юстицією щоденно. Для обговорення новин процесуального законодавства «Юридична газета» звернулася до почесного президента адвокатської компанії «Баганець та партнери» Олексія Баганця.