Неможливість подання непрямих позовів акціонером, зокрема, позовів, спрямованих на запобігання відчуження активів товариства шляхом укладення угод з третіми особами, є гострою проблемою національного правозастосування і приводом поставити під сумнів ефективність національної системи судового захисту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Розглядаючи це питання, ми не можемо не звернутись до рішення Конституційного Суду України у справі № 1-10/2004 від 1 грудня 2004 року (справа про охоронюваний законом інтерес).
Серед іншого, Конституційний Суд України у цьому рішенні зазначив, що «акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства».
Тобто Суд визнав право акціонера на оскарження рішень або дій органів акціонерного товариства чи окремих акціонерів у разі, якщо останні порушують передбачені законом його права та інтереси.
Водночас, у цьому рішенні Конституційний Суд України з посиланням на обмежену компетенцію вказав, що судовий захист охоронюваних законом інтересів товариства, що не є тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, здійснюється у спосіб, визначений законом.