З моменту прийняття Закону України «Про захист персональних даних» та ратифікації Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних в Україні почались активні процеси, спрямовані на врегулювання правових відносин, пов’язаних із захистом і обробкою персональних даних, та на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних. Завдання, яке поставили перед собою законодавці, доволі не просте. Проблема реалізації деяких положень законодавства про захист персональних даних закладена у змісті як самого об’єкта захисту, так і характеру правовідносин, що підлягають регулюванню. Персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не особливо заглиблюючись у зміст цього визначення, очевидною є його надмірна узагальненість. Фактично, захисту підлягає певний унікальний набір інформації про особу, за допомогою якого її можна ідентифікувати. Джерелом формування такої інформації є як особа, якої вона стосується, так і інші особи. Відомості про особу можуть бути приватними і доступними лише їй, а також певною мірою публічними, сформованими органами державної влади, організаціями, установами тощо, наприклад: ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані і т. п.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |