Рішення «ні про що». Саме так після уважного вивчення можна охарактеризувати рішення КСУ з так званої жашківської справи від 20.01.2012 р. Його ухвалення двічі піднімало хвилі гіпотетичних небезпек для суспільства. Спершу – безпосередньо після появи, удруге – на початку цього року, після опублікування статті поважної громадської організації, автори якої чомусь вирішили, що на підставі цього рішення КСУ можна виносити журналістам обвинувальні вироки за втручання в приватне життя посадовців. Насправді ані в мотивувальній частині рішення, ані в резолютивній немає жодного нового інструменту, який можна було б використати проти медіа або для обмеження прав їх творчих працівників. Серед нормативно-правових актів, які аналізували судді та на які є посилання у «жашківській справі», у т.ч. документи Ради Європи. Наприклад, у п. 3.3 зазначено: «Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року № 1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6)…Перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави, передбачає не тільки гарантії захисту … а й додаткові правові обтяження…».
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |