Україна має «дитячий вік» у Світовій Організації Торгівлі (далі – СОТ), якщо порівняти зі «старожилами» СОТ. Проте ми б не стверджували, що відносини України із СОТ «не можна назвати простими». Справді, низка дій збоку України минулого року викликала занепокоєння серед членів СОТ. Так, у березні минулого року Україна ініціювала процедуру врегулювання спорів у рамках СОТ проти Австралії щодо «простого» маркування тютюнових виробів та у вересні ініціювала переговори щодо перегляду своїх тарифних зобов’язань у рамках СОТ стосовно більш ніж 350 тарифних позицій. Спробуємо розібратися, чому ці дії спричинили такий резонанс, чи дійсно можна вважати таку «поведінку» України недобросовісною і що найголовніше для юристів – чи відповідають такі дії України Угодам СОТ.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Почнемо в хронологічному порядку зі спору з Австралією. У 2011 році в Австралії було введено вимоги «уніфікованої» упаковки для тютюнових виробів. «Уніфікованою» є матова коричнева упаковка без використання будь-яких інших кольорів, товарних знаків і логотипів. Використання товарного знака дозволяється виключно в стандартній формі й установленим шрифтом під графічним попередженням про шкоду здоров’ю, розмір якого становить 75% лицьової сторони і до 90% зворотної сторони упаковки.
Україна заявляє, що такі вимоги є порушенням положень Угоди ТРІПС, Угоди ТБТ, а також ГАТТ-1994. При цьому головне питання, яке «розтривожило» членів СОТ і громадськість України, – навіщо Україні «скаржитися» на Австралію, якщо Україна не експортує в Австралію тютюнові вироби? У рамках СОТ ініціювання спору країною, яка не експортує товар на ринок держави, «дії» якої оскаржуються, не є загальноприйнятою практикою.
До того ж важливо зазначити, що згідно з Угодами СОТ постає головне питання, чи існує експортний інтерес в Україні, для того щоб мати право «оскаржувати» нові вимоги Австралії? Практика Органу з урегулювання спорів у рамках СОТ дає відповідь на це питання. Для ініціювання спору достатньою є наявність виробництва товару в країні і експортного потенціалу. Україна відповідає зазначеним двом критеріям, тому її дії не порушують угод СОТ. Дійсно, вони виходять за рамки загальноприйнятих «підходів», проте жодним чином не «йдуть у розріз» з положеннями Угод СОТ. Україна не перша, хто пішов таким шляхом. Таким же чином діяло США в спорі проти ЄС (див. ЕС – BananasIII). Разом з тим, на нашу думку, досить проблемним моментом, є те, що в день подачі запиту на консультації Президент України підписав Закон, який забороняв майже повністю рекламу тютюнових виробів, що демонструє певні невідповідності у внутрішній і зовнішній політиці держави.
Далі за хронологією, 14 вересня 2012 року Україна передала до СОТ документ з грифом «таємно», в якому висловила готовність розпочати переговори про підвищення зв’язаних тарифних ставок на 371 тарифну лінію, посилаючись на статтю XXVIII ГАТТ 1994. Після цього близько 60 країн висловили серйозне занепокоєння щодо намірів України переглянути значну частину своїх зобов’язань, як такі, що підривають основні принципи функціонування СОТ. Зокрема, 26 листопада 2012 року на засіданні Ради з торгівлі товарами СОТ 23 делегації (включаючи Бразилію, ЄС, Канаду, Китай, Корею, Сполучені Штати Америки, Туреччину, Швейцарію, Японію) оприлюднили спільну заяву з проханням відкликати заявку України на перегляд її тарифних позицій. Оскільки 12 грудня 2012 року закінчився тримісячний термін для подання заявок на участь у переговорах з Україною про зміну тарифних зобов’язань. Такі заявки були подані більш ніж п’ятнадцятьма державами – членами СОТ, включаючи США, країни ЄС, Аргентину, Бразилію, Єгипет, Індію, Канаду, Китай, Норвегію, Японію. Основною причиною такого «занепокоєння» є те, що з часу створення СОТ у 1995 році на підставі статті XXVIII ГАТТ 1994 ініціювалася досить незначна кількість переглядів і ініціювалися вони щодо незначних та/або технічних змін, зазвичай щодо 10 тарифних ліній у рамках одного перегляду. При цьому ні ГАТТ 1994, ні інші угоди в рамках СОТ не містять обмеження щодо кількості тарифних ліній, які можуть «виноситися» на перегляд.
Основне – це дотримання процедури, передбаченої в статті XXVIII ГАТТ 1994, та те, щоб за результатами перепогодження загальний рівень тарифів був не вищим, ніж установлений до перепогодження. Тобто підвищуючи зв’язану тарифну ставку на одну лінію, Україна повинна знизити її на іншу тарифну лінію. Тому представники Уряду України зараз сміливо заявляють, що Україна діє відповідно до положень Угод СОТ.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що Україна діє в рамках Угод СОТ і хоче зайняти належне місце у потязі світової торгівлі. Як зазначив, Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький, «ми не хочемо їхати на підніжці або в тамбурі, ми хочемо їхати у вагоні, на своїй полиці, яка була б не менш затишною і комфортною, ніж в інших пасажирів». Звичайно, при цьому зважаючи на свій «дитячий вік», Україна діє не завжди «зграбно». Але ж дітям багато чого можна пробачити…