На мій погляд, для успішного функціонування юридичного бізнесу, як, певно, і будь-якого іншого, клієнтоорієнтованність є одним з ключових факторів, адже якщо клієнт не буде задоволений послугами, що йому надані, він більше не звернеться до цього постачальника послуг, не порекомендує його, а в деяких випадках може й створити негативний імідж.

Говорячи про єдині стандарти, не можна назвати одну якусь істину в останній інстанції. Кожна юридична компанія залежно від ситуації порушує встановлені правила або доповнює їх чимось новим.

В отношениях с клиентами и среди сотрудников наша фирма, главным образом, руководствуется Правилами адвокатской этики (и пусть не все из нас адвокаты, принципы построения отношений с клиентами и с коллегами, закрепленные в этих правилах, можно рассматривать как универсальные для всех юристов) и Принципами поведения для юридической профессии, которые приняты Международной ассоциацией юристов.

Стандарти мають відповідати на питання, що та в який строк отримає клієнт у рамках надання конкретної послуги та юридичних послуг загалом. Відповідно, вони поділятимуться на загальні та стандарти надання окремих послуг.

Колектив нашої компанії зобов’язується дотримуватися чинних нормативно-правових вимог та здійснювати свою діяльність відповідно до чинного законодавства України.

Система стандартів роботи з клієнтами поважної юридичної фірми неодмінно повинна включати декілька складових, а саме: фіксовані строки надання відповідей, зони відповідальності, неухильний контроль якості виконаних робіт менеджером проекту, стандартизований облік виконаних робіт, а також послідовне та загальнообов’язкове дотримання корпоративних стандартів щодо оформлення всіх документів.

Юридична компанія стоїть на трьох китах: юристи, репутація та клієнти. Щоб заробити репутацію і здобути постійних клієнтів, юридична компанія повинна забезпечити задоволеність клієнтів співробітництвом. Кожна компанія знаходить свій рецепт успішної співпраці з клієнтами і рано чи пізно приходить до необхідності формалізувати цей процес, щоб забезпечити його застосування всіма співробітниками компанії.

Для споживачів можна рекламувати лікарські засоби (далі – ЛЗ), дозволені МОЗ до використання в Україні, що відпускаються без рецепта, а також якщо вони не внесені МОЗ до переліку заборонених до рекламування ЛЗ.

При оцінці даного питання потрібно розуміти інтереси як споживача, так і виробника. Споживачу потрібна якість і доступність, виробнику – просування фармацевтичної продукції на ринку.

Поняття недобросовісності з’являється в законодавстві України як на рівні загальних актів (зокрема, ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України говорить про недобросовісність здійснення особою свого цивільного права), так і на рівні спеціального регулювання (йдеться, зокрема, про недобросовісну конкуренцію, визначену ст. 1 та главами 2–4 Закону України № 236/96-ВР від 07 червня 1996 року «Про захист від недобросовісної конкуренції», та про недобросовісну рекламу, визначену ст.ст. 1, 10 Закону України № 270/96-ВР від 03 липня 1996 року «Про рекламу»).

Основним результатом прийняття Закону № 3778-VI від 22.09.2011 р. слід вважати те, що будь-які форми рекламування, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів на сьогодні є поза законом.

Необхідністю розширення меж правового регулювання у сфері реклами тютюнових виробів стала ратифікація Україною 15 березня 2006 року Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я з боротьби проти тютюну, відповідно до якої кожна Сторона вводить повну заборону на всі форми реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів.

Основним нормативно-правовим актом, який заклав фундамент усіх принципів та шляхів боротьби з тютюновою залежністю став Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 52, ст. 565).

Незважаючи на те, що чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено одним із завдань кримінального провадження недопущення пред’явлення обвинувачення невинуватій особі та підданця її необґрунтованому процесуальному примусу, правозастосовна діяльність контролюючих і правоохоронних органів прямує іншим шляхом.

Упродовж останніх 2–3 років набуло «популярності» кримінальне переслідування суб’єктів господарювання за начебто вчинення посадовими особами підприємств податкових злочинів.

Майже повністю змінилося законодавство, структура та схема реєстрації прав на земельні ділянки. До 2013 року реєстрація прав на земельну ділянку здійснювалася в державному реєстрі земель територіальними органами земельних ресурсів, разом із реєстрацією земельної ділянки видавався акт на право власності на земельну ділянку, а інформація вносилася до Державного реєстру земель.

З квітня 2011 року повноваження щодо реєстрації друкованих засобів масової інформації (далі – друкованих ЗМІ) здійснює Укрдержреєстр на підставі Положення про Державну реєстраційну службу України, а точніше Департамент легалізації обєднань громадян, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств.

У розпал сільськогосподарських робіт ця тематика актуальна, як ніколи. Адже з набранням чинності низкою нових нормативно-правових актів аграріям доводиться займатися й паперовою роботою, обсяг якої зростає з кожним роком. Тож з метою мінімізації подібних проблем 27 травня 2013 року було проведено семінар-тренінг «Актуальні проблеми використання земель сільськогосподарського призначення».

Ухилення від сплати податків є злочином, за який у нашій державі та у більшості країн світу передбачена кримінальна відповідальність, що є дієвим способом упередження правопорушень у сфері оподаткування.

Мабуть, усім відомо, що основним законодавчим актом у сфері трудових відносин уже тривалий час залишається Кодекс законів про працю, який було введено в дію ще в 1972 році. Весь цей час політика держави була спрямована на приведення норм чинного законодавства до трудових відносин, які встановлювалися в результаті динамічного розвитку суспільних відносин, шляхом внесення численних змін до Кодексу законів про працю.

Кожна слідча чи інша процесуальна дія слідчого або особи, яка провадить дізнання, судові рішення, вказівки прокурора та інша інформація, що має значення для кримінального провадження, повинна фіксуватися в одному або декількох документах.

Наразі юристи-практики перебувають у стадії очікування набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України 13.04.2012 року. Про необхідність реформування кримінального процесу розмови почались одразу після здобуття Україною незалежності. Та лише цього року відбулися рішучі зміни в цьому контексті.

Як відомо, у січні цього року набрали чинності нові норми законодавства, що регулює сферу банкрутства. Причин для кардинальних змін цього сектору було досить багато, проте і в новій редакції законодавство містить чимало недоліків, у результаті чого виникає багато питань в учасників процесу банкрутства або ж санації. А оскільки практика застосування цих норм ще не досить напрацьована, то й відповіді можна отримати не так швидко.

Відповідно до Закону України «Про рекламу», недобросовісна реклама  – реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.

З 19 серпня 2012 року набрала чинності заборона вказувати в оголошеннях (рекламі) про вакансії обмеження щодо віку кандидатів, встановлена у статті 11 Закону України «Про зайнятість населення». Згідно з цією статтею обмеження щодо змісту оголошень (реклами) про вакансії або прийом на роботу встановлюються Законом України «Про рекламу».

Реклама є рушієм будь-якого бізнесу, і певною мірою це стосується фармкомпаній. Слід зазначити, що реклама лікарських засобів має певні особливості, зумовлені характером товарів, що рекламуються. Фармацевтичні продукти являють собою соціально значущу продукцію, від властивостей якої залежить стан здоров’я населення.

Останнім часом абревіатура «БАД» зустрічається дедалі частіше. Не останню роль у цьому відіграють тенденції щодо обмеження реклами лікарських засобів аж до повної її заборони. Оскільки реклама так званих БАДів не настільки зарегульована, як реклама лікарських засобів, деякі виробники там, де це можливо, вирішили змінити статус своїх лікарських засобів на БАДи.

Реклама оточує нас у будь-який час та у будь-якому місці. Її сучасні прояви дивують та захоплюють, а для цього мільйони людей у всьому світі працюють над тим, щоб робити рекламу яскравішою, сучаснішою, креативнішою.

Остання виборча компанія була відзначена конфліктними ситуаціями в деяких округах. Під час встановлення результатів виборів певну роль у конфліктах відіграли молодики спортивної статури з посвідченнями представників ЗМІ.

Уже понад півроку минуло відтоді, як набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів» від 22.09.2011 № 3778-VI.

Попри всі питання та дискусії щодо можливості застосування проформ FIDIC в Україні, засновані на проформах контракти тим часом стали частиною правових реалій України через об’єктивні ринкові чинники. Наразі учасникам ринку нагально потрібні канали комунікації для взаємного обміну інформацією, ноу-хау та пошуку шляхів вирішення практичних проблем.

Казино – вопрос давно наболевший для многих представителей азартной бизнес-индустрии и отельеров Украины, ведь с июня 2009 года и по сегодняшний день игровой бизнес находится под мораторием согласно Закону Украины «О запрете игрового бизнеса в Украине». Многие отельеры класса upper midscale, upscale и luxury сталкиваются с проблемой моратория и большой востребованностью азартного бизнеса и ожидают появления правового поля, позволяющего наконец заняться игровым бизнесом открыто и прозрачно.

Юристи вже давно не дивуються тому, що їхні послуги не обмежуються консультацією з питань права. Нерідко вони не лише мають перекладати мовою бізнесу юридичний висновок, але й фактично приймати рішення за ризик-менеджера стосовно подальшого шляху розвитку цього самого бізнесу. В умовах жорсткої конкуренції на ринку клієнти очікують від своїх юридичних радників багато того, чому не навчають в юридичних ВНЗ, вони вимагають більше уваги, більше розуміння і більше пієтету. Чи повинно це турбувати керівників юридичного бізнесу – розбиралася «Юридична газета».