Реклама є рушієм будь-якого бізнесу, і певною мірою це стосується фармкомпаній. Слід зазначити, що реклама лікарських засобів має певні особливості, зумовлені характером товарів, що рекламуються.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Фармацевтичні продукти являють собою соціально значущу продукцію, від властивостей якої залежить стан здоров’я населення. Через те, що існують певні ризики несприятливого впливу лікарських засобів на організм людини, особливо, якщо такі лікарські засоби будуть застосовуватися населенням самостійно без нагляду спеціалістів, до реклами лікарських засобів як до способу «спілкування» фармкомпанії безпосередньо зі споживачем, крім загальних вимог, встановлюються заборони та вимоги, притаманні лише цій категорії продукції. Фармацевтична індустрія відповідальна за надання споживачам об’єктивної інформації про свою продукцію, а державі, у свою чергу, необхідно враховувати ризик, якому може бути піддано громадське здоров’я за відсутності необхідної регламентації порядку такого «спілкування» фармкомпаній зі споживачами.
Не всі лікарські засоби можна рекламувати, а до реклами лікарських засобів, що дозволені до рекламування, встановлюються досить жорсткі вимоги.
Далі у статті ми розглянемо, які саме лікарські засоби можна рекламувати споживачам та які вимоги українського законодавства необхідно враховувати, здійснюючи таке рекламування.
У цій статті ми не порушуємо питання промоції лікарських засобів серед професійних та фармацевтичних працівників, яка також має певні особливості, зумовлені законодавством та етичними кодексами фармацевтичних компаній.
Відповідно до ст. 26 Закону України № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 р. основним законодавчим актом, що регулює рекламу лікарських засобів, є Закон України № 270/96-ВР «Про рекламу» від 03.07.1996 р.
До реклами лікарських засобів застосовуються такі загальні принципи, як законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають шкоди споживачеві реклами, дітям, відповідність принципам добросовісної конкуренції тощо.
Серед загальних вимог щодо добросовісної конкуренції необхідно враховувати приписи ст. 15-1 Закону України № 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 р. щодо заборони розміщення у рекламі неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри споживачів щодо придбання продукції, яка рекламується.