Незважаючи на те, що чинним Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК) передбачено одним із завдань кримінального провадження недопущення пред’явлення обвинувачення невинуватій особі та підданця її необґрунтованому процесуальному примусу, правозастосовна діяльність контролюючих і правоохоронних органів прямує іншим шляхом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно до нового КПК підставою для початку досудового розслідування є внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Разом з цим, попередній КПК визначав наявність сукупності достатніх приводів і підстав для про порушення кримінальної справи та початку проведення слідчих дій. І якщо постанова про порушення кримінальної справи могла бути оскаржена в судовому порядку, а вчинення слідчих дій могло бути зупинено на час розгляду такої скарги судом, то за чинним КПК внесення відповідного запису до Єдиного реєстру досудових розслідувань оскарженню не підлягає.
У зв’язку з цим наявність податкового повідомлення-рішення відносно юридичної особи, навіть у випадку його оскарження в адміністративному чи судовому порядку, само по собі може бути достатньою підставою для слідчих органів для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення (наприклад, передбаченого ст. 212 КК України) до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого слідчому надається право здійснювати слідчі дії.
Хоча слід відзначити, що само по собі податкове повідомлення-рішення, яке оскаржує платник податку, не може бути підставою для внесення запису про вчинення злочину. Відповідальність за ст. 212 Кримінального кодексу України настає не за сам факт несплати податків чи інших обов’язкових платежів, а за ухилення від сплати податків чи інших обов’язкових платежів. Більше того, відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПК України) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.