У сучасному світі програмне забезпечення (ПЗ) стало невід’ємною частиною більшості технологічних інновацій. З розвитком штучного інтелекту, блокчейну та інших передових технологій питання правового захисту програмних рішень набуває ще більшої актуальності.

Протягом останніх років екосистема стартапів в Україні активно розвивається та зростає. За даними дослідження Digital Tiger: the Market Powerof Ukrainian IT — 2024, проведеного IT Ukraine Association, стартап-екосистема України входить до трійки найдинамічніших у Центральній та Східній Європі.

У контексті сучасної цифрової трансформації значна частина адвокатської діяльності вже не потребує фізичної присутності на робочому місці, особистих зустрічей або участі у судових засіданнях. Завдяки використанню цифрових технологій і віддалених засобів комунікації більшість завдань адвокати можуть виконувати дистанційно, включно з підготовкою процесуальних документів, комунікацією з клієнтами, участю у відеозасіданнях, веденням обліку справ і доступом до державних реєстрів.

Патентування програмного забезпечення (ПЗ) — тема, яку активно вже обговорюють понад 40 років. Завдяки численним судовим рішенням та розвитку законодавства сьогодні є певна визначеність, що дає змогу ІТ-винахідникам успішно патентувати розроблене ПЗ.

В Україні ринок праці давно звик до простих і зрозумілих способів реалізації права на працю, передбаченого Конституцією України, та права на не заборонену законом підприємницьку діяльність: через укладення трудового договору між працівником та роботодавцем або внаслідок виконання робіт і надання послуг, попередньо зареєструвавшись як фізична особа — підприємець чи заснувавши та зареєструвавши підприємство тієї або іншої організаційно-правової форми.

2022 рік: запуск «Дія.City». Ідея, експеримент, який невідомо, чи запрацює та чи вийде з цього щось серйозне. Топові ІТ-компанії сумніваються, чи варто їм заходити в цю історію, лише деякі з них заводять під новий режим окремі підрозділи на 10–15 працівників для тестування.

З кожним роком у світі зростає кількість кіберзлочинів. Україна не є винятком. Кіберзлочинність — це широкий термін, який стосується різних видів протизаконної діяльності.

Питання процесуального правонаступництва є важливим елементом у цивільному процесі, особливо в контексті перегляду судових рішень, ухвалених за відсутності відповідача (заочне рішення).

Українське законодавство про неплатоспроможність нещодавно поповнилося сучасними європейськими інструментами. З 2025 року в Кодекс України з процедур банкрутства офіційно впроваджено процедуру превентивної реструктуризації, що відповідає стандартам ЄС.

Уявіть собі ситуацію: ви приходите на судове засідання, щоб захистити інтереси клієнта, а іншу сторону у справі представляє штучний інтелект (ШІ). Чи будуть у такому разі у вас шанси на успіх?

Стрімкий розвиток цифрових технологій і використання штучного інтелекту докорінно змінюють механізми правозастосування. Електронні докази перетворюються на потужний інструмент істини і водночас — на джерело серйозних ризиків для справедливого судочинства.

е-Lot — електронний майданчик, акредитований для участі в процедурах публічних закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Варто наголосити, що е-Lot отримала четвертий рівень акредитації, що підтверджує відповідність компанії найвищим вимогам законодавства та забезпечує її повноцінну участь у проведенні тендерних процедур.

У 1983 році американський комп’ютерний вчений, винахідник і криптограф Девід Чаум розробив платформу eCash для електронних грошей. Для забезпечення анонімності користувача він використав криптографічні протоколи, зокрема сліпий підпис, змішані мережі, протокол криптографів, що обідають тощо.

З початком збройної агресії російської федерації проти України, наслідком чого стало введення Президентом України воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, дуже гостро постала проблема вчинення військовослужбовцями Збройних сил України та інших військових формувань кримінальних правопорушень, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини та дезертирством.

Юристи-практики люблять на початку своїх розлогих роздумів-аналізів давати одразу коротку відповідь на поставлене перед ними запитання. Мені імпонує такий підхід, тому, не гаючи часу, дам пораду: якщо забрали домен, звертайтеся до Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), де є підрозділ, спеціально навчений відновлювати справедливість у цьому питанні.

Зміна законодавства та дії податкових органів часто зумовлюють потребу переглянути підходи до структурування бізнес-діяльності IT-компаній в Україні та іноземних IT-компаній українських власників.

Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) вже сьогодні впливає на організацію судових процесів та окремі аспекти функціонування правосуддя. У світі алгоритмічні інструменти дедалі частіше застосовуються судами та органами, які забезпечують їх діяльність, — від автоматизованої обробки справ до аналітичної підтримки суддів.

Верховна Рада України 20 листопада 2024 року прийняла за основу в першому читанні законопроєкт №8153 «Про захист персональних даних». Цей документ має на меті не лише оновити чинне законодавство, але й максимально адаптувати українську систему захисту персональних даних до вимог Загального регламенту ЄС про захист даних (GDPR).

За часів прийняття першого Закону України «Про віртуальні активи» в лютому 2022 року низка європейських країн широко використовували їх у сфері публічних послуг. Одним із прикладів такого ефективного застосування може похвалитися Естонія, що поклала технологію блокчейн в основу власної кібербезпеки.

Штучний інтелект (ШІ) стрімко інтегрується в бізнес-процеси в усьому світі. В Україні дедалі більше компаній використовують алгоритми машинного навчання для автоматизації рутинних завдань, покращення обслуговування клієнтів, управління ризиками й ухвалення управлінських рішень. Однак разом із перевагами виникає низка юридичних викликів, зокрема питання відповідальності за рішення, прийняті на основі алгоритмів, які виявилися помилковими або дискримінаційними.

З 2021 року Європейський Союз розпочав ініціативу зі створення Artificial Intelligence Act (схвалений Радою ЄС 21 травня 2024 року) [1] — це перший у світі всеосяжний законодавчий акт, покликаний регулювати сферу штучного інтелекту.

Все більше українських компаній виходять на ринки Європейського Союзу. Це відкриває нові можливості для зростання, але водночас вимагає точного дотримання європейських правових норм, насамперед GDPR (Загальний регламент про захист персональних даних) та AML (Правила протидії відмиванню грошей).

— Які ключові запити та виклики клієнтів ви спостерігаєте у 2025 році у сфері IT/ТМТ?

У сучасному цифровому світі явище булінгу (цькування) набуває нових форм, зокрема у вигляді кібербулінгу, що здійснюється з використанням електронних комунікацій. Хоча термін «кібербулінг» часто асоціюється з відносинами у сфері освіти, його прояви є цілком релевантними й під час працевлаштування.

Криптовалюта все частіше фігурує у кримінальних провадженнях в усьому світі. Чимало адвокатів вже мали справу з епізодами, де цифрові активи виступають або предметом правопорушення, або джерелом доходу, або об’єктом арешту.

Дмитро МАЙСТРО, партнер ЮК «Майстро і Беженар», розповідає про виклики роботи адвоката у прифронтовому Запоріжжі, стратегії безпеки для команди і клієнтів, нові напрями у практиці та про те, чому важливо залишатися і працювати там, де тебе потребують.