— Які ключові запити та виклики клієнтів ви спостерігаєте у 2025 році у сфері IT/ТМТ?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Тетяна ЯЩЕНКО, Ph.D., партнерка Expatpro
У 2025 році ми поки що спостерігаємо зниження активності ІТ-клієнтів в Україні. Доволі суттєвим ударом для стабільності цієї галузі стало форсоване прийняття рішення про підвищення податків (військового збору), яке торкнулося навіть резидентів «Дія.City». Нагадаю, що особливий правовий та податковий режим, який пропонує «Дія.City», декларував гарантії незмінності строком на 25 років. Зрозуміло, що в країні діє воєнний стан, але такі рішення не сприяють надійності української юрисдикції. ІТ-галузь, як і більшість галузей промисловості, страждає від нестачі кадрів, зростає кількість залучення іноземних фахівців до роботи в Україні. Відтак, особливо з лютого 2025 року, ми почали частіше отримувати запити від компаній, які спеціалізуються на SAS, на скорочення команд в Україні, заморожування діяльності та навіть ліквідацію українських офісів; питання релокації команд за кордон у більшості випадків не є можливим взагалі.
Отже, багато роботи саме з питань перереєстрації та супроводу припинення діяльності, розірвання трудових договорів, договорів про надання послуг тощо.
Водночас спостерігаємо суттєве збільшення кількості клієнтів, які задіяні у напрямі розробки та виробництва дронів, і він, найімовірніше, буде розвиватися далі. У межах цього напряму роботи найчастіше запитують розроблення спеціальних політик конфіденційності, особливі умови співпраці та надання послуг.
Найбільш перспективним, на нашу думку, на найближчі роки буде напрям комплексного обслуговування галузей розробки та виробництва технологій для оборонної сфери, тому потрібно посилювати компетенції та знання із захисту даних, комерційної та державної таємниці, захисту прав інтелектуальної власності.
Наталія ВАСИЛЕЧКО, адвокат, партнер Dexis Partners
Початок 2025 року був насичений запитами щодо КІКів. Це закономірний наслідок релокації українських компаній у останні роки. Податкове консультування з інших питань залишається затребуваним, особливо в контексті податку на виведений капітал, Дія сіті, податкового резидентсва.
Дещо менш очікуваним для нас стало збільшення частки запитів щодо стягнення дебіторської заборгованості, усі з них – з іноземним елементом. Пов’язуємо це з загальним спадом активності технологічного сектору та закриттям стартапів.
Цікавими є запити, пов’язані з Miltech проєктами. Багато ІТ компаній, які раніше не працювали в цій сфері, розвивають окремі проєкти для забезпечення потреб української армії. Частина з них є унікальними, потребують належного правового захисту, в тому числі патентування. Крім того, навіть часткове перепрофілювання бізнесу з аутосрсу на продуктовий ринок, створює нові виклики для компаній, серед них – податок на додану вартість, перевірки, вузьке нормативне регулювання.
Негативною тенденцією, яку доводиться спостерігати, є заміщення українських розробників та команд спеціалістами з інших країн, такими як Аргентина, Казахстан, Албанія, Хорватія. Досвід дистанційної роботи дозволяє компаніям оптимізовувати кадрові процеси таким чином, щоб не бути прив’язаними до фактичного проживання працівників. На жаль, через збільшення конкурнеції на українському ринку праці, намйменше виграють від цього спеціалісти, які в умовах війни залишились працювати в Україні.
Андрій ЛИТВИН, керівник Харківського офісу ЮФ «Ілляшев та Партнери»
У 2025 році ключовими запитами ІТ-компаній залишаються питання захисту нематеріальних активів. Ми спостерігаємо стабільно високий попит на юридичний супровід, пов’язаний із оформленням та захистом авторських прав на програмний код, урегулюванням відносин з розробниками, зростає кількість спорів щодо авторства.
Паралельно зростає інтерес до захисту торговельних марок— не лише як елементу бренду, а як вагомого інструменту комерціалізації та активу, який впливає на інвестиційну привабливість компаній.
Констатуємо підвищений інтерес до правового супроводу взаємодії між гіг-спеціалістами та резидентами «Дія.City». Це стало відповіддю на зростання податкових ризиків у контексті фіскального тиску воєнного часу. Така модель дає змогу збалансувати гнучкість співпраці з гарантіями передачі прав інтелектуальної власності та мінімізацією трудових і податкових ризиків.
У найближчі один-два роки драйверами юридичного консалтингу в ІТ-секторі, на нашу думку, стануть: супровід стартапів у сфері ШІ — від структурування до захисту інтелектуальної власності; супровід інвестицій в ІТ-бізнес; правовий супровід у межах режиму «Дія.City»; транснаціональний захист IP-прав (програмне забезпечення, торгові марки)
Володимир ХОМЕНКО, адвокат АО «ГРАМАЦЬКИЙ І ПАРТНЕРИ»
У 2025 році помітні декілька основних запитів та викликів від клієнтів IT/TMT-сектору.
Перший великий блок питань охоплює мобілізацію, бронювання ІТ-фахівців та отримання відстрочок для ключових співробітників. Збереження команди та безперервності роботи проєктів є ключовою проблемою для ІТ-бізнесу.
Другий напрям запитів стосується податкового та корпоративного структурування бізнесу. Протягом останнього року багато IT-компаній переглядають власну структуру: хтось цікавиться резидентством спеціального правового режиму «Дія.City» задля отримання певних податкових пільг і гнучких умов працевлаштування, інші клієнти розглядають міжнародне структурування, а саме відкриття офісів чи компаній за кордоном для диверсифікації ризиків та виходу на нові ринки.
Третім ключовим викликом для клієнтів стали впровадження нових технологій та необхідність їх правильного правового регулювання. Наразі в Україні відсутнє спеціалізоване законодавство щодо порядку використання штучного інтелекту, а державна влада в особі Міністерства цифрової трансформації України створює лише перші нариси у форматі «дорожніх карт» і «білих книг», віддаючи перевагу bottom-up підходу. Як наслідок, самі підприємства та їхні об’єднання стають першоджерелом норми права, створюючи власні положення, регламенти, секторальні рекомендації, а також впроваджуючи добровільні кодекси поведінки. Значний внесок у розроблення зазначених документів роблять саме юристи.
Артем ОСТАПЕНКО, партнер, керівник ІТ/ТМТ-практики MK Legal Service, адвокат
У 2025 році ІТ-сектор в Україні стикається з безпрецедентним регуляторним навантаженням. Компанії мають адаптуватися до нових вимог у сфері кіберзахисту, хмарних технологій, обігу віртуальних активів, персональних даних. Ці зміни створюють потребу не лише в технічних рішеннях, а й у глибокій юридичній експертизі.
Регулювання ринку хмарних послуг
Кабінет Міністрів України 11 лютого 2025 року ухвалив постанову №154, яка започаткувала впровадження комплексного підходу до державного регулювання хмарних технологій. Зокрема, затверджено:
- типовий договір про надання хмарних послуг;
- вимоги до оцінки відповідності надавачів хмарних послуг;
- порядок ведення переліку постачальників хмарних послуг;
- порядок формування та використання електронних каталогів хмарних послуг та/або послуг центрів обробки даних.
Незабаром мають затвердити Положення, розроблене НБУ, яким запровадять чіткі правила використання хмарних технологій фінустановами, зокрема з вимогами до захисту даних, контролю ризиків і взаємодії з провайдерами. Це перша системна спроба державного регулювання ринку хмарних послуг після прийняття Закону України «Про хмарні послуги» №2075-IX від 17 лютого 2022 року. Це суттєво вплине на діяльність хмарних провайдерів і вимагатиме адаптації комплаєнс-процедур, систем управління та захисту даних до нових державних стандартів.
Регулювання обігу віртуальних активів
Законопроєкт №10225-д від 24 квітня 2025 року вводить важливі правила оподаткування та регулювання ринку віртуальних активів. Цей Закон охоплює багато питань: оподаткування, фінзвітність, ліцензування компаній, що працюють з віртуальними активами, а також посилює вимоги щодо боротьби з відмиванням грошей (AML) та ідентифікації клієнтів (KYC). Для бізнесу це означає необхідність ретельно оновити комплаєнс-політику, особливо для тих, хто працює з криптоактивами, криптобіржами й гаманцями.
Захист персональних даних
Законопроєкт №8153 «Про захист персональних даних», прийнятий за основу 20 листопада 2024 року, має гармонізувати українське законодавство з Регламентом ЄС 2016/679 (GDPR). Поточний Закон 2010 року базується на вже скасованій Директиві 95/46/ЄС. За новими вимогами українські компанії повинні будуть впровадити DPIA, оновити угоди з контрагентами, сформувати внутрішні процедури контролю й оперативно реагувати на витоки даних. Український ІТ-ринок переходить від точкових юридичних запитів до роботи в цілісній і чітко регламентованій системі. Це означає, що тепер потрібен не просто оперативний юридичний супровід, а продумане планування внутрішніх процесів — із залученням юристів, IT-фахівців, експертів з кібербезпеки та податкових консультантів. Головне — працювати комплексно, щоб бізнес міг вчасно реагувати на зміни в законодавстві, залишатися гнучким у прийнятті рішень і успішно конкурувати як в Україні, так і на світовому ринку.
— Які напрями юридичного консалтингу для ІТ/ТМТ-сектору стануть драйверами у найближчі один-два роки?
Лілія ГОНЧАРОВА, партнерка, керівниця практики корпоративного права та ІВ Rezultat Law Firm
1. Регулювання AI та digital ethics. Впровадження нових європейських та міжнародних нормативів щодо штучного інтелекту, автоматизованих рішень, машинного навчання та етичних аспектів цифрових продуктів стане потужним драйвером попиту на юристів, що розуміються на технічній природі ІТ-продуктів. Підготовка компаній до відповідності вимогам AI Act.
2. Захист персональних даних. Посилення регулювання трансферу персональних даних (особливо між ЄС та США), адаптація українських компаній до міжнародних стандартів захисту даних — все це продовжуватиме стимулювати попит на консультантів із захисту персональних даних.
3. Реструктуризація груп і міжнародне податкове планування. Бізнеси, що вимушено розпорошилися між кількома юрисдикціями, потребуватимуть не лише legal presence, але й оптимізації податкового навантаження. Запити на створення холдингових структур, кросбордер M&A стануть значною частиною роботи юридичних команд.
4. Вихід на нові ринки: США, Азія, Близький Схід. Український ІТ-бізнес дедалі активніше розглядає не лише Європу, а й Північну Америку для виходу на нові ринки. Це означає зростання попиту на юридичний супровід у юрисдикціях, де діють специфічні регуляторні вимоги — наприклад, комплаєнс з американським правом, включно з export control, IP-протекцією, local content requirements тощо.
5. Юридична підтримка відновлення України. Юридична підтримка відновлення України в ІТ-секторі сьогодні виходить далеко за межі стандартного консалтингу. Вона охоплює стратегічний супровід ключових процесів: від участі ІТ-компаній у міжнародних грантах, технічній допомозі та програмах відбудови до створення R&D-центрів, технологічних кластерів і державно-приватних партнерств. Юристи супроводжують структурні проєкти: оформлення прав на інтелектуальну власність, побудову прозорих моделей співпраці з державою, адаптацію контрактів до міжнародних стандартів, захист результатів розробок. Окремий напрям — гармонізація національного законодавства.
Ольга ЧЕРЕВКО, керуюча партнерка ЮК GLS
Найближчими роками консалтинг для ІТ/ ТМТ-бізнесу формуватимуть три ключові напрями: податкова адаптація під глобальні зміни, інтеграція ШІ в операційні процеси та міжнародне структурування з урахуванням мобільності команд.
По-перше, клієнти дедалі більше потребують супроводу в умовах автоматичного обміну даними, нових підходів до оподаткування (наприклад, Pillar 2) та посилення вимог до КІК. Запит на легалізацію доходів, структурування IP та визначення податкового резидентства ускладнюється багатокомпонентним життєвим і бізнес-шляхом підприємців.
По-друге, стрімкий розвиток і використання штучного інтелекту вимагає юридичного осмислення: питання відповідальності за результати, використання чужих даних для тренування моделей, дотримання авторських прав — усе це відкриває новий пласт запитів.
По-третє, релокація фахівців і відкриття офісів у нових країнах спричинили зростання попиту на комплексний супровід: від реєстрації компаній до побудови структур для залучення інвестицій, захисту даних та управління ризиками в різних юрисдикціях.
Олексій ІЛЬЮЩЕНКОВ, старший юрист ІТТМТ-практики MK Legal Service
На найближчі рік-два майбутні зони росту юридичного консалтингу для ІТ/ТМТ-сектору визначають посилення впливу держави на приватний сектор та технічний розвиток. Тому перспективними можуть бути такі напрями:
Впровадження нових стандартів кібербезпеки (NIST CSF 2.0) для бізнесу
На підставі Закону України № 4336-IX від 27.03.2025 і наказу Голови Держспецзв’язку, в Україні запрацював Cybersecurity Framework 2.0 (NIST). Це зобов’язує не лише державні установи, а й компанії, що забезпечують функціонування критичної інформаційної інфраструктури, впроваджувати нові підходи до управління кіберризиками. Як наслідок держава відмовиться від класичної моделі побудови КСЗІ, яку традиційно вимагали від учасників публічних закупівель. Тому ті компанії, які першими впровадять та сертифікують нову модель кібербезпеки, зможуть на найближчий тендерний сезон отримати конкурентну перевагу. За Законом № 4336-IX державні органи повинні будуть використовувати лише ПЗ, не включене до реєстру забороненого програмного забезпечення. Для визначення критеріїв включення ПЗ до цього реєстру планують залучити ІТ-спільноту.
Адаптація штучного інтелекту
Усе більшу роль гратиме впровадження AI-інструментів в бізнес-продукти. AI Act створить «брюссельський ефект» — тобто поширить дію цього акту за межі ЄС. Відповідно, інші країни, які ще не є членами ЄС, все одно повинні будуть враховувати його вимоги, як зараз це працює з вимогами за GDPR.
Володимир ХОМЕНКО, адвокат АО «ГРАМАЦЬКИЙ І ПАРТНЕРИ»
Ринок інформаційних технологій стрімко розвивається, і юридичний консалтинг змінюється відповідно до його потреби. Ми виділяємо три напрями, які стануть ключовими в роботі юристів у сфері IT/ TMT найближчим часом.
Перший блок питань охоплює режим «Дія.City». Зазначений правовий простір вже об’єднав понад 2100 компаній, і кількість резидентів продовжує стрімко зростати. Для юристів це означає постійний потік запитів, пов’язаних із набуттям резидентства «Дія.City», комплаєнсом, структуруванням договірних і трудових відносин, а також мінімізацією юридичних ризиків, пов’язаних із недосконалістю податкового законодавства.
Другим ключовим драйвером стане впровадження чітких правил обігу й оподаткування криптовалют та інших віртуальних активів. Україна поступово рухається до легалізації зазначеного ринку. Зокрема, у Верховній Раді України вже зареєстровано доопрацьований законопроєкт №10225-д від 24 квітня 2025 року «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні», який повинен викласти Закон України «Про віртуальні активи» в новій редакції, визначити правовий статус віртуальних активів, їхню класифікацію, порядок обігу та механізм оподаткування.
Третім напрямом роботи стане впровадження обов’язкового правового регулювання штучного інтелекту в Україні. На другому етапі дорожньої мапи Уряд планує імплементувати Регламент Європейського парламенту №2024/1689 від 13 червня 2024 року, який регулює застосування штучного інтелекту в межах ЄС, шляхом прийняття спеціалізованого законодавства. Зі свого боку законодавчі новації потребуватимуть детального дослідження та впровадження на підприємствах, адаптації локальних актів та користувацьких угод відповідно до нормативних вимог.
— Як змінилася структура юридичного супроводу ІТ-бізнесу в умовах воєнного часу та релокації команд?
Ольга ЧЕРЕВКО, керуюча партнерка ЮК GLS
У 2025 році юридичний супровід ІТ-бізнесу значно еволюціонував під тиском війни та масштабної релокації фахівців за кордон. Ключовими викликами стали податкове резидентство, легалізація доходів унових юрисдикціях і захист інтелектуальної власності при зміні корпоративної структури. Бізнес мігрує слідом за командами, що змушує переглядати договірні відносини, оптимізувати структури з урахуванням КІК-звітності, міжнародного податкового планування та вимог CRS.
Водночас зростає інтерес до юрисдикцій із прозорими, але сприятливими режимами для ІТ, таких як Португалія, Кіпр, Естонія, ОАЕ. Особливу увагу компанії приділяють IP: перенесення прав, реєстрація ТМ і коду в нових структурах, дотримання NDA та захист ноу-хау. Юристи ІТ-сектору сьогодні не лише консультанти, а й стратегічні архітектори безпечного переміщення бізнесу в глобальному просторі.
Діана СИМОНИК, молодша юристка ІТ/ТМТ-практики MK Legal Service
Повномасштабна війна змусила IT-компанії та великі бізнес-групи не лише швидко адаптуватися, а й переосмислити підхід до юридичного супроводу. Вихід на нові регіони, релокація топменеджерів і операційних центрів вимагали оновлення юридичних моделей і структурування бізнесу відповідно до нових реалій.
1. Через релокацію багато IT-фахівців тривалий час працюють за кордоном, що створює ризики подвійного податкового резидентства, складнощі сприйняття моделі ФОП і визнання договорів, укладених в Україні, за кордоном. Це змушує компанії оновлювати договірну політику й адаптуватися до вимог законодавства країн, де працюють їхні працівники. Відтак українські IT-компанії все частіше реєструють структури в інших юрисдикціях зі сприятливим правовим режимом. Це допомагає знизити ризики, налагодити співпрацю з іноземними партнерами й захистити активи.
2. Змінився підхід до захисту прав IP: тепер їх реєстрацію переносять у стабільніші країни для кращого захисту і відповідності вимогам міжнародних інвесторів, зокрема з ЄС та Північної Америки.
3. Зростає важливість юридичного структурування міжнародних груп компаній, впровадження політик комплаєнсу й адаптації договорів до вимог GDPR та інших міжнародних стандартів. Деякі компанії комбінують статус резидента «Дія.City» з іноземними структурами, щоб поєднати гнучкість управління і вигідне податкове планування.
Лілія ГОНЧАРОВА, партнерка, керівниця практики корпоративного права та ІВ Rezultat Law Firm
Воєнний стан в Україні та масова релокація ІТ-команд після 2022 року суттєво трансформували формат юридичного супроводу бізнесу у сфері ІТ. Серед ключових змін можу виокремити такі:
1. Релокація команд і нові юрисдикції. Релокація перестала бути виключно антикризовим заходом і перетворилася на частину довгострокової стратегії розвитку бізнесу. Для забезпечення стабільної роботи та доступу до глобальних ринків компанії активно досліджували оптимальні юрисдикції для реєстрації нових структур або відкриття офісів. Серед пріоритетних напрямків — Польща, Чехія, Естонія, Португалія, Іспанія — країни з передбачуваною правовою системою, зручними механізмами ведення бізнесу та підтримкою технологічного сектору. З огляду на мобільну природу ІТ-команд і відсутність залежності від фізичної присутності особливо цінувалися юрисдикції з прозорим податковим середовищем, механізмами електронного резидентства та розвиненою фінансовою інфраструктурою.
2. Податкове резидентство та статус ФОП. Основним питанням виявилось уникнення подвійного оподаткування та оптимальні варіанти легалізації доходів за кордоном. Крім того, мало місце чимало викликів, спричинених питанням визначення податкового резидентства, тому зустрічалися запити щодо позбавлення податкового резидентства України у зв’язку зі зміною центру життєвих інтересів. Також одним із критичних питань стало збереження статусу ФОП в Україні при фактичному проживанні за кордоном.
3. Інтелектуальна власність. Захист IP-активів компаній в умовах релокації потребував ревізії контрактної бази, оцінки ризиків у праві власності на коди, домени, ТМ, а також можливого перенесення IP до нових юрисдикцій. Особливої ваги набули питання переходу прав на IP, ліцензійних угод, а також IP-Due Diligence в межах реструктуризації бізнесів.
4. Міжнародні контракти і комплаєнс. Зміна географії команд і замовників призвела до ускладнення структури договірних зобов’язань. У фокусі юридичного супроводу опинилися питання права, яке регулює контракт, вибору юрисдикції для вирішення спорів, застосування санкційних обмежень, відповідності вимогам GDPR та інших локальних регуляцій.
5. Кібербезпека та захист персональних даних. З огляду на постійні кібератаки та підвищену чутливість до захисту персональних даних зросла потреба в комплексному аудиті політик обробки даних, впровадженні внутрішнього комплаєнсу на відповідність європейському законодавству (особливо GDPR), а також у консалтингу щодо нових стандартів штучного інтелекту (EU AI Act тощо).