За часів прийняття першого Закону України «Про віртуальні активи» в лютому 2022 року низка європейських країн широко використовували їх у сфері публічних послуг. Одним із прикладів такого ефективного застосування може похвалитися Естонія, що поклала технологію блокчейн в основу власної кібербезпеки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У 2007 році, після зіткнення з кібератаками, пріоритетом для естонського ІТ було переосмислити безпеку електронних даних, запровадивши систему маркувань, здатну довести правильність цих даних, мереж і процесів без опори на централізовані довірчі органи. Тоді стартап Guardtime розробив KSI Blockchain — блокчейн-технологію для забезпечення цілісності даних у державних сховищах. Передусім KSI використовувалася для зберігання даних у сфері громадського здоров’я. Впровадження технології мало гарантувати, що будь-які зміни та оновлення реєструватимуться в блокчейні, що унеможливить маніпулювання даними.
Зараз, крім записів про стан здоров’я та бази рецептів, до таких даних належать: системи електронного законодавства та електронного суду, електронний земельний реєстр тощо. За інформацією на вебсайті e-Estonia, засоби диджитальної ідентифікації (eID) побудовані на блокчейні, щоб забезпечити їхню безпеку. Зокрема, ідентифікаційна картка (ID-kaart) дає своєму власнику можливість підписати та зашифрувати документи, а також отримати державні послуги, з яких 99% доступні населенню як електронні на базі KSI. За прикладом посвідчення особи під час подорожей у межах Європейського Союзу в онлайн-середовищі можлива ідентифікація за карткою через картрідер або в інші способи (MobiilID, Smart-ID), які не вимагають чипа з вбудованими файлами.
Часто в наукових публікаціях Естонію називають країною «з дуже високим індексом розвитку електронного уряду», а з-поміж нововведень після 2014 року виокремлюють: управління доступом до інформації про стан здоров’я, надання нотаріальних послуг електронним резидентам та електронне голосування на загальних зборах, яким користується банк LHV Pank.
Блокчейн-інновації вплинули навіть на естонське виборче законодавство. У 2006 році до нього включили положення про електронне голосування, система якого дозволяє виконати ідентифікацію за цифровим сертифікатом. Сама ідентифікація встановлена Законом про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій (E-identimise ja e-tehingute usaldusteenuste seadus), який визначає всі послуги електронної ідентифікації та довірчі послуги, необхідні для здійснення електронних транзакцій, а також організацію державного нагляду.
До менш очевидних функцій KSI належить боротьба з дипфейками. Наприклад, виступ президента публікується в інтернеті з накладенням блокчейну KSI, який підтверджує оригінальність і незмінність вмісту. Отже, блокчейн гарантує, що промова не була підроблена. Так само нормативні акти на вебсайті Riigi Teataja («Державний вісник») містять блокчейн, щоб усі бажаючі могли перевіряти їх та бути впевненими в дійсності.
Ефективність KSI була відзначена в 2020 році, коли вона стала першою блокчейн-системою з акредитацією eIDAS — знаком довіри ЄС для кваліфікованих довірчих послуг із законною силою для електронних транзакцій на єдиному європейському ринку.
Минулому закону про криптовалюти не судилося набрати чинності, але незабаром в Україні здійснять другу спробу розробити законопроєкт. Водночас вже сьогодні українською навчальною платформою «Дія.Освіта» блокчейн (англ. blockchain — «ланцюг блоків») визначається як технологія, яка «забезпечує зберігання та передачу інформації серед користувачів у вигляді ланцюга блоків даних. Кожен блок містить дані про певну кількість транзакцій, які відбулися у мережі за певний період часу».
Зі свого боку сервіс «Дія» проголошує використання криптографії у своєму розділі про захист персональних даних: «Усі дані ми передаємо й зберігаємо виключно у шифрованому вигляді, а для частини критичних даних використовуємо блокчейн-технологію розподіленого зберігання даних. Нічого кращого у світі поки не придумали».