2022 рік: запуск «Дія.City». Ідея, експеримент, який невідомо, чи запрацює та чи вийде з цього щось серйозне. Топові ІТ-компанії сумніваються, чи варто їм заходити в цю історію, лише деякі з них заводять під новий режим окремі підрозділи на 10–15 працівників для тестування.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
2025 рік: «Дія.City» — один із найкращих кейсів для іноземних інвесторів. Попри повномасштабну війну, ми не лише зберегли IT-спільноту в Україні, а й створили перспективний хаб з унікальними можливостями для технологічного бізнесу. Компанії продовжують працювати над інноваційними продуктами, стартапи залучають цільові інвестиції під стратегічні та оборонні проєкти. Багато спеціалістів підвищили кваліфікацію, пройшли профільне навчання, завершили програми акселераторів за кордоном і повертаються, бо бачать своє майбутнє саме в Україні.
Світові економіки мають різні драйвери зростання. Для України таким двигуном стала саме IT-сфера, і підтримка держави підтверджує це: з 2025 року допустимими напрямами діяльності для входу в «Дія.City» стануть венчурні фонди, наукові парки й компанії, що здійснюють R&D і проводять технічні випробування.
«Біла» альтернатива для ІТ-бізнесу
«Дія.City» — приклад прогресивного правового режиму з чіткими та прозорими правилами ведення бізнесу. На перших презентаціях простору звучало багато скепсису: «Низькі податки? В Україні? Не буває без підводних каменів». І я чудово розумів такі сумніви: наш бізнес звик, що після привабливих обіцянок можуть змінити правила гри і донарахувати податки заднім числом.
Але вже сьогодні ми бачимо, що завдяки резидентству IT-компанії можуть більше не працювати в «сірій зоні», а сплачувати «білі» податки за доступними ставками.
Просто порівняйте статистику з року до року:
• у 2022 році 430 резидентів сплатили 4 млрд грн податків;
• у 2023 році 807 резидентів сплатили 8,5 млрд грн податків;
• у 2024 році 1555 резидентів сплатили 18 млрд грн податків;
• тільки за І квартал 2025 року 1750 резидентів сплатили 8 млрд грн податків.
Для розуміння: весь ІТ-бізнес у 2024 році сплатив 42,2 млрд грн податків.
Одна з ключових переваг «Дія.City» — можливість гнучко обирати модель співпраці з фахівцями: працевлаштування, гіг-контракти чи залучення ФОПів. Але кожен із варіантів має свої податкові особливості. Тож далі я розповім, які вимоги ставить держава щодо оподаткування резидентів «Дія.City» у взаємодії з цими моделями залучення спеціалістів та які нововведення важливо враховувати у 2025 році.
Оподаткування працівників резидента «Дія.City»
Резиденти «Дія.City» можуть оформлювати фахівців як штатних працівників і сплачувати з їхнього доходу знижену ставку податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 5% (замість стандартних 18%), якщо річна винагорода не перевищує 240 000 євро. Якщо ж винагорода перевищує цей ліміт, то саме із суми перевищення сплачується ПДФО за звичайною ставкою 18%.
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) для таких працівників сплачується за ставкою 22% із мінімальної зарплати, а не з фактичної, тобто навантаження на фонд оплати праці кратно зменшується.
Військовий збір (ВЗ) після 1 січня 2025 року становить 5% — тут пільг у резидентів «Дія.City» немає.
Оподаткування гіг-спеціалістів
Гіг-контракти — одна з найгнучкіших форм взаємодії, яка формально не є трудовими відносинами, але дає змогу закріпити окремі соціальні гарантії, відповідальність, обсяг завдань та оплату.
Гіг-спеціалісти оподатковуються за аналогічною моделлю з працівниками:
• ПДФО — 5%, якщо сума винагороди не перевищує 240 000 євро на рік, і 18% на суму перевищення;
• військовий збір — 5% з 1 січня 2025 року;
• ЄСВ — 22% із мінімальної зарплати.
Також у резидентів протягом усього звітного періоду має бути щонайменше дев’ять залучених фахівців за будь-якою з двох моделей — через гіг-контракт або через трудову угоду. Крім того, їхня середня винагорода має бути не менше 1200 євро.
Новели щодо оподаткування у 2025 році щодо залучення працівників і гіг-спеціалістів
У 2025 році вимоги для резидентів «Дія.City» дещо підвищили.
Тепер за кожен місяць, у якому резидент не відповідає двом критеріям (щонайменше дев’ять спеціалістів і середня винагорода не менше 1200 євро), він втрачає можливість пільгового оподаткування ПДФО та всю винагороду оподатковує за загальною ставкою у 18%.
Аналогічна ситуація з ЄСВ: за ті місяці, в яких резидент не відповідав будь-якому з цих двох критеріїв, ЄСВ сплачується на загальних підставах.
Додатковий штраф ввели також і для стартапів — компаній, які частково не відповідають критеріям до резидентства, але мають час до кінця наступного року за роком, в якому вони набули резидентства, щоб привести свою бізнес-модель у відповідність. Якщо такі стартапи не доведуть кількість своїх залучених фахівців (гіг-спеціалістів або фахівців) до дев’яти, вони повинні сплатити ПДФО і ЄСВ за загальними умовами за винагороду, виплачену фахівцям за останні три місяці.
Оподаткування при залученні ФОПів
До 2024 року компанії могли вільно працювати з ФОПами без жодного ризику додаткового оподаткування незалежно від обсягів. У 2024 і 2025 роках запрацювали окремі вимоги щодо збільшення фінансового результату резидентів «Дія.City»:
1) якщо ви сплачуєте податок на прибуток на загальних підставах (18%) і річний дохід становить до 40 млн грн, вам нічого не потрібно робити;
2) якщо ви сплачуєте податок на прибуток на загальних підставах (18%) і річний дохід становить понад 40 млн грн, ви маєте збільшити фінансовий результат на суму перевищення виплат платникам єдиного податку, якщо такі виплати більші за 20% сукупних витрат за попередній рік (для резидентів у році набуття статусу резидента — за поточний рік);
3) якщо ви сплачуєте податок на прибуток на особливих умовах (податок на виведений капітал заставкою 9%), ви маєте застосувати ставку 9% на суму перевищення виплат платникам єдиного податку, якщо такі виплати більші за 20% сукупних витрат за попередній рік (для резидентів у році набуття статусу резидента — за поточний рік).
Як бачимо, ці правила стимулюють бізнес переглядати модель співпраці з ФОПами і переходити або на гіг-контракти, або на найм, щоб не потрапити під додаткове податкове навантаження.
Раніше багато IT-компаній наймали спеціалістів як ФОПів, сплачуючи лише 5% єдиного податку замість 18% ПДФО і 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати замість 22% ЄСВ із зарплати офіційно влаштованих працівників. Це було вигідніше, але мало ризики: якщо податкова визнає такі відносини не співпрацею, а фактичними трудовими відносинами, то на суму виплаченої ФОПам винагороди податкова донараховувала компанії 18% ПДФО, 22% ЄСВ та 1,5% (зараз 5%) військового збору.
Сьогодні «Дія.City» показує нам: залучення ФОПів може працювати, однак лише в обмежених обсягах. Бізнес має не тільки отримувати переваги від дешевшого залучення фахівців як ФОПів, але й надавати гарантії для тих, хто залишається в компанії надовго та безпосередньо впливає на створення якісного продукту й надання послуг. Модель із найманими працівниками та гіг-спеціалістами є більш передбачуваною, до того ж бізнес має змогу забронювати співробітників, а факт резидентства в «Дія.City» закриває один з трьох мінімально необхідних критеріїв для отримання статусу критично важливого підприємства.
Із власного трирічного досвіду юридичного супроводу резидентів «Дія.Сity» я бачу, що резидентство в «Дія.City» дає змогу IT-бізнесу ефективніше керувати коштами, масштабуватися та працювати прозоро. Переваги для держави зберігаються через податкові надходження до бюджету, а компанії отримують стабільні умови для розвитку.