В Україні ринок праці давно звик до простих і зрозумілих способів реалізації права на працю, передбаченого Конституцією України, та права на не заборонену законом підприємницьку діяльність: через укладення трудового договору між працівником та роботодавцем або внаслідок виконання робіт і надання послуг, попередньо зареєструвавшись як фізична особа — підприємець чи заснувавши та зареєструвавши підприємство тієї або іншої організаційно-правової форми.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Водночас якщо йдеться про IT-сектор, то неможливо не згадати Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №1667-ІХ, який Парламент ухвалив 15 липня 2021 року та яким встановлюються, зокрема, основні засади й особливості функціонування правового режиму «Дія.City».
Вказаним Законом у правову площину було введено новий різновид цивільного правового договору — гіг-контракт, а також встановлено особливості правовідносин за гіг-контрактом, що полягають у виконанні роботи та/або наданні послуг відповідно до завдань резидента «Дія. City» як замовника, а резидент «Дія.City» зі свого боку зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг.
Отже, для IT-спеціалістів є особливий вид цивільно-правового договору з елементами трудового договору, який встановлює та регулює правовідносини між замовником і підрядником (гіг-спеціалістом). При цьому, оскільки гіг-контракт не є різновидом трудового договору, на нього не поширюються обов’язкові вимоги трудового законодавства, а сторони договору можуть самостійно врегулювати свої правовідносини на власний розсуд. Водночас можливість використання принципу свободи договору, що є характерним для цивільних правовідносин, межує з передбаченими законом вимогами щодо обов’язкових гарантій для гіг-спеціалістів, як-от: мінімальна періодичність виплати винагороди за контрактом, наявність соціальних гарантій (оплачувані перерви, неоплачувані перерви, виплати по тимчасовій непрацездатності тощо). Також законодавство встановлює мінімальні гарантії щодо припинення договору, зокрема встановлені строки попередження при розірванні гіг-контракту за ініціативою однієї зі сторін. Проте на відміну від трудового договору, компанія може в будь-який момент за власним рішенням розірвати договір без дотримання строків попереднього повідомлення, при цьому сплативши компенсацію на користь гіг-спеціаліста, без вимог щодо обов’язкової наявності об’єктивних і достатніх підстав для розірвання договору, передбачених законодавством.
Згідно із Законом «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №1667-ІХ строк дії гіг-контракту, права, обов’язки та відповідальність сторін гіг-контракту, винагорода гіг-спеціаліста, умови припинення гіг-контракту та інші умови визначаються у гіг-контракті за домовленістю сторін з урахуванням особливостей, визначених законом. Отже, великою перевагою гіг-контрактів є те, що сторони можуть на власний розсуд врегулювати всі інші аспекти правовідносин, якщо обов’язкові вимоги не визначені профільним законом. Так, IT-фахівець і резидент «Дія. City» можуть погодити час роботи й відпочинку, розмір компенсації за понаднормову роботу та інші умови подальшої співпраці на власний розсуд.
Водночас хоча гіг-контракт є різновидом цивільно-правового, а не трудового договору, проте до початку роботи гіг-спеціаліста резидент «Дія. City» все одно має подати повідомлення про укладення гіг-контракту до ДПС згідно з постановою КМУ «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» від 17 червня 2015 року №413.
Окрім гіг-контракту, для IT-фахівців також зберігається можливість вступити в трудові правовідносини з роботодавцем, уклавши трудовий договір або трудовий контракт. На відміну від гіг-контракту, укладення та виконання трудового договору та трудового контракту регулюється нормами саме трудового законодавства, яким, зокрема, встановлені гарантії для працівника та обов’язкові вимоги до роботодавця, що стосуються майже кожного аспекту трудових правовідносин. Хоча на сьогодні трудове законодавство багато в чому є досить застарілим, укладення трудового договору або трудового контракту гарантує працівнику наявність визначених законом прав і механізмів їх захисту від порушень з боку роботодавця та можливість притягнення останнього до відповідальності у разі вчинення порушень трудових прав працівника. Основною перевагою трудового договору над гіг-контрактом є те, що відповідні права та гарантії визначені імперативними нормами законодавства і, за загальним правилом, становище працівника, визначене трудовим законодавством, не може бути погіршене внаслідок укладення трудового договору, отже, навіть за бажання роботодавця мінімізувати обсяг відповідальності або трудових прав працівника зробити це не вийде.
Іншою істотною перевагою трудового договору над гіг-контрактом на сьогодні є те, що відстрочка від призову на військову службу в особливий період під час мобілізації може бути надана саме військовозобов’язаним працівникам критично важливих підприємств, тобто тим особам, що перебувають з критичними підприємствами у трудових правовідносинах. Оскільки відповідно до постанови КМУ №76 від 27 січня 2023 року статус резидента «Дія.City» є однією з підстав для визначення підприємства критично важливим, то майже всі резиденти «Дія.City» отримали статус критичності, внаслідок чого також можуть бронювати своїх військовозобов’язаних працівників, які для цього мають відповідно перебувати саме у трудових правовідносинах із роботодавцем.
Укладення договору з фізичною особою — підприємцем — найбільш ризиковане і неоднозначне як для самого IT-спеціаліста, так і для замовника. По-перше, у разі виявлення у відносинах із ФОП ознак, характерних для трудових правовідносин, відповідні цивільно-правові відносини між замовником і фізичною особою-підприємцем можуть бути перекваліфіковані у правовідносини між роботодавцем та працівником, що зумовить значні розміри штрафів, нарахування податків та інші небажані наслідки. По-друге, з огляду на зазначене вище гіг-контракт є тим компромісним рішенням, що дає змогу IT-фахівцям отримувати офіційний дохід, зберегти гарантії та права, передбачені законом, а також звільняє від обов’язку подання податкових звітностей, самостійної сплати до бюджету сум податків, оскільки відповідно до Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) на користь спеціаліста «Дія.City» доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, саме резидент «Дія. City» виступає податковим агентом, на якого покладаються відповідні обов’язки з утримання та перерахування сум податків, подання податкових звітностей тощо. При цьому резидент «Дія.City» також зобов’язаний нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за гіг-спеціаліста, що є ще однією значною перевагою роботи за гіг-контрактом, оскільки з 2025 року для ФОП було поновлено обов’язок щодо самостійної сплати ЄСВ. Також для укладення гіг-контракту не вимагається окрема державна реєстрація, на відміну від вимог до реєстрації ФОП.
Отже, діяльність IT-спеціаліста як ФОП може бути виправдана у разі самозайнятості, коли ФОП надає послуги різним замовникам або відповідні послуги (роботи) не мають постійного характеру, тобто коли укладення гіг-контракту є неможливим або недоцільним з огляду на всі обставини. При цьому треба розуміти, що для осіб, які працюють як фізичні особи — підприємці, не передбачено жодних гарантій на доплату за понаднормову роботу, на обов’язкову щорічну відпустку, нормований робочий час тощо, тобто всі права та обов’язки визначаються на рівні домовленостей сторін з урахуванням вимог цивільного законодавства