У 1983 році американський комп’ютерний вчений, винахідник і криптограф Девід Чаум розробив платформу eCash для електронних грошей. Для забезпечення анонімності користувача він використав криптографічні протоколи, зокрема сліпий підпис, змішані мережі, протокол криптографів, що обідають тощо.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Згодом у 1995 році його компанія DigiCash створила першу цифрову валюту eCash. І хоча ця валюта не набула такого поширення, як Bitcoin, саме пан Чаум вказав на найважливіші особливості подальшого розвитку електронних валют — використання криптографії та забезпечення конфіденційності користувачів.
Саме конфіденційність дуже приваблива для злочинців, які можуть виконувати різні криптотранзакції, зокрема операції з відмивання коштів, анонімно. Іншими причинами використання криптовалютних платежів для легалізації грошових потоків є транскордонна, а іноді й глобальна присутність криптосервісів, миттєвість і відносно невелика вартість операцій, а також відсутність регуляції та нагляду за певними сферами криптосередовища.
За даними блокчейн-платформи Chainanalysis, з 2019 року за допомогою криптовалюти було відмито мінімум 100 млрд доларів США (The Chainalysis Money Laundering and Cryptocurrency Report). Це стосується не тільки коштів, отриманих від криптозлочинів, таких як хакінг криптогаманців і використання програм-вимагачів, але і в результаті «традиційної» незаконної діяльності (шахрайство, наркотрафік, торгівля зброєю тощо).
Такі обсяги використання криптовалют для відмивання коштів потребують застосування інструментів фінансового моніторингу, які можуть допомогти очистити криптосередовище від незаконних операцій. Ці інструменти лежать у двох площинах. По-перше, це превентивні заходи, які дають змогу завчасно ідентифікувати і заблокувати підозрілі криптопотоки. По-друге, інструменти постфактум, а саме: фінансові розслідування, які дозволяють виявити факти відмивання коштів від моменту їхньої появи у криптосередовищі до пункту цільового призначення, а також ідентифікувати основних дійових осіб і провести заходи щодо захоплення та конфіскації таких коштів.
Превентивні заходи
Впровадження превентивних заходів фінансового моніторингу здебільшого стосується добропорядних компаній та організацій, які планують розвивати діяльність у довготривалій перспективі (банки, фінансові компанії, віртуальні казино та букмекерські компанії, постачальники послуг віртуальних активів тощо).
Для ефективного впровадження таких заходів спочатку необхідно провести оцінку ризиків відмивання коштів у діяльності компанії чи організації. На основі отриманих результатів розробити програми (політики) протидії відмиванню коштів.
Основними компонентами такої програми є:
1. Ідентифікація клієнта, або процедура Know Your Customer (KYC), що передбачає збір особистої інформації щодо клієнта і перевірку її легітимності. Під інформацією розуміються паспортні дані, адреса реєстрації та проживання, номер особистого телефону, дані водійського посвідчення, рахунки на оплату комунальних платежів, банківські виписки.
2. Оцінка ризику клієнта. Після первинного збору інформації важливо визначити рівень ризику, пов’язаного з кожним клієнтом, через аналіз отриманої інформації, такої як: місцезнаходження клієнта, вид його основної діяльності, джерела надходження клієнтських коштів тощо. Для клієнтів, які потрапили у категорію низького або помірного ризику, як правило, перевірка завершується. Для інших проводиться наступний етап — поглиблене вивчення, або Due Diligence.
3. Поглиблене вивчення клієнта, або Due Diligence. Для клієнтів із високим ризиком проводиться посилена перевірка, яка може передбачати: додаткові процедури на основі пошуку інформації у відкритих джерелах (OSINT), збирання рекомендацій щодо відповідного клієнта (HUMINT), запити у державні органи та реєстри тощо. Також такі клієнти підлягають постійному моніторингу і посиленому контролю за здійсненням транзакцій.
4. Моніторинг криптотранзакцій. Для ефективного фінансового моніторингу за операціями із криптовалютою компанії та організації мають проводити аналіз таких операцій на предмет ознак відмивання коштів. Він проводиться на основі оцінки ризиків, здійснених на попередніх етапах, а також за допомогою визначення, так званих червоних прапорців, які сигналізують про підозрілу операцію. Такими прапорцями можуть бути: надходження коштів від осіб, які ведуть діяльність у високоризикованих сферах, як-от: нелегальні онлайн-казино, торговельні майданчики даркнету, платформи із контентом «для дорослих»: використання конфіденційних криптомонет тощо.
Програма протидії відмиванню коштів за допомогою криптовалюти також має відповідати законодавчим вимогам у сфері боротьби із легалізацією доходів, отриманих нелегальним шляхом. Яскравим прикладом такої відповідності є дотримання стандарту Travel Rule, яке стосується майже всіх криптовалютних компаній, що функціонують у юрисдикціях FATF.
Travel Rule передбачає, що постачальники послуг віртуальних активів, такі як криптобіржі, повинні ідентифікувати ініціаторів і бенефіціарів криптотранзакцій, ініційованих їхніми користувачами, розмір яких перевищує певний поріг. Коли контрагентом цих транзакцій також є постачальник віртуальних послуг, вихідний постачальник повинен передати інформацію про користувача іншому постачальнику. Поріг Travel Rule варіюється залежно від країни — у США він становить 3000 доларів США, FATF рекомендує рівень 1000 доларів США.
Результатом впровадження та застосування програми протидії відмиванню коштів за допомогою криптовалюти має бути блокування транзакцій з ознаками легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та формування звіту про підозрілі операції, які направляються службам фінансового моніторингу або відповідним правоохоронним органам. Якщо транзакція з такими ознаками все ж таки пройшла через систему контролю компанії та була виявлена постфактум, необхідно зробити перегляд чинної програми та удосконалити її.
Такий перегляд дуже корисно робити регулярно, оскільки злочинці завжди намагаються адаптуватися до розроблених заходів протидії їхній діяльності.
Всі дії мають бути задокументовані та збережені разом з інформацією про клієнтів компанії та їхні транзакції, оскільки така інформація може бути використана для проведення внутрішніх та зовнішніх розслідувань і стати доказовою базою для захисту компанії у потенційних судових і кримінальних процесах.
Невіддільною частиною системи протидії відмиванню коштів за допомогою криптовалюти є постійне навчання персоналу. Операції з криптовалютою лежать у площині технологічної сфери, яка постійно змінюється та вдосконалюється. Злочинна діяльність не відстає від цього процесу також. Тому компанії та організації мають регулярно проводити спеціалізовані тренінги щодо протидії відмивання коштів, щоб їхні фахівці розуміли свої обов’язки та план дій при моніторингу й виявленні підозрілих транзакцій. Також підприємства мають забезпечити своїх працівників необхідним обладнанням і програмним забезпеченням для відслідковування таких транзакцій.
Заходи постфактум
Впровадження та використання превентивних заходів здебільшого стосується добропорядних компаній зі стратегією сталого розвитку в довготривалій перспективі. Але у криптосередовищі діє й інший тип гравців, які не сильно зважають на стандарти, вимоги та правила фінансового моніторингу.
Також у добропорядних компаній через недоліки у системах контролю можуть проводитись операції з ознаками відмивання коштів. У таких випадках застосовуються заходи постфактум, а саме фінансові розслідування, зокрема зовнішні із залученням державних і правоохоронних органів або приватних професіоналів та внутрішні. Кожен вид таких розслідувань передбачає відстежування повного циклу підозрілих транзакцій, ідентифікацію осіб власників криптогаманців, встановлення кінцевого призначення коштів, а також застосування заходів щодо їхнього блокування та конфіскації.
Фінансові розслідування є вирішальним етапом у боротьбі з відмиванням коштів за допомогою криптовалюти, оскільки вони зменшують прибутковість злочинів і відлякують потенційних злочинців. Але є й певні перешкоди, які суттєво знижують їхню ефективність, а саме: прогалини у законодавстві, нагляд за криптоактивами, обмежена міжнародна кооперація наглядових і правоохоронних органів, недостатність навчання та практики щодо відстежування й повернення криптовалюти, яка була використана у відмиванні коштів. Усунення цих перешкод посилить результативність заходів постфактум і зменшить обсяги відмивання коштів у криптосередовищі.
Висновки
Превентивні методи — це профілактика проблем бізнесу, які ймовірно можуть виникнути, тоді як методи постфактум — це лікування проблем, які вже з’явилися. Обидва методи ефективні у боротьбі з відмиванням коштів, якщо їх застосовувати залежно від ситуацій, для яких вони створені. Для компаній, які турбуються про свою репутацію та планують розвивати свій бізнес у довготривалій перспективі, слід фокусуватися на стратегії використання превентивних заходів. Такий підхід дає змогу не тільки зберегти ресурси бізнесу, але й захистити вартість його бренду.