Криптовалюта все частіше фігурує у кримінальних провадженнях в усьому світі. Чимало адвокатів вже мали справу з епізодами, де цифрові активи виступають або предметом правопорушення, або джерелом доходу, або об’єктом арешту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Уявімо типову ситуацію: під час обшуку в підозрюваного вилучають смартфон, на якому виявляють застосунок Trust Wallet і кілька скріншотів із seed-фразами. Детектив і прокурор наполягають: це доказ володіння криптовалютою. Але чи дійсно цього достатньо для доведення у суді?
На відміну від готівки чи майна, криптовалюту можна побачити лише через цифрові сліди. Криптоактиви зазвичай не мають фізичного носія, а доступ до них забезпечується тільки через цифрові ключі.
Тож ефективна стратегія захисту потребує знання технологій, особливостей доказової бази та судової практики.
У цьому матеріалі розглянемо, які саме джерела доказів найчастіше використовуються у справах, пов’язаних із криптовалютою, як їх аналізують слідчі судді ВАКС та які можливості є у сторони захисту для доведення чи спростування факту володіння цифровими активами.
Історія правового регулювання: де ми сьогодні
Відсутність повноцінного правового регулювання створює низку проблем у кримінальному процесі. По-перше, виникають складнощі з визначенням правового статусу активу — чи є він майном, вигодою або доказом. По-друге, адвокатам і суддям доводиться покладатися не на чіткі законодавчі рамки, а на судову практику і технічну експертизу. Це робить доведення або спростування володіння криптоактивами більш складним і часто суперечливим завданням.
Хоча Україна активно розвиває цифрову економіку, законодавча база щодо віртуальних активів досі не є повноцінною. Це особливо важливо в контексті збільшення кількості кримінальних справ, де фігурує криптовалюта. За неофіційними оцінками експертів, лише у 2024 році зафіксовано понад 70 таких випадків. Нижче — основні етапи становлення правового регулювання:
- 2017 рік: Національний банк України (НБУ) у заяві визнає, що криптовалюта не є законним платіжним засобом і не має статусу валюти в Україні.
- 2018 рік: у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів про віртуальні активи (№7183, №7183–1), але жоден не був ухвалений. НКЦПФР і Мінфін формують робочі групи щодо правового статусу криптовалюти.
- 2020 рік: Міністерство цифрової трансформації розробляє проєкт Закону «Про віртуальні активи». У законопроєкті вперше формалізовано поняття «віртуальний актив», зокрема криптовалюти як його різновиду.
- 8 вересня 2021 року: Верховна Рада ухвалює Закон України «Про віртуальні активи» (№3637).
- 15 березня 2022 року: Президент підписує Закон «Про віртуальні активи». Закон мав набути чинності після внесення змін до Податкового кодексу, які досі не ухвалено.
- 2023–2024 роки: Мінцифри анонсує підготовку нового законопроєкту, гармонізованого з європейським регламентом MiCA (Markets in Crypto-Assets).
Станом на квітень 2025 року Закон України «Про віртуальні активи» так і не набрав чинності через відсутність податкових змін. Регулювання криптовалюти залишається фрагментарним і здебільшого здійснюється через застосування загальних норм Цивільного, Податкового та Кримінального кодексів.
Водночас правоохоронні органи у кримінальних справах з криптоактивами віддають перевагу доказуванню практичного володіння, а не окремим нормам спеціального законодавства.
Це означає, що адвокати, які працюють з подібними кейсами, повинні спиратися на судову практику, технологічні особливості активів і специфіку кожного окремого джерела доказів.
Далі наводимо огляд конкретних доказів.
1. Декларація: коли запис у декларації на порталі НАЗК може стати доказом
Згідно із Законом України «Про запобігання корупції» суб’єкти декларування зобов’язані вказувати криптовалюти, які їм належать. Внесення таких даних у декларацію може виступати самостійним доказом факту володіння, однак потребує підтвердження, наприклад, наявності доступу до гаманця або зазначення публічної адреси криптовалюти.
Відповідно до ухвали слідчих суддів АП ВАКС від 9 травня 2023 року у справі №991/2399/23 зазначено, що єдиним способом підтвердження права власності на задекларовану криптовалюту була б фіксація факту наявності в особи доступу до криптогаманців із криптовалютою та публічними адресами, на яких первинно зберігалася криптовалюта.
2. Смартфон — джерело доказів №1
Виявлення на цифрових пристроях слідів користування криптоактивами — одна з ключових форм доведення.
Більшість доказів щодо криптовалюти вилучається саме з особистих гаджетів підозрюваного — телефонів, планшетів, ноутбуків. Там фіксуються:
- встановлені криптододатки (Trust Wallet, Binance тощо);
- скріншоти або фотографії seed-фраз;
- листування про транзакції;
- збережені ключі;
- історія входу в акаунти.
Саме такі докази стають вирішальними, зокрема, відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС від 4 жовтня 2022 року у справі №991/3721/22, факт володіння криптовалютою підтверджувався наявністю на телефоні підозрюваного фотографій seed-фраз та листування щодо операцій, які збігалися з активністю по публічних адресах.
Аналогічно у вироку ВАКС від 27 листопада 2024 року у справі №991/1512/23 встановлено, що наявність криптовалютних додатків, історії їх використання та фотографій seed-фраз на мобільному телефоні свідчить, що саме обвинувачений є власником криптогаманців та, відповідно, активів, що в них перебувають.
3. Апаратний гаманець чи seed-фраза?
У судовій практиці вже сформувалася чітка позиція: право власності на віртуальний актив набувається за фактом створення віртуального активу, а вчинення та виконання правочину щодо віртуального активу засвідчується володінням приватного ключа такого віртуального активу.
Виявлення в особи апаратного гаманця, такого як Ledger або Trezor, може свідчити про володіння криптовалютою, що розміщена на ньому, але лише при наявності контролю над таким гаманцем. Такий контроль може, зокрема, підтверджуватися наявністю паролів чи seed-фрази до гаманця.
Окрім того, при віднайденні в особи seed-фрази додатково віднаходити апаратний гаманець чи будь-який інший носій, на якому розміщена криптовалюта, не потрібно.
Це виглядає досить логічним, оскільки seed-фраза— це набір слів, необхідних для відновлення гаманця. Вона генерується на пристрої користувача в момент створення гаманця і залишається незмінною протягом всього часу його використання.
Тобто за допомогою seed-фрази можна отримати доступ до криптогаманця та активів на ньому фактично з будь-яким носієм (телефоном, планшетом тощо), при цьому не знаючи пароля доступу чи приватного ключа. І навіть у випадку втрати фізичного носія (Ledger чи іншого) доступ до гаманця та активів на ньому фактично зберігається.
В ухвалі слідчих суддів АП ВАКС від 31 жовтня 2024 року у справі №991/10335/23 чітко визначено, що «володілець ключа віртуального активу (код та пароль доступу до гаманця) є власником такого віртуального активу».
4. Криптобіржі — ваш цифровий паспорт
Криптобіржі, відповідно до вимог міжнародного законодавства з протидії відмиванню коштів, проводять ідентифікацію користувача (KYC) — зберігають особисті дані користувачів: паспорт, фото, поштову адресу, номер телефону тощо. Ці дані можуть бути витребувані в межах кримінального провадження та вказувати на зв’язок особи з акаунтами, де зберігаються активи.
Відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС від 4 жовтня 2022 року у справі №991/3721/22 слідство встановило, що на мобільному телефоні підозрюваного наявні біржі WhiteBIT і Binance, які потребують персональних даних для реєстрації. Це стало аргументом на користь встановлення факту володіння криптоактивами.
5. Публічної адреси недостатньо
Хоча блокчейн є публічним і будь-хто може побачити транзакції за адресою, це ще не доводить факт володіння. Без підтвердження володіння приватним ключем публічна адреса може бути лише частиною доказу. Наступним кроком може стати підтвердження KYC-верифікації на криптобіржі чи дослідження операцій з іншими ідентифікованими гаманцями.
При цьому публічної адреси може бути недостатньо для підтвердження факту відсутності активів чи дослідження операцій у блокчейні (встановлення дати відчуження активів, придбання тощо).
В ухвалі слідчих суддів АП ВАКС від 9 травня 2023 року у справі №991/2399/23 вказано, що надання лише публічної адреси криптогаманця не є достатнім доказом для ідентифікації власника криптовалюти. Це рішення підкреслює важливість надання додаткових доказів, таких як приватний ключ або seed-фраза, для підтвердження права власності на криптоактиви.
6. Блокчейн-аналітика: потужний інструмент для обох сторін
Ще у 2023 році понад 250 детективів і аналітиків НАБУ пройшли дев’ятимісячний тренінг щодо розслідування злочинів із віртуальними активами, де вивчали сучасні методи аналітичного пошуку, принципи використання OSINT-інструментів для крипторозслідувань, алгоритми аналізу та дослідження руху віртуальних активів.
Для захисників це означає, що використання технологій і допомога цифрових експертів є невід’ємним компонентом стратегії захисту. Серед інструментів, які допоможуть самостійно провести аналітику та зібрати інформацію:
- Chainalysis — провідна платформа для аналізу блокчейн-операцій, найпоширеніша у правоохоронців США;
- Elliptic — ефективна для виявлення зв’язків між адресами;
- Blockchair — дає зведену інформацію про транзакції;
- Arkham — дає змогу деанонімізувати користувачів через аналітику зв’язків.
Ці сервіси вже використовуються слідчими в Україні, однак адвокати також можуть звертатися до них для проведення незалежного аналізу. Можливо, саме це і стане підґрунтям для спростування обвинувачення або зміни кваліфікації.
У своїй роботі ми використовували декілька інструментів для самостійного аналізу транзакцій, фіксації фактів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні. Ці матеріали також стали основою для проведення судової комп’ютерно-технічної експертизи. І саме судова експертиза дала змогу встановити технічні обставини, пов’язані з операціями з криптовалютою, визначити її походження та належність конкретній особі.
При цьому, перш ніж замовляти дослідження, рекомендуємо поспілкуватися з кількома фахівцями з цифрової криміналістики або ІТ-аналітики, які володіють специфічними знаннями у сфері блокчейн-технологій. Оскільки це досі нетипові дослідження, бачення способу їх проведення та методів дослідження відрізняється у кожного експерта.
Короткі поради для адвокатів:
- Вивчайте цифрові дані у смартфоні клієнта — це ключове джерело інформації.
- Уточнюйте, чи дійсно особа має доступ до приватного ключа і seed-фрази, чи не передавала такі дані третім особам, адже це питання контролю, а не формального володіння.
- У разі фігурування криптобірж — отримуйте повний обсяг даних з акаунтів.
- Не ігноруйте аналітичні інструменти — вони можуть зіграти вам на користь.
- Дивіться ширше — декларація чи публічна адреса не дорівнює беззаперечному володінню.
Замість висновку, або чи можливо залишатися тільки адвокатом?
Доведення володіння криптовалютою — це технічно-юридичне завдання.
І хоча правове регулювання все ще формується, вже зараз можна говорити про сталі підходи в судовій практиці. Для захисника це означає потребу постійного моніторингу рішень, володіння цифровими інструментами та аналітичним мисленням. Працюйте з ІТ-фахівцями, залучайте експертів з блокчейн-аналітики, впливайте на розвиток практики та не уникайте складних технічних питань — саме в них криється ключ до успішного захисту. Адже в цифровій війні за справедливість перемагає той, хто першим виявляє слід.