Сплеск рейдерства житлової нерухомості за 2014-2015 рр. суттєво зачепив як схід країни (зі зрозумілих причин), так і Київ. Однією зі схем захоплення нерухомості є «документальна», коли підробляються правовстановлюючі документи, і квартира починає неодноразово перепродаватися.

На сьогодні застосування інформаційних технологій на ринку України є невід’ємною частиною ведення будь-якого бізнесу. Відповідно, спостерігається стрімкий розвиток сфери IT-технологій. Однак, як зазвичай буває у нашій державі, законодавство та правова сфера не встигають за темпами розвитку суспільства й бізнесу зокрема.

Перш ніж перейти до розгляду цієї, на перший погляд курйозної, але нахабної за своїм задумом і виконанням спроби реєстрації товарного знаку та аналізу розгляду спору, наведемо основні відомості з історії компанії Dolce&Gabbana, її продукції та товарних знаків.

На міжнародному та регіональному рівні визнано право на страйк у разі конфліктів інтересів, що пов’язано з правом трудящих на асоціацію, а також їх правом на ведення колективних переговорів і укладання колективного договору.

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15 квітня 2014 р. (далі – Закон № 1207-VII) до Кримінального кодексу України (далі – КК України) була внесена нова стаття під номером 332-1.

Сьогодні надзвичайно поширеними стали передачі, які заохочують до укладення шлюбу: «Давай одружимось» (телеканал «РТР»), «Чотири весілля» (телеканал «СТБ»), «Все для тебе» (телеканал «Інтер») тощо.

Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) в рамках реформування системи державної реєстрації цього року запровадило низку нововведень. Серед них – Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», який набрав чинності 05.04.2015, метою якого є дерегуляція господарської діяльності.

У громадян України та іноземців виникає багато складнощів під час проходження митного контролю, оскільки при декларуванні товарів, які заборонено ввозити в Україну, існує обмеження на їх ввезення і дуже часто виникають труднощі.

Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності займає провідне місце в державному регулюванні економіки України.

Кожен декларант, який опиняється в непростій ситуації, коли митниця коригує заявлену ним митну вартість, вирішує непросте питання сплати збільшених податкових зобов’язань за поставлений товар.

Скасування судами рішення митниці про коригування митної вартості без задоволення вимог про стягнення переплачених сум митних платежів на практиці виявилася неефективним способом захисту порушених прав платника податків.

22 жовтня Конституційний Суд України у формі усного слухання продовжив розгляд справи за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України деяких положень Закону України «Про очищення влади».

Відповідно до Глобального звіту агенції ООН з питань наркотиків та злочинності UNODC, за останні 20 років у сфері міжнародного викрадення та торгівлі людьми значно зросла кількість дітей.

Міністерство внутрішніх справ України щороку реєструє понад 300 тис. насильницьких злочинів – це вбивства, побиття, зґвалтування тощо. Згідно з вітчизняним законодавством, збитки потерпілому повинен відшкодовувати передусім сам злочинець.

16-17 жовтня на базі юридичного факультету ввосьме зібралися майбутні правники з провідних українських вишів – учасники Всеукраїнської студентської школи з адміністративного права та процесу й Всеукраїнських інтелектуальних змагань з адміністративного судочинства ім. Володимира Стефанюка.

Про роботу Європейської асоціації адміністративних суддів, реформування та роль адмінюстиції в Україні «Юридичній газеті» розповіла генеральний секретар ЄААС Едіт Целлер.

Відомий український вчений-міжнародник, завідувач кафедри міжнародного права і спеціальних правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», проф., д.ю.н. Роман Петров в інтерв’ю «Юридичній газеті» розповів про нову доктрину міжнародного права Російської Федерації після анексії Криму, погляди провідних українських та російських науковців та взаємовідносини між Україною та РФ, а також – про стан і рівень міжнародного захисту прав людини в нашій країні.

Про ситуацію з правами людини в анексованому Криму, взаємодію журналістів з судами, а також про своє бачення реформи судової гілки влади «Юридичні газеті» розповів суддя Голосіївського районного суду м. Києва Микола ШКІРАЙ