Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) в рамках реформування системи державної реєстрації цього року запровадило низку нововведень. Серед них – Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», який набрав чинності 05.04.2015, метою якого є дерегуляція господарської діяльності. Також внесено зміни щодо надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 07.04.2015 набрав чинності Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затверджений наказом Міністерства юстиції України 31.03.2015 №466/5, відповідно до якого запровадженого нові електронні сервіси отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Більшість з них вже встигли себе виправдати. Про це свідчать дані, наведені Мін’юстом. Наприклад, понад 20% усіх довідок, виписок та витягів громадяни отримують на сайті Мін’юсту https://usr.minjust.gov.ua завдяки онлайн-сервісу.
Нещодавно наказом Мін’юсту «Про реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо попередньої подачі заяв» від 07.07.2015 №1159/5 запущено ще один пілотний проект.
Цей пілотний проект планувалось спершу запровадити на території двох областей (Київської та Одеської), але 27.07.2015 до наказу було внесено зміни та додано Волинську, Полтавську й Рівненську області.
Зазначений проект дуже важливий для сільгоспвиробників і тих, хто переробляє сільськогосподарську продукцію (представників агробізнесу) та забудовників багатоповерхових будинків, оскільки сприяє створенню сприятливих умов для надання адміністративних послуг для них.
Пілотний проект передбачає попередній розгляд заяви. Попередній розгляд заяв у галузі державної реєстрації прав є новим в українському законодавстві, що регулює сферу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відтепер посадова особа, яка прийняла документи, буде зобов'язана надати офіційний висновок заявнику щодо їх комплектності та правильності. На сайті Мін’юсту є роз’яснення http://old.minjust.gov.ua/50722, в якому чітко вказано, що законодавством не передбачується оплата за попередній розгляд заяв. Однак, для того щоб скористатися новим сервісом, певні витрати будуть все-таки необхідні. Так, першим кроком до попередньої подачі заяви має бути укладення договору з державним підприємством «Національні інформаційні системи» та отримання електронного цифрового підпису.
Предметом такого договору є:
- надання заявнику державним підприємством «Національні інформаційні системи» послуг з підключення до Державного реєстру прав шляхом надання доступу до програмного забезпечення сумісного з програмним забезпеченням Державного реєстру прав з метою подання заяв про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно для їх попереднього розгляду органом державної реєстрації прав або розгляду особами, які відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наділені повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно з видачі та прийому документів у порядку, передбаченому чинним законодавством України;
- здійснення організаційних заходів щодо надання заявнику логіну та паролю для доступу до Державного реєстру прав у кількості, зазначеній у письмовому замовленні, що подається Користувачем за формою, встановленою у додатку 2 до Договору.
Надання послуг за таким договором не є безплатним, а коштуватиме близько 1,5 тис. грн.
Після того як замовник вказаної послуги пройде відповідне навчання, він матиме можливість подавати заяви на реєстрацію права в електронному вигляді разом з доданими до них документами не виходячи з власного будинку чи офісу.
Повертаємося до аналізу пілотного проекту. Орган державної реєстрації, який отримав попередню заяву разом з доданими до неї документами в електронному вигляді протягом шести днів зобов’язаний здійснити її попередній розгляд. Під час такого розгляду перевіряється наявність усіх документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Після чого орган державної реєстрації прав повідомляє заявника про попередні результати розгляду документів і запрошує його прибути для пред’явлення оригіналів надісланих документів та отримання картки прийому заяви на конкретну дату і час. Заявник з’являється у призначений день, отримує картку прийому заяви та надає оригінали документів. З моменту отримання картки прийому починається перебіг часу, визначеного законодавством, для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Надалі заявник протягом строку, зазначеному у законодавстві, очікує на прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Після закінчення строку заявник, залежно від власного вибору, відвідує відповідну реєстраційну службу для отримання паперового оригіналу документу, сформованого за результатом прийнятого рішення (витяг, свідоцтво) або не виходячи з офісу (чи з дому) отримує оригінал такого документу через Інтернет.
Але чи насправді проект має переваги – зможе показати лише час. І для цього має пройти більше ніж декілька місяців. Однією з важливих анонсованих переваг є мінімізація контактів заявника з чиновником, а відтак – зниження корупційних ризиків.
Варто зазначити, що в разі набуття актуальності проектом, пересічні громадяни також отримають певну користь. В осіб, на яких поширюється дія пілотного проекту, зникає потреба подавати документи через загальну чергу, що значно розвантажить її та зменшить час очікування у черзі для інших осіб, які не підпадають під його дію. Але з іншого боку, з введенням в дію цього проекту відповідні посадові особи реєстраційної служби теж отримають додаткове навантаження.
У своїй більшості представники агробізнесу, а також сільськогосподарські товаровиробники, з урахуванням порядку, передбаченого законодавством, витрачали чималу кількість часу на подачу документів для реєстрації прав на нерухоме майно. Однак з моменту старту пілотного проекту цей час повинен зменшитись до мінімуму. Та чи насправді відбудеться скорочення часу, якщо особи, які забажають використати своє право на участь у проекті, будуть самостійно сканувати всі документи, відправляти їх, а потім знову звертатися до реєстраційної служби для повторної подачі оригіналів.
Зміни, реформування, нововведення – усе це потрібне в наш час, але їх проведення вимагає не тільки рішучих кроків та введення пілотних проектів. Важливим є впровадження нових поглядів на зміни. Розуміння осіб, які безпосередньо зацікавлені в тому чи іншому проекті. Наприклад, проведення короткого семінару з аграріями на тему впровадження нового пілотного проекту є недостатнім. Варто на конкретних прикладах доводити до відома зацікавлених осіб важливість того чи іншого проекту.
Що ж до того, чи «відверто» говорить Мін’юст про безоплатність проекту, на мою думку, варто зазначити про те, що послуга присвоєння електронного цифрового підпису є платною. Оскільки без електронного цифрового підпису відсутня можливість безпосередньо реалізувати своє право на участь у вказаному пілотному проекті. Відвертість та прямота в анонсуванні будь-якого проекту є важливою та актуальною складовою. Поєднання простоти з відкритістю та надійністю функціонування системи – це шлях до досягнення високого рівня інвестиційної привабливості країни.