30 жовтня 2015, 16:58

В пріоритеті реформування має бути надання функціональної незалежності судам

Опубліковано в №43 (489)

Едіт Целлер
Едіт Целлер генеральний секретар ЄААС

«Юридична газета» висловлює вдячність судді Вищого адміністративного суду України Наталії БЛАЖІВСЬКІЙ за допомогу в організації інтерв’ю.  


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!



Про роботу Європейської асоціації адміністративних суддів, реформування та роль адмінюстиції в Україні «Юридичній газеті» розповіла  генеральний секретар ЄААС Едіт Целлер.

- Пані Целлер, розкажіть про діяльність ЄААС. Які вона виконує функції, в чому її основна місія? 

Європейська асоціація адміністративних суддів є головною асоціацією на європейському рівні, відкритою як для асоціацій адміністративних суддів національного рівня(на сьогодні в 17 країнах), так і для окремих адміністративних суддів (на сьогодні в 11 країнах) з-поміж країн-членів Ради Європи.

Це значить, що Асоціація представляє інтереси декількох тисяч адміністративних судів на європейському рівні.

Взагалі, цілі організації закладені в її Статуті. По-перше, одним з основних напрямків є просування професійних інтересів і зміцнення позиції судів в контексті Європейського рівня; по-друге, це обмін інформацією по прецедентному праву та законодавству, пов’язаному з роботою відповідних галузей роботи адміністративних судів; по-третє, широким колом роботи є правова допомога, здійснена через діяльність організації, а також сприяння законності законодавчих актів.

З практичної точки зору, ми організовуємо зустрічі суддів, присвячені різноманітним сферам права та структурним аспектам незалежності й ефективності.

До того ж, ми співпрацюємо з такими інституціями: Європейський університет, Румунський інститут магістратури, Європейська судова навчальна мережа та ін. Це доповнює діяльність Асоціації в якості спостерігачів у різноманітних експертних органах Ради Європи та Європейській комісії.

- Нещодавно Ви виступили у ролі доповідача на міжнародній конференції, що відбулася у Києві й була присвячена захисту прав людини в адміністративному процесі. Поспілкувавшись з колегами, які враження від стану адмінюстиції в Україні у Вас лишились?

У мене на думці було тільки одне – «Браво!». Мене вразив високий рівень професіоналізму, інтересу та самовідданості у роботі суддів, а також те, наскільки високими є етичні стандарти українських колег. Оскільки я мала декілька візитів до України, в тому числі й у квітні 2014 р., я розумію, з якими труднощами стикаються українські колеги, адже країна зараз знаходиться у скрутному становищі. Проте, такі виклики для суддів, в будь-якому розумінні, є подібними для всієї Європи.

- Якщо говорити про реформування адміністративних судів, то що потребує першочергових змін, а що є другорядним для України? 

На мою думку, пріоритетом мусить бути надання функціональної незалежності судової системи як такої – тільки на цій базі інші зміни будуть релевантними.

Зрозуміло, що гарантії незалежності є основою для демократичної держави та верховенства закону. Для нас, суддів, цей захист необхідний, аби якісно і в повному обсязі виконувати свої функції.

Оскільки адміністративна юрисдикція контролює управлінський рівень, вона перевіряє, чи діє виконавча влада згідно з рамками, встановленими законодавством, тому навіть стійкі гарантії мусять існувати таким чином, що виконавчий орган (той, яким управляють) не матиме змоги втрутитись у зону функціонування управлінського органу (адміністративні суди). Бо, як-то кажуть, диявол криється в деталях, і для того щоб детально розібрати ці проблеми, треба провести ретельний аналіз.

Інші цілі та інструменти для розвитку системи адміністративного правосуддя України, ймовірно, є подібними до тих, що існують у багатьох інших європейських країнах, зокрема, загальними орієнтирами суддів (так, як і в адміністративній юрисдикції) є обробка й застосування різних режимів закону в одному випадку (наприклад, застосування положень ЄСПЛ, які можуть суперечити національному законодавству або певні процесуальні невідповідності); розвиток юриспруденції та збереження високого рівня якості правосуддя, не зважаючи на зовнішній тиск.

Варто підкреслити, що окремим суддям, для того щоб виконати ці завдання в рамках своїх компетенцій, слід обговорювати важливі питання й обмінюватися баченням з колегами, адже тільки поглянувши на власну правничу систему з висоти пташиного польоту, почнеться розвиток – це порівняння є дверима до подібних змін.

- Якщо взяти європейський досвід, як багато країн мають окрему адміністративну юстицію, а які не скористалися цим досвідом?  

Відокремлення гілки адміністративних судів, безумовно, є досягненням для тих країн, в яких така система вже існує. Спеціалізоване адміністративне судочинство задовольняють специфічні потреби системи адміністративного правосуддя, які відрізняються від цивільних або кримінальних юрисдикцій (позиції сторін, правовий захист особи, контроль законності актів виконавчої влади) в усіх інстанціях адміністративного судочинства.

Однак історичні події є різними у всіх європейських країнах, і через це неможливо стверджувати, яка система буде кращою. Проте я хочу підкреслити, що цінності, кінцева мета та відповідні цілі мають бути однаковими в усіх країнах. Рекомендації Ради Європи та юриспруденція європейського рівня є практичним керівництвом для аналізу того, чи всі цілі та стандарти виконуються, при цьому шляхи досягнення цих цілей і завдань можуть відрізнятися. Будучи представником Австрійського адміністративного судочинства, я маю уявлення про довгий і важкий шлях для того, щоб перші адміністративні суди першої інстанції були врешті-решт встановлені лише 2 роки тому. Знаючи численні способи, я цілеспрямовано працюю на благо наших спільних європейських цілей в якості адміністративного судді.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати