 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
22 жовтня Конституційний Суд України у формі усного слухання продовжив розгляд справи за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України деяких положень Закону України «Про очищення влади». За цей час перерву було оголошено двічі – 22 та 23 жовтня відповідно, і коли воно буде продовжено на момент здачі номеру було не відомо. Однак 22 жовтня, можна сказати, що засідання розпочалося (точніше, продовжилося) зі скандалу. Так, після того, як склад суду вийшов для вирішення питання про задоволення клопотання народного депутата Леоніда Ємця про відкладення розгляду справи через неможливість його присутності у зв’язку з відрядженням, і повернувшись, вирішив продовжити засідання, розпочався відвертий діалог народного депутата Єгора Соболєва та головуючого Юрія Бауліна. Якщо коротко, то пан Соболєв просив пояснити, яким чином може відбуватися засідання, якщо на ньому відсутній співавтор Закону «Про очищення судової влади» та додав цікаву деталь, що начебто напередодні засідання пан Баулін особисто запевнив і його, і пана Ємця в тому, що засідання не відбудеться, бо не буде кворуму. На що головуючий попросив не переходити на побутові питання і намагався роз’яснити, що продовження засідання ні в якому разі не зашкодить та не порушить прав колеги, якими пан Соболєв так опікується. Етичне питання непроцесуального спілкування голови КСУ та народних депутатів залишимо на розсуд читачів.
Нагадаємо суть питання. Так, 20.10.2014 Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України, положення п.6 ч.1, п.п. 2, 13 ч. 2, ч. 3ст.3 Закону України «Про очищення влади»(далі – Закон). Тобто мова йде про заборону певним особам займати певні посади. Суб’єкт права на конституційне подання обґрунтовує своє подання наступним: зазначені положення Закону є неконституційними, оскільки порушують принцип індивідуальної відповідальності, передбачають застосування люстраційних заходів до особи лише на підставі обіймання нею певної посади в певний проміжок часу; застосування до суддів люстраційних заходів є фактично додатковою до визначених Конституцією України підставою для звільнення судді з посади; наявність поряд із Законом України «Про очищення влади» також Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», яким вже передбачено проведення щодо суддів перевірки стосовно прийнятих ними рішень під час подій на Майдані.
20.01.2015 до Конституційного Суду України звернулися 47 народних депутатів України з клопотанням визнати неконституційними ч. 3, 6ст. 1;ч. 1-4, 8 ст. 3;п.2 ч. 5ст.5, п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону. Автори клопотання оскаржують заборону протягом 10років з дня набрання чинності Закону обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація) для осіб, які обіймали сукупно не менше 1 року у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 посади, зокрема, Президента України, Прем`єр-міністра України, першого віце-прем`єр-міністра України, віце-прем`єр-міністра України, міністра, Голови Національного банку України, Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, Секретаря Ради національної безпеки й оборони України, Глави адміністрації Президента України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України та інші посади керівників та заступників керівників центральних і регіональних органів виконавчої влади.
Також оскаржується аналогічна заборона стосовно осіб, які обіймали зазначені керівні посади в органах влади в період з 21.11.2013 по 22.02.2014, працівників правоохоронних органів, слідчих, оперативних працівників, працівників органів прокуратури, які брали участь у затриманні осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до вказаних вище законів від 29.01.2014 та від 21.02.2014, складали на них рапорти, протоколи про адміністративне правопорушення тощо.
23.03.2015 до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч. 3ст.1;п.7, 8, 9 ч. 1, п.4 ч. 2ст.3; п.2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Необхідність і невідкладність такого клопотання його автор пояснює тим, що до Верховного Суду України надійшли та продовжують надходити ухвали судових інстанцій щодо ініціювання перевірки окремих положень Закону Конституційним Судом України. Ці ухвали постановлено у справах за позовами колишніх керівників та заступників керівників державних органів, які порушують питання щодо скасування наказів на їх звільнення на підставі Кодексу законів про працю та про поновлення на посадах. Провадження у зазначених справах зупинене на підставі ст.83 Закону України «Про Конституційний Суд України» у зв`язку з виникненням у процесі загального судочинства спору щодо конституційності норми закону, яка застосовується судом. За вимогами цього закону в таких умовах відкривається конституційне провадження у справі й справа розглядається Конституційним Судом України невідкладно.