На сьогодні застосування інформаційних технологій на ринку України є невід’ємною частиною ведення будь-якого бізнесу. Відповідно, спостерігається стрімкий розвиток сфери IT-технологій. Однак, як зазвичай буває у нашій державі, законодавство та правова сфера не встигають за темпами розвитку суспільства й бізнесу зокрема. Таким чином склалася ситуація, коли за максимального попиту на розвиток та діяльність компаній у сфері інформаційних технологій правове регулювання цієї галузі є мінімальним. Так, питання реєстрації та створення таких компаній, оформлення трудових відносин з найманими працівниками регулюються на загальних підставах. Однак, з урахуванням особливостей роботи в цій сфері, постає питання яким чином, наприклад, правильно оформлювати роботу найманих працівників, що працюють у режимі віддаленого доступу, так званих фрілансерів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Фріланс, як явище, отримав надзвичайно широку поширеність з розвитком Інтернету. Варто зазначити, що на міжнародному рівні вже досить давно діють такі нормативні акти, як Конвенція Міжнародної організації праці «Про надомну працю» №177 від 20.06.1996 та Конвенція Міжнародної організації праці про гідну працю домашніх працівників (фрілансерів) №189 від 16.06.2011, які покликані врегульовувати такого роду правовідносини. Вітчизняне ж законодавство до таких нововведень не поспішає, адже жодна з цих конвенції не була ратифікована Україною, хоча завдяки правильному нормативно-правовому регулюванню інформаційної сфери з’являється потенційна можливість залучення багатомільйонних інвестицій в економіку України. Загальновідомим фактом є те, що українські програмісти та фахівці в галузі інформаційного забезпечення є одними з найкращих. У той же час, за статистикою, переважна більшість з них працює на іноземні компанії, часто не оформлюючи належним чином такі трудові відносини.
У зв’язку з такою ситуацією на ринку ІТ-бізнесу, питання легалізації діяльності в Україні працівників з віддаленим доступом є достатньо актуальним, особливо для іноземних IT-компаній.
Розглянемо оптимальні варіанти для співпраці з іноземними роботодавцями. У випадку, якщо іноземна компанія не має свого представництва на території України, найоптимальнішим варіантом співпраці з українськими працівниками буде їх реєстрація як суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, тобто ФОП, або ж створення власної фірми – ТОВ. Наступним етапом повинна бути реєстрація у податкових органах. Тут необхідно звернути увагу на те, що правовою основою співпраці з іноземним роботодавцем або контрагентом буде укладення зовнішньоекономічних контрактів. Для ведення зовнішньо економічної діяльності оптимальною та економічно обґрунтованою є 3-тя група платників єдиного податку, за якої можлива також реєстрація платником податку на додану вартість. Чинний Податковий кодекс України передбачає такі основні правила для 3-ї групи:
1) річний ліміт доходу становить 20 000 000 грн. У випадку перевищення зазначеного ліміту платник податку автоматично переводиться з системи єдиного податку на загальну;
2) ставка єдиного податку становить 2% (платники ПДВ) та4% (не платники ПДВ). Необхідно зауважити, що переважна більшість працівників IT-сфери, зазвичай,не є платниками ПДВ, хоча відповідно до п.26-1 підрозд.2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з 1.01.2013 до 1.01.2023 тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, тобто ставка ПДВ для сфери інформаційних технологій становить 0%. До програмної продукції законодавець відносить:
- результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
- криптографічні засоби захисту інформації.
Однак, у будь-якому випадку, необхідно пам’ятати, що ця правова норма є тимчасовою.
3) ліміт кількості найманих працівників для платників єдиного податку 3-ї групи відсутній;
4) у випадку перевищення доходу платника податку в 1 000 000 грн обов’язковою вимогою закону є наявність касового апарату.
Щодо змісту контрактів з іноземними компаніями варто зазначити, що в контрактах, окрім істотних умов, необхідно чітко визначати кому належатимуть права інтелектуальної власності на створені продукти, умов конфіденційності, санкцій за порушення умов контракту. Також для уникнення двозначного трактування та перекладів, його варто укладати на мовах обох сторін контракту. Всі виконані роботи та надані послуги за такими контрактами повинні бути закриті Актами виконаних робіт та наданих послуг. Такий акт буде основним підтвердженням походження отриманих працівником чи компанією коштів, а також підставою для отримання коштів у банківській установі.
Останнім часом резонансним та відлякуючим фактором (як для іноземних інвесторів, так і для вітчизняних ІТ-компаній)стало регулярне проведення правоохоронними органами обшуків в офісах та приміщеннях таких компаній. Часто подібні обшуки закінчуються вилученням офісної техніки, комп’ютерів, жорстких дисків та серверів. Звичайно, такі явища надзвичайно негативно впливають на роботу компаній, не говорячи вже про шкоду діловій репутації, а вилучення серверів взагалі паралізує можливість їх роботи. Для врегулювання ситуації, що склалася,Міністерством економічного розвитку й торгівлі України було проведено ряд зустрічей та брифінгів за участі представників ІТ-компаній та правоохоронних органів. Однак, як показує практика, такі заходи, зазвичай, носять виключно декларативний характер. Підтвердженням цьому є «досягнення згоди» щодо необхідності внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України стосовно копіювання інформації з носіїв та вилучення носіїв інформації в рамках заходів забезпечення кримінального провадження. Такий висновок проведених міністерством зустрічей показує, що вирішувати проблему кардинально ніхто не збирається, а правоохоронні органи в Україні й надалі залишаються при своїх широких повноваженнях, амбіціях, поєднаних з безкарним свавіллям.
Звісно, такий стан справ в українському бізнес-середовищі відштовхує навіть ту невелику кількість інвесторів, які б могли приносити дохід в економіку країни.
Тому, як висновок, хочеться порадити ІТ-компаніям та українським працівникам ІТ-сфери бути напоготові захищати свої законні права та інтереси. У цьому завжди готові допомогти адвокати АО «Клочков та партнери».