Законопроект № 1849 від 27 січня цього року стосується окремих питань розслідування військових злочинів та вчинення слідчих і негласних слідчих дій в умовах воєнного, надзвичайного стану, особливого періоду чи в зоні проведення антитерористичної операції.

Попри вкрай складну ситуацію у нашій країні, для трудових мігрантів вона досі залишається привабливою, зокрема топ-сектор. Позитивним моментом останніх років стала певною мірою уніфікована процедура залучення іноземної робочої сили та оформлення її тимчасового перебування в Україні. Проте «головного болю» у процедурі все ще вистачає.

Законодавчий орган нашої країни напередодні Нового року вирішив зробити для бізнесу чимало подарунків у вигляді ухвалених законопроектів, які повинні сприяти ведення бізнесу в Україні. Одним з таких гостинців є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування і легалізації фонду оплати праці».

На сьогодні не є секретом той факт, що бізнес за часів попереднього режиму фактично був загнаний у глухий кут та був змушений працювати з так званими «програмними» підприємствами («майданчиками»), які на державному рівні надавали послуги з мінімізації податкових зобов’язань

Використання найманої праці без оформлення трудових відносин (так звана тіньова зайнятість) та тіньова заробітна плата (так звана зарплата в конвертах) становлять проблемні явища в Україні і негативно позначаються на її соціально-економічному розвитку.

Ратифікувавши Угоду про асоціацію між Україною з однієї сторони, а Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з другої сторони, Законом України від 16.09.2014, Україна зобов’язалась поступово наблизити і трудове законодавство України до трудових стандартів ЄС.

Не буде помилкою стверджувати, що учасники Євромайдану боролися не за підписання Угоди про асоціацію з ЄС як таке, а боролися за реальне впровадження в Україні європейських стандартів взаємовідносин влади та суспільства, що і передбачає ця Угода. Однак часто-густо поведінка української влади постмайданного періоду дає підстави вважати, що насправді у лютому 2014 р. переміг не Майдан, а Антимайдан. Історія, що описується нижче, є прикладом такої поведінки.

Маніпулювання результатами змагань (спортивне шахрайство) набуває дедалі більшого розмаху. Одним з його видів є вживання заборонених речовин та методів (допінгу) з метою покращення результату конкретних спортсменів.

Відомо, що Законом України від 16 вересня 2014 р. №1678-VII ратифікована Угода про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони (надалі – Угода про асоціацію). На Угоду про асоціацію покладаються особливі сподівання, оскільки вона надає громадянам та суб’єктам господарювання України можливість реалізації основних свобод, на яких побудований ЄС, що пов’язані зі свободою пересування фізичних осіб, капіталу, товарів і послуг, та які імплементовані до Угоди про асоціацію.

«Від імені Українського народу Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади України, визнаючи юрисдикцію, звертається до Міжнародного кримінального суду з метою притягнення до кримінальної відповідальності у Міжнародному кримінальному суді щодо передбачених ст. 7 та ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду злочинів проти людяності, військових злочинів вчинених на території України, починаючи з 20.02.2014 і по теперішній час, вищих посадових осіб Російської Федерації та інших осіб, яких визначить прокурор Міжнародного кримінального суду»

На останньому засіданні Комітету парламенту з питань правової політики та правосуддя було прийнято рішення створити робочу групу для опрацювання пропозицій, поданих суб’єктами законодавчої ініціативи до проекту закону №1656 та №1497 з додатками. Мета такої робочої групи – зробити із двох законопроектів один, з урахуванням 4 тис. поправок, які до них надійшли і надати комітету готовий опрацьований матеріал.

Відкриваючи засідання Комітету Асоціації правників України з процесуального права, присвяченого першим крокам судової реформи, його модератор, голова комітету з процесуального права АПУ Анна Огренчук зазначила, що сподівається на відкриту та ефективну дискусію. Перш за все, мова йде про президентський законопроект щодо забезпечення права на справедливий суд.

За останній рік народні обранці прийняли декілька законів, спрямованих на переформатування українського суспільства, зокрема на очищення влади. Однак зазначені документи, які ніби містять позитивні зміни в Україні насправді створили ще більше проблем та стали підґрунтям для виникнення їх надалі. Яскравий приклад — Закон України «Про очищення влади», який набув нещодавно чинності і перетворив представників Феміди на заручників ситуації – або прийняти законні рішення, задовольняючи позовні вимоги звільнених чиновників, або приймати справедливі рішення на вимогу часу і суспільства, не звертаючи уваги ані на Основний Закон держави, ані на рішення Європейського суду з прав людини, за що, вочевидь, в майбутньому доведеться відповідати.

«В наш час неможливо бути компетентною у всіх питаннях, оскільки постійно змінюється податкове законодавство», – саме з таких слів розпочала свій семінар щодо змін в оподаткуванні з податку на прибуток та ПДВ, впроваджений податковою реформою, податковий експерт Алла Ліщименко. Захід, який відбувся 3 лютого в Києві, організовало адвокатське об’єднанням «Актіо».

Чергова судова реформа в Україні продовжує наближатися до моменту її прийняття, але на шляху до цього з’являються все нові перешкоди. Першою перешкодою була наявність двох проектів законів, за якими передбачалась судова реформа, але її вже практично подолали.

Про своє бачення трудових спорів, необхідності прийняття нового трудового кодексу, а також роль профспілок у сучасних трудових правовідносинах «Юридичній газеті» розповіла суддя Голосіївського районного суду м. Києва Наталія ЧЕРЕДНІЧЕНКО