Людмила УСАТЮК, партнерка і керівниця практики корпоративного права та M&A адвокатського об’єднання Investment Lawyer Group, почала свою кар’єру в юридичному бізнесі ще у студентські роки. За цей час їй довелося долати серйозні конкурентні виклики та доводити свій професіоналізм у жорсткому середовищі «бізнесу чоловіків». Адже вибрала Людмила насправді серйозні напрями — корпоративне та міжнародне інвестиційне право, — які вимагають не лише юридичних, але й великої кількості додаткових супутніх знань. Як вдалося не розгубитися у надзвичайно конкурентному юридичному світі, віднайти потрібний професійний фокус і досягти балансу між кар’єрою та особистим життям, Людмила розповіла в ексклюзивному інтерв’ю виданню «Юридична Газета».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Людмило, як ви розпочали свою кар’єру в юридичній сфері? Що було найбільшим викликом на старті?
— Моя юридична кар’єра розпочалася ще на третьому курсі вишу, коли я потрапила на стажування до ліквідаційної комісії банку «Україна». Тоді моя спеціалізація охоплювала переважно цивільне та господарське судочинство — стягнення заборгованостей для формування ліквідаційної маси, що стало своєрідною школою для розуміння функціонування механізмів, зокрема і банківського.
Після цього я продовжила кар’єру в Сенс Банку, де зосередилася на договірному праві, складанні Due Diligences та супроводі фінансових операцій. У період адаптації української банківської системи до міжнародних корпоративних стандартів трансформувався і мій професійний фокус — від судової практики до комплексного супроводу корпоративних процесів, M&A угод та інвестиційних проєктів. Саме ця сфера стала моїм справжнім професійним домом.
Що стосується головних викликів на старті, то передусім це були висока конкуренція серед випускників юридичних факультетів без практичного досвіду та перевага, яку віддавали чоловікам із досвідом судової роботи. Це вимагало значно більше зусиль для того, щоб заявити про себе та вибудувати власну професійну репутацію. Проте конкуренція зазвичай — це завжди на краще.
Моє професійне сьогодення пов’язане із партнерством в адвокатському об’єднанні Investment Lawyer Group. І цей кар’єрний ріст не в останню чергу відбувся завдяки викликам, які мені довелося подолати на своєму професійному шляху. Практика нашої компанії — це те, що мені по-справжньому близьке. Адже йдеться не лише про юридичні послуги, а й про довготривале партнерство, яке полягає насамперед у стратегічному плануванні бізнесу клієнта, структуруванні й забезпеченні супроводу його нових і діючих проєктів, комплексному вирішенні запитів клієнтів.
— Чи можете ви назвати тренди, які сьогодні формують сферу інвестиційного та корпоративного права?
— Сьогодні юридичний супровід інвестицій і корпоративних трансформацій формують кілька потужних трендів.
По-перше, все більше уваги приділяється ESG-стандартам — інвестори та компанії, особливо іноземні, оцінюють не лише фінансові показники, а й вплив діяльності на довкілля, ставлення до працівників, дотримання антикорупційних норм і прозорість корпоративного управління.
По-друге, адаптація українського законодавства до вимог ЄС створює нові можливості та водночас потребує оперативного реагування і юридичного супроводу на шляху адаптації національних компаній до європейських стандартів.
По-третє, активно розвивається LegalTech — автоматизація процесів, електронні платформи для перевірки контрагентів, штучний інтелект у Due Diligence та комплаєнсі, численні CRM-системи. Все це створює безліч можливостей.
Юрист сьогодні — це не просто правознавець. Це союзник, що розуміє бізнес і допомагає йому масштабуватися у внутрішньодержавному периметрі та на іноземній арені. Це передусім той, хто вміє комплексно бачити і стратегічно мислити у світі, який стрімко розвивається.
— Чи зросла за останні роки довіра міжнародних інвесторів до України? Які виклики ви бачите для залучення іноземного капіталу?
— За роки війни міжнародні інвестори стали дещо обережніше ставитися до можливих вкладень в економіку України. Адже багато що залежить від безпекової ситуації в країні. Проте водночас інвестори бачать величезний потенціал України у контексті її відновлення та євроінтеграції. Найбільшими ж викликами, які наша держава повинна подолати задля активного залучення інвестицій в країну, залишаються: забезпечення прозорих і прогнозованих правил гри для бізнесу, ефективний захист прав інвесторів, дієвість судової системи та створення реальних механізмів страхування воєнних і політичних ризиків.
— Які галузі економіки, на вашу думку, зараз найбільш перспективні для інвестування?
— Серед найбільш перспективних для інвестування сьогодні можна виокремити кілька ключових напрямів. Це відновлювальна енергетика, агропромисловий комплекс із фокусом на інновації та переробку, масштабні інфраструктурні проєкти та логістика. Окремо варто зазначити про IT-сектор та кібербезпеку, які стрімко розвиваються і є вкрай важливими для держави та бізнесу. Важливу роль також відіграватиме Military Tech — інноваційні технології для оборонної сфери, безпілотні системи, нові рішення для зв’язку, розвідки та кіберзахисту.
Також перспективною залишається медицина та фармацевтика, Україна має і необхідні виробничі потужності, і ресурси для нових розробок. Було б добре реалізувати спільні проєкти, наприклад, із Японією, яка має багато цікавих проєктів у сфері медицини і фармацевтики, але водночас обмежена величезним випробувальним циклом для препаратів (часто такі строки становлять більше 10 років).
— Які юридичні механізми можуть допомогти Україні залучати більше інвестицій після війни?
— Залучення інвестицій після війни потребуватиме комплексного підходу. Це і створення нових механізмів страхування воєнних ризиків, і запровадження податкових стимулів для інвесторів, які вкладатимуть у відновлення критичної інфраструктури та інноваційні галузі України. Важливими також будуть розвиток державно-приватного партнерства, прозорість процедур залучення інвестицій, а також активна співпраця з міжнародними фінансовими організаціями.
До речі, наша команда вже має неабиякий досвід і спеціалізується на цих процесах. А інвестиційна практика є однією з тих, що найбільш стрімко розвиваються. Ми вже маємо чимало іноземних партнерів і розраховуємо на цікаві проєкти з іноземною складовою після закінчення війни в Україні.
— Як, на вашу думку, зміниться юридична професія у найближчі 5–10 років?
— Юридична професія у найближчому майбутньому зміниться кардинально. По-перше, технології стануть невід’ємною частиною юридичного процесу — від автоматизованої підготовки документів до прогнозування судових рішень за допомогою штучного інтелекту (це досить реально).
По-друге, посилиться роль юриста як бізнес-консультанта з глибоким розумінням економічних процесів.
По-третє, стрімко зростатиме попит на юристів у вузькоспеціалізованих галузях: екологічне та медичне право, кібербезпека, ESG-комплаєнс тощо. Загалом майбутнє юридичної професії — це певна синергія права, бізнесу, технологій і вміння стратегувати.
— Що б ви порадили молодим юристкам, які хочуть працювати у сфері міжнародного інвестиційного права?
— Передусім я би порадила не обмежуватися лише юридичною освітою. Тим, хто хоче працювати у сфері міжнародного інвестиційного права, дуже важливо розуміти економіку, міжнародні фінансові процеси, мати відмінні навички комунікації та переговорів. Англійська мова — це must have, а ще краще — кілька іноземних мов. Варто також шукати можливості для міжнародних стажувань та участі в професійних спільнотах, щоб постійно бути в контексті глобальних тенденцій у світі.
— Жіноче лідерство у праві — це ще виклик чи вже норма? Як, на вашу думку, змінюється роль жінок у юридичній професії?
— Жіноче лідерство у праві для мене вже більше про рівність, ніж про боротьбу. Сучасний бізнес дедалі більше цінує професіоналізм, незалежно від статі. Хоча у моїй практиці були ситуації, коли саме певні нотки жіночності у стилі спілкування сприяли успішному завершенню переговорів (посміхається). Загалом бізнес-культура стає цивілізованішою, а неповага до партнера, незалежно від статі, неприпустима.
— Які особливості роботи жінки в юридичному бізнесі? Чи є якісь переваги або складнощі?
— Жінки-юристки мають низку унікальних переваг. Це і висока емоційна чутливість, що дає змогу будувати довгострокові партнерські відносини, і здатність швидко адаптуватися до змін. Часто жінки ефективніше вибудовують командну роботу і створюють комфортний емоційний фон у колективі. Водночас на початку кар’єри жінкам доводиться докладати більше зусиль, щоб довести свою експертність.
— Що ви думаєте про квоти для жінок на керівних посадах у юридичних компаніях?
— Я категорично проти квот для жінок у юридичному бізнесі. Справжня рівність базується на компетентності та особистих досягненнях, а не на гендерних преференціях.
— Чи є у вас наставниці або жінки, які вас надихали у професійному розвитку?
— Серед жінок мене свого часу надихала Маргарет Тетчер. Водночас у професійному розвитку я багато переймала у чоловіків-юристів, особливо вміння мислити стратегічно, стиль переговорів, вміння аналізувати кейси на кілька кроків вперед.
— У юристів графік роботи доволі насичений і вимогливий. Як вам вдається знаходити баланс між кар’єрою та особистим життям? Чи є у вас хобі, яке допомагає розвантажити думки та відновити енергію?
— Для мене вкрай важливо знаходити час для відновлення. І наразі одним із головних способів перезавантажитися є йога і біг. Йога — це мистецтво відчувати власне тіло та заспокоювати розум. Вона дає відчуття внутрішньої стійкості, що вкрай важливо в юридичному бізнесі. А біг — це про самодисципліну і мотивацію. Це можливість працювати зі своїми межами, але водночас не боятися виходити за них.
— Які цінності сьогодні є ключовими для жінок у юридичній професії?
— Мої основні цінності — це професійна гідність, чесність, відкритість до змін, підтримка молодих колег, самореалізація через складні та масштабні проєкти і здатність зберігати людяність у всьому, що я роблю.