Відкриваючи засідання Комітету Асоціації правників України з процесуального права, присвяченого першим крокам судової реформи, його модератор, голова комітету з процесуального права АПУ Анна Огренчук зазначила, що сподівається на відкриту та ефективну дискусію. Перш за все, мова йде про президентський законопроект щодо забезпечення права на справедливий суд. «Я гадаю, що сьогодні наша дискусія буде не популістською, вона буде вестися не з точки зору політики, а з позиції професіональної, тому що всі ми з вами є адвокатами і розуміємо через призму власного досвіду, що таке суди і з якими проблемами доводиться стикатися кожного дня», - зазначила пані Огренчук.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зазначимо, що великої вагомості засіданню надав той факт, що спеціальним гостем був заступник голови Адміністрації Президента України, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов, який теж був налаштований на конструктивний та професійний діалог. «Якщо чесно, я прийшов до вас сьогодні без доповіді, я прийшов щоб поспілкуватися з колегами-юристами на тему судової реформи. Мета моєї участі у цьому заході - почути думку більшої кількості правників про те, що наразі відбувається в судовій системі і почути ваші думки та зауваження з цього приводу», - зазначив керманич судової реформи. Далі пан Філатов поділився своїм баченням цього процесу, наголосивши на принципових моментах. «Я не стану говорити про важливість судової реформи, але я б хотів розповісти про те, як я бачу її реалізацію. Передусім для мне було принциповим, коли я погоджувався займатися цим питанням, щоб ці зміни не спиралися на думку Президента або якихось політичних сил, тому наголошую, що для мене принциповим є те, щоб судова реформа спиралась на думку професійного співтовариства. Тому одним із перших кроків на цьому шляху було створення Ради з питань судової реформи, до складу якої ми спробували долучити максимально репрезентативну кількість членів від широкого кола юристів», - повідомив присутніх доповідач.
Не гаяти час
Продовжуючи вступну промову, О. Філатов зазначив, що логічним було б внести зміни до Конституції, визначити основні питання, які стосуються судової системи, системи правосуддя загалом, законів України «Про прокуратуру», «Про адвокатуру» тощо. «Ми розуміємо ситуацію, в якій перебуває країна, ми розуміємо терміновість вирішення цих питань, ми розуміємо, що ситуація близька до критичної, тому було прийнято рішення діяти так: до внесення змін до Основного Закону ми вносимо зміни до законодавства тією мірою, якою нам дозволяє Конституція, паралельно починаючи конституційний процес. Ми розуміємо, що він перебуває під сильним політичним впливом, і навіть з урахуванням можливих нюансів, пов’язаних з політичними процесами, ми не зможемо досягти змін до Конституції раніше ніж у вересні цього року. Відповідно, якщо ми будемо чекати цих змін, то втратимо 9 місяців, які можна витратити на плідну працю. Тому першим кроком, який зробила Рада, стала підготовка законопроекту «Про забезпечення права на справедливий суд» №1656, згідно з яким пропонується внести зміни приблизно до 10 законів, починаючи від Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції», в процесуальне законодавство, переважно ту частину, яка регулює повноваження і статус Верховного Суду України», - зазначив він.
Недосконалий, але потрібний
Водночас було наголошено, що на цьому робота не припиняється, що зазначені дії це лише перший крок, який необхідно зробити для того, аби процес був запущений. «Інколи я чую думки про те, що багато питань, які необхідно вирішити, цей закон не віршує. Я з цим готовий погодитися, але цей закон і не спрямований на те, щоб вирішити усі питання, які стоять перед нами у контексті судової реформи», - поділився з присутніми своїми думками пан Філатов. Він наголосив, що закон передусім спрямований на те, щоб вирішити основні питання, з яких можна розпочати реформу: «Ми розуміємо, що чим досконаліше ми будемо створювати один законопроект, тим пізніше ми зробимо якісь реальні кроки щодо судової реформи. Тому рада з питань реформування судоустрою визначила найважливіші з її погляду кроки, які необхідно зробити, і той законопроект №1656, за який проголосував парламент у першому читанні, власне, був спрямований на те, щоб передусім намагатися вирішити ключові проблеми», - повідомив чиновник. Також, на його думку, кожен з правників, хто системно займається судовою практикою, розуміє, що питань багато, і багато речей хотілося б змінити, це стосується і самого судового процесу, і процедури виконання судового рішення, у питаннях судоустрою, в питаннях розмежування підвідомчості господарських, адміністративних та загальних судів.
Також було зазначено, що причина такої ситуації, яка наразі склалася в судовій системі, криється не лише в правилах, процедурах, в недосконалості якихось окремих норм, проблема в людях, які приймають рішення, тобто в суддях. «Отже, якщо в України буде адекватний суддівський корпус, максимально адекватний, наскільки це можливо, ми зможемо отримати на цьому історичному етапі розвитку якісні зміни суддівського корпусу і надалі. Це ті інструменти, якими можна спробувати вирішити це складне завдання. Тому фокус у законопроекті зроблено на особистості суддів. Передусім законопроект стосується правил підбору і кар’єри судді», - наголосив реформатор, і додав, що було поставлено завдання максимально зробити прозорими та об’єктивним усі процедури, які стосуються як добору суддів, так і подальшого призначення суддів у конкретні суди і подальшого просунення судді по сходинках суддівської кар’єри. Також пан Філатов додав, що в жодному разі представлений ним документ ніякого збільшення повноважень щодо посилення функцій, зокрема Президента щодо будь-яких питань кар’єри судді чи притягнення його до відповідальності не містить.
Зазначимо, що після виступу заступника голови АП України, адвокати обговорили ряд спірних на їхню думку моментів, що запропоновані законопроектом, та певною мірою отримали відповіді на питання, які їх цікавили.
Коментарі:
Голова Національної асоціації адвокатури України, Ради адвокатів України Лідія ІЗОВІТОВА
Поки що реформування не спостерігається. Я хочу згадати певні концептуальні речі щодо суддівської реформи як такої. Як ми знаємо, питання реформування судової гілки влади передусім регламентується згідно з Конституцією України, цілим розділом, присвяченим правосуддю. Тому коли ми говоримо, що при призначенні суддів потрібно вивчити морально-етичні, психологічні аспекти кандидатів, то можливо десь такі приклади і є. Але тривалий час, коли ми вивчали ці питання у Вищій раді юстиції і спілкувалися з європейськими експертами, як таких критеріїв вони не надавали. І як це питання може бути запроваджене під час відбору суддів, наразі невідомо, хоча чинний Закон України «Про судоустрій і статус суддів» відносить це питання саме до стадії кваліфікаційного іспиту. Я також не знаю, як можна у законі встановити бал проходження чи оцінювання кандидата на посаду судді. Бо кандидат, який отримав високий бал, він буде три роки очікувати, коли звільниться певне місце у відповідному суді, і лише тоді піде на конкурс. Але з’являться суди, які будуть потребувати суддів, але з наймізернішою кількістю балів, оскільки жоден з кандидатів з високим балом, не піде на конкурс і не буде конкурувати за це місце у таких судах. Тому як результат, у майбутньому може скластися ситуація, коли частина судів буде порожньою.
Керуючий партнер ЮГ LCF, голова комітету з процесуального права Асоціації правників України Анна ОГРЕНЧУК
Суди повинні забезпечувати прозоре та передбачуване правосуддя, що є запорукою ефективної економіки та правового суспільства.
Правосуддя не повинно викликати сумнівів у його справедливості та законності, а винесене рішення має бути зрозумілим як для фахівців так і для представників бізнесу та громадськості.
Інвесторам потрібні чіткі та стабільні правила ведення бізнесу в країні. Якщо банк надає кредит, він має розуміти, що кошти безумовно будуть повернуті. Не існує правової конструкції, яка дозволить чесно та законно не виконувати свої зобов’язання.
Так, суспільство потребує високопрофесійних суддів, які свідомі покладеної на них відповідальності. Однак політика дискредитації судової влади, яка проводиться деякими представниками державної влади та ЗМІ, лише завадить відновленню довіри до правосуддя.