Ще одна держава порушила свої міжнародні зобовʼязання перед Міжнародним кримінальним судом (МКС) співпрацювати, зокрема заарештовувати та видавати будь-яких підозрюваних. Йдеться про Угорщину. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! У вересні 2024 року Монголія приймала у себе Володимира Путіна, стосовно якого МКС видав ордер на арешт, і офіційний Улан-Батор не наважився заарештувати російського диктатора та воєнного злочинця. За процедурою, в таких випадках Суд ініціює провадження, констатує факт порушення зобов'язань і засуджує країну за порушення. Сьогодні Угорщина демонстративно відмовилася виконувати наказ МКС щодо Біньяміна Нетаньягу. 3 квітня прем’єр-міністр Ізраїлю прибув до Будапешта – це його перша поїздка до європейської країни відтоді як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за підозрою причетності до воєнних злочинів в Газі. Раніше, у лютому, він відвідав Вашингтон, але МКС не має юрисдикції над Сполученими Штатами Америки чи Ізраїлем, оскільки ці держави не є учасницями Римського статуту чи членом МКС. Ба більше, на тлі офіційного візиту Нетаньягу до США Дональд Трамп підписав Указ про запровадження санкцій проти МКС. Також стало відомо, що у четвер Угорщина розпочинає процедуру виходу з Міжнародного кримінального суду. Про це з посиланням на заяви апарату угорського прем’єра пишуть місцеві ЗМІ. Зазначається, що «прямих юридичних наслідків у разі ігнорування урядом Угорщини наказу МКС не так багато, але опосередковано це може вплинути на доступ Угорщини до коштів Європейського Союзу, частиною якого є країна». Преса цитує юриста з міжнародного права Тамаша Хоффманна: «Римський статут був прийнятий усіма країнами ЄС, тому МКС є частиною концепції верховенства права (...) Ви не можете бути відданими верховенству права і одночасно відкидати дії проти осіб, звинувачених у міжнародних злочинах». Процедура виходу з МКС вимагає надсилання письмового повідомлення генеральному секретареві Організації Об’єднаних Націй, яке набуде чинності за рік, також у випадку Угорщини потрібне рішення Національних зборів, так само як свого часу угорський парламент ухвалив рішення про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Останні зміни геополітичного ландшафту не могли не вплинути на архітектуру міжнародного кримінального правосуддя. Тому і сам Міжнародний кримінальний суд закликає Європейський Союз вжити негайних заходів для захисту Суду та в цілому верховенства права в міжнародній спільноті. Наприкінці березня президент МКС суддя Томоко Акане відвідала Брюссель. На зустрічі з представниками підкомітету з прав людини та комітету з юридичних питань Європейського парламенту вона висловила «стурбованість санкціями США проти МКС, його прокурорів, суддів і персоналу, які становлять серйозну атаку на міжнародну систему правосуддя». Чи залишатиметься надалі Європа прихильницею МКС та його мандату? Поки точно можна констатувати лише те, що паралельно з деструктивними процесами, відбуваються позитивні. Ще одна держава, Латвія, нещодавно уклала з МКС угоду про виконання вироків. Це означає, що засуджені Судом особи можуть відбувати покарання у вигляді позбавлення волі в Латвії, якщо це вирішить Суд і це буде погоджено з латвійським урядом. Подібні угоди наразі діють між МКС та Аргентиною, Австрією, Бельгією, Колумбією, Данією, Фінляндією, Францією, Грузією, Малі, Норвегією, Сербією, Словенією, Швецією та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.