Внесення змін до Конституції України – одне з найдискусійніших питань у державі. З метою підготовки змін до Основного Закону була навіть створена Конституційна асамблея. Саме зміни щодо посилення гарантій незалежності суддів і стали першим результатом роботи асамблеї, ці зміни були розроблені на основі висновків та рекомендацій Венеціанської комісії, планується багато чого змінити.
Згідно з вимогами чинного законодавства особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися з матеріалами цивільних, адміністративних, кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення.
Особа, яка має намір поділити свою земельну ділянку, повинна підготувати відповідну заяву, яка є згодою власника на такий поділ та підставою для розроблення технічної документації.
До редакції надійшов лист від заступника Голови Вищого адміністративного суду України Михайла Цуркана з приводу публікації статті А. Казанкіної «Судова юрисдикція для захисту реєстраційної інформації лікарського засобу» у «Юридичній газеті» від 08.10.2013 р. № 41. Текст листа подаємо без редакційного втручання
У Кримінальному процесуальному кодексі України 2012 року простежується тенденція до збільшення числа кримінальних правопорушень, віднесених до категорії справ приватного обвинувачення. Їх перелік наведено у статті 477.
Повноваження захисників за новим КПК зазнали суттєвих змін. І це доводиться відчувати тільки на практиці.
При всіх негативних моментах, які мають місце в новому Кримінальному процесуальному кодексі, треба визнати, що він за певних обставин є прогресивним, хоча й дуже далекий від ідеалу.
Попри всю прогресивність нового КПК щодо розширення прав сторони захисту, проблемою залишається явно звужене у своїх інтересах тлумачення цих прав стороною обвинувачення. Значно легше виявилось змінити Кодекс, аніж вплинути на психологію слідчого та прокурора, яка сформувалася за принципами старого Кодексу. А тому на одні й ті самі принципові питання у захисті і обвинуваченні існують протилежні точки зору.
У цілому протягом останніх років судова практика розгляду та вирішення українськими судами клопотань про скасування арбітражних рішень МКАС при ТПП України значно покращилася. Скасованих арбітражних рішень – одиниці, і це дозволяє сподіватися, що Україна стає дедалі більш дружньою до арбітражу юрисдикцією.
Окрім правильного застосування норм матеріального права, суди повинні неухильно дотримуватися також приписів процесуального права, оскільки відповідність судового розгляду встановленому процесуальному порядку буде забезпечувати дотримання існуючих принципів судочинства.
Відповідно вимог процесуального закону, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з’явилися в засідання.
Вітчизняна судова система, на жаль, нівелює і ораторське мистецтво адвоката, і майстерність гри з процесуальними нормами.
Відомий вислів «не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні» дуже влучно характеризує ситуації, що пов’язані зі сплатою аліментів.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в особливих випадках, визначених законом, – і після цього.
Україна стрімкими темпами рухається у напрямку ЄС, бажаючи показати, що є повноцінною державою на світовій арені. Що стосується самого Європейського Союзу, то там теж досить позитивно ставляться до намірів нашої країни і всіляко заохочують. Але чи зможемо ми змінити встановлені роками системи, щоб стати повноцінним та рівнозначним учасником?
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Питання арбітрабельності спорів є, на перший погляд, досить простим. Так, наприклад, згідно з п. 2 ст. 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» міжнародним арбітражам підсудні спори з договірних та інших цивільноправових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї зі сторін знаходиться за кордоном, а також спори між українськими підприємствами, якщо хоч одне з них є підприємством із іноземними інвестиціями.
Рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 10 жовтня цього року викликало неабияку популярність серед інтернетвидань, оскільки справа безпосередньо пов’язана з діяльністю інтернет-ЗМІ.
Серед практикуючих юристів побутує точка зору, що спір комерційного характеру між двома юридичними особами краще передавати на розгляд до міжнародного комерційного арбітражу, а не до державного суду.
Те, що правосуддя в Україні перебуває в стані, далекому від нормального, уже давно ні для кого не секрет. Те, що з року в рік якість судочинства погіршується, мабуть, також. Як і те, що воно закінчується там, де починається політичне замовлення.
Як відомо, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Про це сказано в статті 124 Конституції України.
На сьогодні, коли виконання процесуальних вимог закону при здійсненні судочинства годі й чекати, хочеться звернути увагу на те, що неухильне дотримання процесуальних норм закону в поєднанні з певною стратегією дають змогу виграти справу, навіть не починаючи її розгляд по суті.
На сьогодні досить суперечливим є питання щодо порядку нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. З аналізу чинного законодавства України та практики вирішення судами України справ з подібним предметом спору вбачається, що закон один, а підходи до його застосування досить різні.
2007–2008 роки стали для України періодом стрімкого розвитку сектору кредитування, що дало змогу швидко та безперешкодно отримувати кредити з метою придбання нерухомого та рухомого майна, а також на споживчі цілі. Лояльні умови кредитування, зокрема спрощений пакет документів, що підтверджували би платоспроможність потенційного клієнта та документи, які б засвідчували право власності на предмет застави, сприяли динамічному розвитку ринку кредитування.
Верховною Радою України 22.12.2011 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким викладено у новій редакції Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Загалом у світі немає єдиного підходу до визначення ставок та пільг з ПДВ на лікарські засоби. Держави можна умовно розділити на 4 основні групи зі схожою практикою застосування ПДВ до лікарських засобів.
Робота нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) ще рік тому викликала критику з боку адвокатської спільноти, проте документ діє вже досить тривалий час, тож можна зробити перші висновки.
Конституційним Судом України було розглянуто на пленарному засіданні справу за конституційним зверненням громадянки Присяжнюк Людмили Михайлівни щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці».
В современном мире деятельность детективов можно назвать одной из наиболее загадочных. Не каждый день мы видим рекламу услуг, предоставляемых детективами, однако такая профессия существует. Более того, ее представители ведут активную работу. Эта деятельность носит правовой характер, но, к сожалению, не всегда полностью легальна. Что это значит?
11 жовтня в Міністерстві юстиції України було презентовано проект ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції». Його реалізація спрямована на реформування судової системи і прокуратури, вдосконалення кримінальновиконавчої сфери та системи безоплатної правової допомоги.
Церемонія нагородження переможців Всеукраїнського щорічного конкурсу на краще професійне досягнення.
Максимальне супроводження питань європейської інтеграції та лібералізації візового режиму, удосконалення виборчого законодавства, розроблення законодавчих механізмів запобігання і протидії корупції, лібералізація роботи нотаріату та контроль за ефективністю процедур банкрутства, активне впровадження безоплатної вторинної правової допомоги – ось прерогативні напрями в роботі Міністерства юстиції України.
Для обговорення сучасного застосування кримінології «Юридична газета» звернулася до кримінолога, адвоката, кандидата юридичних наук Анни Маляр