Вирішуючи, чи передавати на розгляд до арбітражу спір, що виник або може виникнути між сторонами у майбутньому, сторони повинні звернути увагу на низку чинників, які можуть свідчити про перевагу арбітражу над іншими способами вирішення спорів, зокрема, більш традиційного судового способу.
Різноманітні маркетингові акції, що проводяться вітчизняними суб’єктами господарювання давно вже не дивують пересічного громадянина. Кожен з нас має у своєму гаманці безліч дисконтних карток та бодай один раз ужитті брав участь у якійсь акції чи розіграші.
Зважаючи на дедалі більші об’єми експорту зернових з України та нестабільну економічно-політичну ситуацію, яка може вплинути на можливість виконання сторонами контракту (санкції, ембарго і т.д.), часто постає питання щодо відшкодування збитків за експортними контрактами.
Дедалі більша комплексність міжнародних комерційних відносин, диференціація учасників комерційних відносин за фінансовим та економічним становищем та інші реалії бізнес-середовища не можуть залишати осторонь питання вирішення приватноправових спорів між контрагентами.
Міжнародні арбітражні суди завжди відзначалися високим професійним рівнем арбітрів, що розглядають справи неупереджено та з чітким дотриманням процесуальних положень, закріплених в Регламенті того чи іншого арбітражного суду.
Коли мова йде про міжнародний спортивний арбітраж, перша установа, що спадає на думку будь-якому юристу, що практикує у цій сфері, – Спортивний арбітражний суд у Лозані, Швейцарія (CAS).
Основні арбітражні інституції «почули» вимоги бізнесу та запровадили можливість винесення термінових заходів забезпечення надзвичайним арбітром (emergencyrelief).
У міжнародному праві для позначення процесу примусової передачі власності від приватних суб’єктів до держави застосовують кілька різних термінів.
Наразі досить важко уявити врегулювання спорів без подання позову до суду та примусового виконання рішення. Мабуть, кожен з нас сьогодні зіштовхнувся з судовою системою та виконавчою службою України та знає, як довго тягнеться весь судовий процес розгляду справи, а потім і процедура примусового виконання рішення.
Минулого року в №37-38 (431-432) від 18.11.2014 «Юридична газета» писала про пропозиції Української Арбітражної Асоціації щодо проекту судової реформи (про питання судового контролю стосовно міжнародного арбітражу).
Медіація та арбітраж набувають все більшої популярності у світі як альтернативні способи вирішення спорів. Слід зазначити, що українські компанії прихильно ставляться до арбітражу.
Загальновідомо, що англійське право є найпоширенішим застосовним правом, яке обирається для врегулювання міжнародних комерційних відносин у сучасному світі.
Приступаючи до нового арбітражного спору, юрист починає свою роботу з детального вивчення спірних правовідносин.
Верховною Радою України 8.10.2015 було прийнято за основу законопроект №2506а «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі – законопроект №2506а). Прийняття нового законопроекту має на меті реформування усієї системи державної виконавчої влади.
Конституція України гарантує: «кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника» (ч. 4 ст. 29).
Ні для кого не секрет, що кожен з нас щоденно має справу з податками. Проте скільки ж юристів, бухгалтерів, суддів, фіскалів та звичайних людей, які насправді розуміються на податковому законодавстві?
Відмінність між приватними та державними судовими експертами, проблеми та шляхи їх подолання; залучення спеціаліста до проведення судової експертизи, який не є атестованим судовим експертом; оцінка висновку судового експерта, – це не повний перелік питань, які обговорювали правники під час круглого столу профільного Комітету АПУ щодо особливостей проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.
Одним з головних чинників порушень прав людини у кримінальному процесі є неналежне виконання співробітниками правоохоронних органів своїх службових обов’язків, зловживання владою та службовим становищем, маніпулювання нормами чинного КПК України та відсутність належного контролю з боку процесуальних керівників.
Особливості складання внутрішніх нормативних документів організації обговорювали правники під час чергового семінару-практикуму, організованого Секцією юрисконсультів спільно з Комітетом АПУ з енергетики, нафти та газу.
Повільно, спокійно та майже результативно – саме так можна охарактеризувати ХІІІ з'їзд суддів України, який відбувся 12 та 13 листопада у Києві. Основні питання порядку денного – обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, нового складу Ради суддів України, звільнення та обрання судді Конституційного Суду України – хоча не з першої спроби, але все ж таки вирішено.
Про переломні моменти в юридичній кар’єрі, професійний розвиток та створення Адвокатського об’єднання «PwC Legal» розповів «Юридичній газеті» Андрій Пронченко, партнер юридичної практики «PwC».
Про конституційну реформу, роботу Вищої ради юстиції та незалежність судової влади «Юридичній газеті» розповів член Вищої ради юстиції Вадим БЕЛЯНЕВИЧ