 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Повільно, спокійно та майже результативно – саме так можна охарактеризувати ХІІІ з'їзд суддів України, який відбувся 12 та 13 листопада у Києві. Основні питання порядку денного – обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, нового складу Ради суддів України, звільнення та обрання судді Конституційного Суду України – хоча не з першої спроби, але все ж таки вирішено. Так, у перший день з’їзду, 12 листопада, делегати з’їзду розглянули подання Голови Конституційного Суду України Юрія Бауліна про те, що відповідно до положень п.9 ч. 5 ст. 126 та 149 Конституції України, Василь Бринцев подав заяву про відставку у зв’язку з закінченням строку, на який його призначено. У поданні зазначалося, що пан Бринцев був призначений черговим VІІ з’їздом суддів України 3.11.2005 р. і обійняв посаду 4.08.2006 р. з дня складення ним присяги судді КСУ. Отже, за результатами голосування делегатів, було ухвалено рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду України Василя Бринцева, у зв’язку з закінченням строку, на який його призначено. Таким чином, 374 делегати проголосували «за», а 8 делегатів – «проти». У свою чергу, Василь Бринцев звернувся до делегатів зі словами вдячності та побажав усім наснаги, мужності, справедливості у роботі та в повсякденних рішеннях.
Також судді встигли заслухати кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, що стала вакантною, та обговорити кандидатів на посаду членів ВККСУ. Однак обрати останніх до складу вищої кваліфкомісії суддів не вдалося. Так, на 2 вакансії претендували 10 осіб, частина з яких була включена до бюлетеня для таємного голосування автоматично (як делегати з'їзду), а частина набрала не менше 20% голосів від обраних делегатів з’їзду (78 голосів або більше), щоб бути включеними до відповідного бюлетеня. Однак, за результатами першого голосування, ніхто з кандидатів не набрав мінімально необхідних 195 голосів. Найменшу кількість голосів віддали судді ВСУ у відставці Валерію Данчуку – 22, а максимальну – 181 голос, судді Апеляційного суду Києва Наталії Поліщук. Отже, питання щодо переголосування по 4 кандидатам було перенесено на ранок другого дня з'їзду. Таким чином при переголосуванні до бюлетенів було включено прізвища 4 кандидатів: Наталія Поліщук (181 голос), суддя ВССУ Тетяна Шилова (167 голосів), суддя ВАСУ Володимир Бутенко (128 голосів) та суддя ВСУ Леонід Глос із 34 голосами, який зайняв місце судді ВАСУ Катерини Леонтович, яка набрала 40 голосів, але зняла свою кандидатуру.
Другий день з’їзду розпочався практично з дебатів щодо обрання членів ВККСУ. Делегати намагалися визначитись з питанням, чи зазначати в бюлетенях для таємного голосування щодо обрання членів ВККСУ палату, до якої буде обрано кандидатів – кваліфікаційну чи дисциплінарну. За такий варіант проголосувало 14, проти 200. Відповідно, було прийнято рішення не вказувати палати. Як зазначив голова Комісії Сергій Козьяков, відповідаючи на питання журналістів під час брифінгу, дискусія виникла через зміни у законодавстві. «В Комісії, згідно з новим законом, має бути 14 членів. Але зараз їх 12, бо коли минулий з’їзд суддів обирав за своєю квотою склад Комісії, необхідно було обрати на дві особи менше. На цей момент у ВККСУ діють дві палати – дисциплінарна та кваліфікаційна. В цих палатах зараз по 6 членів палат і членів Комісії, відповідно. Сьогодні виникла така дискусія, в якій необхідно було з’ясувати, чи потрібно зразу писати в бюлетенях, що хтось з кандидатів претендує до конкретної палати, чи ні. Було розглянуто три варіанти, але делегати обрали один. Я впевнений, з’їзд суддів прийняв мудре рішення – прерогативу розподілу членів по палатах віддати все ж такі Комісії», – зазначив він. За підсумками голосування 13 листопада, членами ВККС було обрано Тетяну Шилову, за яку віддали голоси 231 делегат (хоча у перший день вона явно не була лідером) та Володимир Бутенко, якому довірились 219 делегатів.
Разом з тим, зазначимо, що не обійшлося безорганізаційних казусів. Мандатна комісія почала видавати бюлетені для голосування без оголошення відповідної процедури. У цей час продовжували свій виступ кандидати у члени ВККСУ. Суддя КСУ Наталія Шаптала закликала не повертати делегатів до залу, мовляв хто вже визначився, пішов голосувати, а хто ні – той сидить і слухає. Інші судді зажадали дотримування регламенту з'їзду, в якому,як виявилося, цей момент взагалі не описаний. Однак пані Симоненко заявила, що видача бюлетенів поки припинена, щоб делегати все таки повернулися до зали, а кандидати мали змогу виступити перед ними. Таким чином конфлікт було вичерпано, хоча, можливо, це і вплинуло на результати першого голосування.
Щодо обрання судді Конституційного Суду України, то ХІІІ з'їзд суддів обрав суддею КСУ суддю, секретаря Судової палати в адміністративних справах ВСУ Віктора Кривенка, який набрав 253 голоси зі 195 потрібних. Спілкуючись з журналістами, пан Кривенко зазначив, що вважає претензії до КСУ необґрунтованими. «Я не думаю, що у цього складу Конституційного Суду є якась проблема. А той факт, що йому пред’являють претензії – зрозумілий через те, що суд розглядає такі справи, які мають суспільний резонанс та інтерес. У зв’язку з цим існують певні незадоволення. Але завжди є незадоволення рішеннями суду», – зазначив він. А також додав, що за весь час роботи суддею на нього жодного разу не здійснювався тиск: «Я понад 20 років працюю у Верховному Суді України, з яких 19 років – на керівних посадах. За цей час на мене жодного разу не здійснювався тиск, бо в мене є зворотна реакція на нього – я вчиню інакше, ніж від мене вимагають той, хто тисне», – наголосив новий суддя КСУ. Крім того, на переконання пана Кривенка, робота ХІІІ з’їзду суддів відрізняється від попередніх тим, що судді відкриті та максимально прагнуть бути залученими до питань самоврядування. «Я був одним із тих, хто засновував суддівське самоврядування в Україні. Я був учасником першого з’їзду суддів. Зараз судді стали більш демократичними, сміливішими, рішучішими та відкритішими. Вони хочуть брати участь у вирішенні своїх внутрішніх проблем».
Отже, можна констатувати, що вирішення 2-х з 3-х основних питань з’їзду пройшло у спокійній, робочій атмосфері, якщо не враховувати деякі моменти, пов’язані з виступами делегатів і представників громадянського суспільства. Так, активіст «Автомайдану» Роман Маселко, закликав суддів допомогти очистити систему від тих, хто на них тисне. «Ви є носіями цінної інформації, яка може лягти в основу кримінальних справ. Приходьте і давайте свідчення. Ми готові вас захистити. Боріться з тим тиском, який є і зараз. Ми – ваші союзники», – зазначив він. Однак суддів зачепило інше. Так, розповідаючи про факти тиску, пан Маселко назвав декілька прізвищ суддів, разом з тим, не уточнивши інші дані. При цьому, як з’ясувалося, на з’їзді було декілька суддів з однаковими прізвищами, отже подібна ситуація викликала обурення суддівського корпусу, але інцидент було швидко вичерпано.
Постійна критика судової влади та заклики про оновлення суддівського корпусу всупереч міжнародним стандартам схоже починає набридати суддям. Принаймні деякі з них почали робити досить гучні заяви стосовно деяких «люстраторів». Так, виступаючи перед делегатами, суддя ВАСУ Василь Юрченко викликав не абияку позитивну реакцію у колег. Пан Юрченко запропонував провести експеримент, відповідно до якого перевести суддів Печерського суду Києва до інших судів, а на їх місце призначити народних депутатів Сергія Власенка та Леоніда Ємця, і щоб вони самі обрали суддів без будь-яких конкурсів. «Якщо всі проти нас і хочуть звільнити всіх суддів, – треба розуміти, що ця ідея просто так не зникне. Необхідно щось робити. Проведемо експеримент: візьмемо Печерський райсуд, звільнимо суддів разом з помічниками та переведемо до інших судів. Призначимо главою Печерського райсуду Сергія Власенка чи Леоніда Ємця. Нехай набирають до суду, кого схочуть, без жодних конкурсів », – чи то пожартував, чи то серйозно заявив суддя.
Про те, що голосування за новий склад Ради суддів буде проблемним, стало зрозуміло ще на етапі висунення кандидатів. Не зважаючи на те, що логічніше б було визначитися з ними ще до початку з’їзду, на жаль, закон вимагає іншого, щоб висування відбувалося безпосередньо на з’їзді. Власне, делегатів з'їзду «понесло» під час цього процесу. По-перше, на 33 місця у Раді суддів України було висунуто понад 50 кандидатур. По-друге, попри прохання голови РСУ Валентини Симоненко подавати пропозиції кандидатів у письмовому вигляді, делегати чомусь зажадали роботи це усно, не зважаючи на те, що частина кандидатів не була делегатами. Крім того, прийняли рішення голосувати списком за внесення усіх до бюлетеня для таємного голосування. На другий день з’їзду це дало свої негативні результати – 386 бюлетенів для голосування за членів Ради від місцевих загальних судів визнані недійсними. За словами голови відповідної рахункової комісії, сталося це через безліч помилок та неточностей. «У зв'язку з тим, що пізно ввечері висувалися кандидатури, а прізвища та місця роботи зазначалися зі слів, у них були як орфографічні помилки, так і помилки у прізвищах та посадах суддів. У нас була вчора спроба перевірити цю інформацію, але коли ми закінчили підготовчу роботу, з'їзд вже розпустили й ми не змогли узгодити та перевірити бюлетені. Під час виступів деякі делегати навіть закликали закрити з’їзд і поки залишити старий склад РСУ, а питання формування нової Ради перенести на наступний з’їзд. Але цю пропозицію делегати не підтримали.
Разом з тим, щодо інших судів, то результати голосування були затверджені, лише адмінсуди першого рівня недообрали одного кандидата, але це питання було вирішено під час переголосування. Щодо результатів перевиборів кандидатів від першої та апеляційної інстанції загальних судів, то їх дооберуть 24 листопада, коли роботу з'їзду буде продовжено. Наразі ж до РСУ обрано 26 з 33 членів, що може дозволити новому складу працювати.