Як «зелена» енергетика переживає війну
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Російське вторгнення в Україну завдало величезної шкоди сектору «зеленої» енергетики в Україні. За даними Української вітроенергетичної асоціації, внаслідок агресії зупинено будівництво проєктів загальною потужністю близько 800 МВт. За оцінками Української асоціації відновлюваної енергетики, в зоні активних бойових дій чи окупації перебуває близько 40% об’єктів альтернативної енергетики. Об’єкти, які надалі працюють в енергосистемі, зазнають перебоїв у роботі через ушкодження інфраструктури або отримують команди на обмеження генерації. «Зелена» генерація, яка надалі подає електроенергію в енергосистему за «зеленим» тарифом, отримує лише часткову оплату; за повідомленнями державного підприємства «Гарантований покупець», станом на кінець січня 2023 року рівень розрахунків із виробниками за 2022 рік склав 53,5%.
Ці фактори, необхідність забезпечити подальший розвиток сектору та євроінтеграція визначають план дій у сфері законотворчості для «зеленої» енергетики.
Добудова заморожених проєктів
Для інвесторів у будівництво вітрових електростанцій (ВЕС) за «зеленим» тарифом, чиї проєкти ще на стадії будівництва, першочерговим є питання продовження строку дії технічних умов на приєднання та, відповідно, договорів приєднання. Законодавство визначає, що для отримання «зеленого» тарифу вітровими електростанціями технічні умови (ТУ) на приєднання мали бути виконані до 31.12.2022. У зв’язку із російською агресією виконання проєктів було зупинено, відповідно, станом на зараз строк дії технічних умов сплив. Питання продовження їх дії обговорюється з весни 2022 року. Нарешті у листопаді 2022 року відповідний законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді. Наразі пропонується продовжити строк дії ТУ на приєднання до 31.12.2024 для проєктів будівництва ВЕС за умови узгодження з оператором системи передачі або розподілу до 31.12.2023 проєктної документації на будівництво чи реконструкцію мереж зовнішнього електрозабезпечення таких проєктів і внесення часткової або повної оплати за нове будівництво або реконструкцію мереж зовнішнього електрозабезпечення.
Продовження чинності ТУ до 31.12.2024 є позитивним кроком, але вірогідно, інвесторам у будівництво ВЕС було б комфортніше, якби відлік строку, на який продовжується дія ТУ, починався від дати закінчення чи скасування воєнного стану.
Гарантії походження
Пріоритетним питанням на 2023 рік також є запуск механізму випуску, обігу та скасування гарантій походження електричної енергії з відновлюваних джерел. Це диктується як євроінтеграційними зобов’язаннями України, так і економічними міркуваннями.
Відсутність можливості підтвердити «чистоту» електроенергії знижуватиме попит на українську енергію на ринках країн Європейського Союзу та на внутрішньому ринку. У світлі запланованого в ЄС запровадження механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM) покупці електроенергії із країн ЄС обиратимуть постачальників, які можуть підтвердити походження електроенергії відповідно до вимог законодавства Союзу. Страждатиме не тільки експорт електроенергії, а й внутрішній ринок, оскільки національні експортери, зокрема, цементу та сталі, не матимуть можливості у належний спосіб підтвердити використання саме «чистої» енергії при виробництві товарів для постачання у країни ЄС, що є критичним в контексті механізму СВАМ.
Впровадження гарантій походження електроенергії також дасть змогу покращити фінансовий стан ДП «Гарантований покупець» та збільшити частку розрахунків із виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, адже підприємство зможе продавати гарантії, отримані від виробників за «зеленим» тарифом, на спеціальних аукціонах.
Загалом запуск ринку гарантій походження підвищить привабливість інвестицій у проєкти з виробництва електроенергії з альтернативних джерел, які мають намір функціонувати виключно на ринкових умовах.
Попри актуальність питання, з серпня 2022 року, коли проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження реєстру видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії» був оприлюднений на сайті Міністерства енергетики України для обговорення, суттєвих зрушень у цьому напрямі не відбулось. Проєкт Міненерго був схвально сприйнятий як виробниками, так і НКРЕКП, отримав погодження Державної регуляторної служби України, але у парламенті законопроєкт поки не зареєстрували.
Net Billing
Агресивна війна рф проти України послабила можливості держави підтримувати «зелену» енергетику. Водночас російський ракетний терор показав, наскільки стійкішою може бути енергосистема, в якій електроенергію генерують тисячі дрібних виробників. Не дивно, що під час візиту до Києва Президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн у перші дні лютого цього року Прем’єр-міністр України заявив, що уряд має намір «започаткувати масштабну програму виробництва сонячної енергії українськими домогосподарствами та громадами». Досягти успіхів у цій програмі без запровадження дієвих заохочень неможливо. Ефективним стимулом, який не вимагає видатків бюджету, є механізм самовиробництва (Net Billing). Ця модель передбачає, що між споживачем, який встановив генеруючу установку, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (проз’юмером), та електропостачальником, або постачальником універсальних послуг, відбуватиметься грошовий взаємозалік на погодинній основі в залежності від обсягів відпуску та споживання електричної енергії проз’юмером. Тут, знову ж таки, є розроблений проєкт закону («Проєкт закону про Net Metering»), який «завис» на стадії публічного обговорення. Наразі Net Metering пропонують зробити доступним для:
(і) домогосподарств, встановлена потужність енергогенеруючого обладнання яких не повинна перевищувати 30 кВт,
(іі) малих непобутових споживачів зі встановленою потужністю, що не перевищує 50 кВт, та для
(ііі) генеруючих установок інших споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, зі встановленою потужністю, що не перевищує 500 кВт.
Таким чином, проз’юмери із потужністю генеруючих установок, що перевищує 500 кВт, не матимуть можливості скористатись цим механізмом. Уряду варто розглянути можливості розширення Net Metering на ширше коло споживачів, адже вже зараз спостерігається значний інтерес бізнесу до встановлення сонячних електростанцій на дахах виробничих об’єктів, а з можливостями нового механізму підтримки Україна зможе отримати справжній бум будівництва дахових електростанцій на промислових, торгових чи офісних будівлях.
«Зелений» водень
Ще одне актуальне для України питання у 2023 році це – «зелений» водень. Зараз в Україні немає затвердженої концепції розвитку «зеленого» водню, а також відсутнє будь-яке правове регулювання в частині вимог до фізико-хімічних параметрів «зеленого» водню, системи підтвердження його походження тощо. Нині перспективи розвитку водневого сектору можуть здаватись комусь дуже далекими, але це не так. Уже в 2024 році у Німеччині на маршрут планують випустити пасажирський поїзд на водневих паливних елементах. Темпи розвитку водневої енергетики зумовлюються здебільшого тільки вартістю технологій. Враховуючи приклад сонячної та вітрової енергетики, є підстави вважати, що найближчими роками ми побачимо стрімке збільшення кількості проєктів у секторі «зеленого» водню. За таких умов Україна вже зараз має працювати над політиками та законодавством для того, аби забезпечити належне регулювання у цій сфері.
У січні 2023 року агентство EMBER у звіті про енергетичні підсумки 2022 року вказало, що у 2022 році вітер і сонце виробили рекордну п’яту частину електроенергії в ЄС (22%), вперше обігнавши викопний газ (20%) і залишившись вище, ніж вугільна енергія (16%). В EMBER підкреслюють, що ЄС планував досягти повністю декарбонізованої енергетичної системи до середини 2030-х років, що є реальним згідно з моделюванням агентства. Ці дані свідчать, що декарбонізація енергетики наразі є безальтернативним курсом. Досвід України останнього року показує, що децентралізована зелена генерація є серйозним фактором стійкості енергосистеми. В умовах російської агресії проти України розвиток альтернативної енергетики є для нашої держави таким самим довгостроковим пріоритетом, як і розбудова національного виробництва зброї та боєприпасів.